Голосні промови та жваві дебати – в Україні розглядають пенсійну реорганізацію. Найбільші перспективи, наприклад – найменша пенсія в розмірі 6 тисяч гривень для кожного, наштовхуються на фінансові обмеження, а дієві способи стабілізації залежать від речей, що зазвичай непопулярні: підйом економіки, виведення бізнесу з тіні через сприятливий інвестиційний клімат та політичну волю приймати складні рішення. Що ж очікує на пенсійну реформу у найближчому майбутньому.
В уряді обговорюють подальші зміни до пенсійної системи, які мають на меті перегляд окремих випадків у солідарній системі та можливість запровадження накопичувальної складової. Разом з тим, аналітики акцентують на бюджетних обмеженнях і небезпеках реалізації планів, зокрема щодо збільшення найменших виплат.
Репортери УНН поспілкувалися з досвідченими економістами, щоб розібратися, що пенсійна реформа означатиме для кожного громадянина України.
Пенсійна реформа в Україні: що вона передбачає
Міністр соціальної політики Денис Улютін в інтерв’ю РБК-Україна повідомив: його відомство розробляє трикомпонентну пенсійну реформу, за якою найменша солідарна пенсія повинна збільшитися до 6 тисяч грн.
Ми пропонуємо трикомпонентну пенсійну реформу: солідарну, професійну та накопичувальну. Наша ідея полягає в тому, що ми не будемо платити менше ніж 6 тисяч нікому
– заявив Улютін.
Керівник міністерства додав, що початковий етап реформи збираються розпочати вже цього року або в крайньому разі — у 2027 році.
Як діє трирівнева система нарахування пенсій
Солідарна складова. Це те, що ми маємо зараз. Працюючі громадяни роблять внески (ЄСВ), і з цих коштів держава надає пенсії теперішнім пенсіонерам. Солідарна пенсія залежить від трудового стажу, офіційної заробітної плати та загальних правил, які діють під час виходу на пенсію.
Спеціальна або “професійна” складова. Це додаткова виплата для певних категорій, де уряд визнає особливі умови праці або особливий статус. Отже, якщо людина належить до певної категорії, вона може розраховувати на доплату/окрему виплату.
Потрібно зазначити, що в майбутньому їх планують поступово замінювати професійними механізмами в рамках нової системи. В уряді це представляють як один із трьох компонентів реформи разом із солідарною та накопичувальною частинами.
Накопичувальна складова. Суть полягає в тому, що людина робить додаткові внески на особистий рахунок (за словами урядовців цей рівень буде добровільним), а потім у літньому віці отримує виплати з накопичених коштів. На відміну від солідарної системи, тут кошти закріплені за конкретною людиною, а не одразу йдуть на виплати іншим.
Накопичувальний рівень у запропонованій системі розглядається як необов’язковий: громадяни зможуть за своїм бажанням робити додаткові внески (зокрема через добровільно вищий ЄСВ), щоб у майбутньому отримувати більші виплати з накопичувальної частини.
Погляди експертів на запропоновану реформу нарахування пенсійних виплат українцям різняться.
Пенсійна реформа 2026: логічне упорядкування без політичної підтримки
Економіст, експерт з питань фіскальної політики, бюджетного процесу та пенсійної реформи Павло Кухта в ексклюзивному коментарі УНН говорить, що пенсійна реформа, про яку зараз говорить Міністерство соціальної політики, скоріше виглядає не як перезавантаження системи, а як спроба підлаштувати найпроблемніші та найвитратніші частини солідарної моделі.
За словами Кухти, після змін 2017 року основні показники вже стабілізували та одночасно ввели вимоги до трудового стажу, уникнувши збільшення пенсійного віку.
У поточній дискусії знову в центрі два питання: спеціальні пенсії та накопичувальний рівень. Але основна проблема зараз полягає в тому, що в країні війна, бюджет під навантаженням, парламент у кризі, а суспільне прагнення до перебалансування не перетворюється на голоси, які необхідно віддати за реформу пенсій.
Не система, а скоріше винятки: що змінюють в Україні насправді
Співрозмовник УНН говорить відкрито:
“Поточний пакет (реформ, — ред.) — це черговий варіант пропозиції впорядкування історичних неточностей. Йдеться про те, що солідарна модель формально одна для всіх, але фактично має цілий перелік привілеїв і винятків, які проявляються під час призначення пенсії. Критеріїв багато: “чорнобильці”, багатодітні матері та інше”.
Але спеціальні умови вимагають коштів, які фінансуються із загальної системи. Тобто деякі громадяни отримують кращі умови за рахунок усіх інших. Упорядкування спецпенсій у цьому контексті має бути не соціальною справедливістю на рівні гасел, а конкретною спробою зменшити фінансові втрати.
Накопичувальна пенсія: хороша ідея, але не найкращий час
Павло Кухта пояснює: накопичувальний рівень в Україні обговорюється вже десятиліттями, але стійкої політичної підтримки для нього так і не створили.
“Зараз, на п’ятий рік війни, трохи зарано про це говорити”, — вважає експерт.
Тому влада запропонувала компромісний варіант: хоч добровільно, але зафіксувати накопичувальний елемент.
“Загалом це нагадує спробу не будувати другий поверх, коли фундамент руйнується, а хоча б позначити на плані, де він колись мав би бути”, — каже Кухта.
Мінімальна пенсія у 6 тисяч грн: реальні розрахунки проти політичних обіцянок
Найбільш обговорювана частина пенсійної реформи в ЗМІ — це ідея про мінімальну солідарну пенсію на рівні 6000 грн. Економіст та експерт у коментарі УНН пояснив, як цю виплату розраховували та скільки вона обійдеться державному бюджету.
Якщо приблизно третина пенсіонерів отримує близько мінімальної пенсії, то збільшення для цієї групи на +3000 грн/міс може означати близько 120 мільярдів гривень щороку. Враховуючи розмір бюджету Пенсійного фонду, це виглядає як значне додаткове навантаження, яке без нових джерел доходів або емісійної підтримки важко уявити
– пояснює Кухта.
Економіст підкреслює: пенсії повинні коштувати Україні десяту частину від ВВП. Якщо витрати менші за цей рівень, система починає гірше виконувати основну функцію підтримки. Якщо ж витрати більші, країна або потрапляє у “боргову спіраль”, або влада повинна піднімати податки до рівнів, які в українській економіці знову змушуватимуть зарплати йти в тінь.
Тобто розмова про пенсії тут прямо залежить від економічної моделі: продуктивність, зайнятість, податкова база, інвестиційний клімат.
Чи стимулює вища “мінімалка” працювати “легально”
Окремо Павло Кухта акцентує на тому, що збільшення мінімальної пенсії ніяк не заохочуватиме українців почати працювати офіційно та відмовитися від зарплати “в конвертах”. Аргумент такий: мінімальна пенсія виплачується “в будь-якому разі”, отже вона скоріше зменшує бажання легально платити внески для тих, хто і так не бачить прямої користі.
Натомість виведення з тіні співрозмовник УНН пов’язує з ширшим контекстом.
“Якісний діловий клімат”, у якому бізнесу вигідно структуруватися і розвиватися. Поки вигідніше хитрувати, ніж заробляти, ніякого виходу з тіні не буде”.
Експерт визнає: логіка впорядкування спецпенсій та обережного руху до накопичення на “старість” — технічно правильна. Але зараз можуть виникнути значні перешкоди з її впровадженням у поточну економічну модель.
Я просто не бачу ні голосів, ні підтримки. Більше того, реформа в людях точно зараз не знайде відгуку, зате буде цікава бухгалтерам і фінансистам
– підсумовує економіст.
І саме це стає основною проблемою для будь-якої складної соціальної реформи під час війни: вона потребує політичного капіталу, а виборцю натомість дає не відчутний позитив вже завтра, а складні правила та конфлікти груп інтересів сьогодні.
Пенсії в Україні в 2026 році: інформація про виплати
У державному бюджеті-2026 на пенсійні виплати передбачено 1,27 трлн грн.
Також у Міністерстві фінансів України під час обговорення проєкту державного бюджету-2026 зазначали, що в рамках видатків на соціальний захист передбачено 251,3 млрд грн трансферту Пенсійному фонду, зокрема для забезпечення виплат та індексації з 1 березня 2026 року.
Окрім того, Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки постановою №774 від 27 червня 2025 року. У документі вказані орієнтовні показники прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (осіб, які втратили працездатність):
- 2026 рік — 2 564 грн;
- 2027 рік — 2 715 грн;
- 2028 рік — 2 859 грн.
Саме цю тенденцію прожиткового мінімуму зазвичай описують як поступове збільшення мінімальної пенсії, оскільки багато пенсійних виплат, надбавок і доплат розраховуються з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Варто враховувати той факт, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшили з 2 361 грн до 2 595 грн, що стало основою для перерахунку мінімальних та максимальних розмірів пенсій та інших виплат, які залежать від цього показника.
Нагадаємо, кілька днів тому Мінсоцполітики спростувало неправдиву інформацію про припинення виплат для 1,3 млн пенсіонерів. Виплати зупинено лише для 337 тисяч осіб, які не пройшли ідентифікацію або не надали дані про відсутність виплат від Росії.