Україна має намір збільшити кількість працюючих на два мільйони до 2030 року.

До 2030 року Україна має намір додатково інтегрувати в ринок праці щонайменше два мільйони осіб. Ексклюзив 02.02.2026 17:11 Укрінформ Одне із завдань реформи трудового ринку, що розпочнеться з прийняття нового Трудового кодексу, – до 2030 року забезпечити роботою щонайменше 2 млн українців.

Про це акцентувала в інтерв’ю Укрінформу заступник міністра економіки, екології та агропромисловості України Дарія Марчак.

Вже на початковому етапі реформування мова піде, за її словами, про виведення з «тіньової» зони і додаткове залучення до трудової діяльності щонайменше 300 тис. нових працівників. Передбачуваний економічний ефект такого кроку – приблизно 43 млрд грн на рік.

«Це найобережніші оцінки у випадку, якщо ми досягнемо мінімального KPI (ключових показників ефективності реалізованих рішень – ред.). Наша ціль – до 2030 року інтегрувати в ринок праці щонайменше 2 мільйони осіб з-поміж тих, хто зараз з різних обставин не працює (насамперед через те, що для цього не створено належних умов)», – додала чиновниця.

Сприятиме цьому, серед іншого, передбачене проєктом нового Трудового кодексу України використання гнучких форм зайнятості. Головні інструменти – розширення видів трудових угод, можливостей їх оформлення між працівником та роботодавцем.

«Мова йде навіть про певний «конструктор» угод. Ти можеш обіймати одну посаду, виконувати передбачені нею функціональні обов’язки, але маєш час, натхнення та вміння, щоб виконувати ще й іншу роботу. Тоді можливий варіант оформлення трудової угоди, що задовольняє і бажання й можливості працівника, зважаючи, приміром, на його особливі потреби (самотня мати, самотній батько, особа з інвалідністю, особа, яка навчається), і потреби роботодавця – наприклад, якщо його діяльність обумовлена сезонним фактором», – розповіла Марчак.

Вона пояснила, що виведенню з тіні ринку сприятиме і чітке законодавче визначення ознак трудових відносин.

Запропоновано такі критерії: особисте виконання роботи за певною професією/посадою; виконання роботи за дорученням та під наглядом іншої особи; регулювання процесу праці особою, для якої виконується робота; виконання роботи на визначеному або узгодженому робочому місці з дотриманням правил внутрішнього розпорядку; забезпечення умов праці та засобів виробництва стороною, для якої виконується робота; регулярна виплата винагороди в грошовій формі; встановлення тривалості робочого часу та часу відпочинку стороною, для якої виконується робота; відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням роботи.

«Це також важливий важіль розвитку економіки та впорядкування трудового ринку. Адже зараз такого розмежування фактично немає, тому й виникають суперечки, у яких, наприклад, випадках ФОП – це реальний підприємець, який надає реальні послуги, а в яких мова йде про тіньову зайнятість в інтересах великого чи середнього бізнесу», – зауважила заступник міністра.

Як повідомлялося, наприкінці січня в парламенті зареєстровано ініційований урядом проєкт Трудового кодексу України. Новий документ має модернізувати і дерегулювати застаріле законодавство, врегулювати індивідуальні та колективні трудові відносини на принципах рівності й забезпечення гідної праці, з урахуванням міжнародних стандартів.

Мінекономіки Ринок праці

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *