«Виставка „Порцелянова пісня“ — це ода українському фарфору», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Попри війну, українські митці продовжують створювати красу. 20 червня у Києві, в Будинку митрополита на території Національного заповідника «Софія Київська», відкриється виставка «Порцелянова пісня». В експозиції можна побачити роботи сучасних фарфористів, створені у 2023−2024 роках. Виставка триватиме до 28 червня.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи, які можна буде побачити на виставці.

«В експозиції представлені твори трьох відомих сучасних художників»

— Виставка «Порцелянова пісня» — це ода українському фарфору, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. – В експозиції представлені твори трьох відомих сучасних художників, які не припиняють працювати, попри війну. Відвідувачі виставки зможуть помилуватися розписами Олександра Опарія, Олени Нестерової та Георгія Антоненка. Організатор виставки — музикант, колекціонер порцеляни Віталій Чікіров.

ВІДЕО ДНЯ

— У чому, на вашу думку, особливість сучасного фарфорового мистецтва?

— Художники зараз можуть втілювати свої ідеї так, як хочуть, не підпорядковуючись вимогам виробництва.

РЕКЛАМА

— На жаль, через війну не всі поціновувачі краси зможуть особисто відвідати виставку. Отож, пропоную для них провести невелику віртуальну екскурсію. Яка головна робота виставки?

— Сервіз з вазою «Київ навіки», розписаний художницею Оленою Нестеровою. Ця робота вражає вишуканістю та монументальністю. Київ був, є та буде — такий її основний меседж. Місто, що має історію у понад півтори тисячі років, і сьогодні, у надскладний час, вражає своєю величчю та красою. Олена Нестерова розписала декоративну вазу форми коростенського скульптора Костянтина Олійника.

РЕКЛАМА

1

У розписі Олени Нестерової декоративна ваза форми коростенського скульптора Костянтина Олійника в композиції «Київ навіки». Лубни. 2023 — 2024

— Милуючись розписами, наче опиняєшся в улюблених київських місцях — біля Софійського та Михайлівського соборів…

РЕКЛАМА

— Так. Цей твір є головним невипадково, адже виставка відкрилась у Будинку митрополита на території Національного комплексу «Софія Київська». Художниця — іконописиця Олена Нестерова — народилася в сім'ї священнослужителя. У 2003 році закінчила духовну семінарію, де навчалась на іконописному відділенні. З 1999 року займається іконописом та розписом храмів. Надихається візантійським мистецтвом. У 2018 році пройшла навчання з розпису порцеляни в Італії.

1

Предмети столового сервізу у розписі О. Нестеревої. Лубни. 2023-2024

Брала участь у багатьох виставках в Україні, Європі та США. З 2019 року є співзасновником і артдиректором порцелянової живописної артілі BabichPorcelain.

1

У розписі О. Нестерової чайний сервіз «Бонжур» форми Клавдії Гапонюк «Наташа» Полонського ФЗ (1980). Лубни. 2023

— Звернула увагу, що одна з робіт в експозиції — чайник «Інопланетяни» — виконана у співавторстві Георгієм Антоненком та Оленою Нестеровою (фото у заголовку).

— Це справді дуже цікава, незвичайна робота. Творчість обох митців самобутня. А співпраця дала дуже цікавий результат. Чайник «Інопланетяни» — фантазія на тему космосу. Люстро та золото, що доповнюють розпис, створюють особливе відчуття енергій Всесвіту. Художник прикладного мистецтва Георгій Антоненко з 1977 року працював на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Маючи досвід розмальовування керамічними фарбами, митець нині створює малюнки у стилістиці декоративного модернізму та абстракції. Роботи Георгія Антоненка зберігаються в музеях і приватних колекціях. В експозиції виставки представлені декоративні панно та чайники-куманці у розписі Георгія Антоненка. Автором форми чайників-куманців є відома українська скульпторка Оксана Жникруп. Кілька з них розписані за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

1

О. Жникруп, Г. Антоненко. Чайник «Лісова пісня”. Київ. 2024

Українська література — невичерпне джерело натхнення митців. Надзвичайно широкий діапазон стильових та композиційних рішень — особливість творів Георгія Антоненка.

1

О. Жникруп, Г. Антоненко. Чайник “Лісова пісня”. Київ. 2023

«Птахи — символ свободи та витонченості. Вони надихають митців у всьому світі»

— Дуже вишукана ваза із життєствердною назвою «Золотий ранок» митця Олександра Опарія.

1

У розписі Олександра Опарія декоративна ваза «Золотий ранок» Баранівського ФЗ. Львів. 2023

— Так. Графічний розпис художник виконав надглазурно пером фарбами на вазі Баранівського фарфорового заводу. Робота створена за мотивами українського народного мистецтва. Найпоширеніший з мотивів — птахи на квітковому дереві. Фантазійний малюнок деталізовано. Поєднання чорного та золотого кольорів у розписі має стильний та коштовний вигляд. Птахи — символ свободи та витонченості. Вони надихають багатьох митців у всьому світі. Художник декоративного мистецтва Олександр Опарій — лауреат премії імені Катерини Білокур. Закінчив Миргородський керамічний технікум та Львівську академію мистецтв, де зараз викладає. Його творчість дуже багатогранна. Особливе місце у ній посідає розпис порцеляни.

1

О. Опарій. Декоративний таріль «Ожина». Львів. 2023

У своїй творчості митець використовує традиції народної орнаменталістики, надаючи їй сучасного звучання. Митець вдало адаптував техніку петриківського розпису на папері до складного надполивного процесу поліхромного декорування округлих порцелянових посудин. Чудовим подарунком для поціновувачів витонченості та краси природи є представлена в експозиції колекція декоративних тарелів, оздоблених петриківським розписом. Вони є не лише її окрасою, а й нагадуванням про важливість естетики та гармонії у житті. Олександр Опарій — учасник провідних мистецьких виставок в Україні. Його персональні виставки проходили у Києві, Харкові, Сумах, Миргороді та інших містах. Творче кредо художника — творити щодня, оспівуючи життя.

1

О. Опарій. Декоративний таріль «Барви літа». Львів. 2023

— Як поясните, що, попри війну, українські фарфористи створюють таку красу?

— Важливо жити, попри війну: будувати плани, вірити, що вони здійсняться, виховувати дітей, милуватися онуками… Кохати. Вчитися. Працювати. Посміхатися. Мріяти. Займатися буденними справами та просто жити. І головне — не відкладати нічого на потім.

1

“Важливо жити, попри війну: будувати плани, вірити, що вони здійсняться, виховувати дітей, милуватися онуками”, – гворить Людмила Карпінська-Романюк

— Чому важливо проводити мистецькі виставки зараз, у такий складний час?

— У соціальній мережі є сторінка про український фарфор, яка зібрала велику кількість поціновувачів виробів вітчизняних заводів фарфорово-фаянсової галузі. Вони пишуть, що прагнуть бачити більше краси. Бачу та чую численні відгуки й на перший в Україні наймасштабніший проєкт, присвячений українській порцеляні, у «ФАКТАХ». Він розпочався майже рік тому, і за цей час у його рамках вийшло близько 50 інтерв’ю, які, сподіваюсь, сприятимуть збереженню історії вітчизняного фарфору. Порцелянова культурна спадщина України та творчість сучасних фарфористів заслуговують на особливу увагу. Ця серія інтерв’ю — чудовий подарунок поціновувачам вітчизняного фарфору, як і відкриття у час війни першого в Україні Музею фарфорових фігур. Це ж можу сказати й про виставку «Порцелянова пісня». Зцілення красою душ співвітчизників, які нині живуть у страшних реаліях війни, та підтримка творчих талантів України — мета заходу, яка об’єднала музейників Національного заповідника «Софія Київська» та громадську організацію «Асоціація дослідників фарфору та фаянсу».

Раніше дослідниця історії порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла «ФАКТАМ» про сервізи з фруктовим декором, які колекціонує чимало всесвітньо відомих людей.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

На фото у заголовку: Г. Антоненко, О. Нестерова. Чайник «Інопланетяни». Київ, Лубни. 2024. Фарфор, надглазурні керамічні фарби з люстром та позолоченням після випалу

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *