«Американська мрія»: яким є та може бути внесок українців у найбільшу економіку світу 250 років США 29.06.2026 12:12 Укрінформ Вихід на найбільший у світі американський ринок – мірило успіху ледь не для кожного бізнесу у світі, український – не виняток
Проникнення на американський ринок, що є найбільшим у світі, – це, мабуть, найзаповітніша мета для будь-якого підприємця глобально, адже це надає можливість отримати прибуток, масштабувати діяльність та залучити інвестиції. Тому, незважаючи на складність логістичних процесів та значну конкуренцію, дедалі більше українських підприємств прагнуть пропонувати свої товари та послуги за океаном. Деякі з них засновують представництва у США, реєструють дочірні компанії, формують спільні підприємства або навіть будують виробничі потужності. Усі ці кроки сприяють розвитку економік обох держав. Однак, слід зазначити, що цей внесок не настільки значний, як хотілося б. Адже двосторонній товарообіг не перевищує 3–4 мільярдів доларів щорічно (з перевагою імпорту зі Сполучених Штатів над українським експортом). Тим не менш, стрімкий розвиток вітчизняних стартапів та потенційне відновлення експорту озброєнь і оборонних технологій створюють передумови для позитивного розвитку.
ЗВИТЯГЛИСТІ ШЛЯХИ ДІЛОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА США
Наша країна здійснює прямі незалежні експортні поставки до США з 1992 року, після набуття чинності основоположної Угоди про торговельні відносини між Україною та Сполученими Штатами Америки. До глобальної фінансової кризи 2008–2009 років обсяги постачання товарів і послуг демонстрували щорічне зростання, досягнувши показника у 2,5 мільярда доларів. Після цього спостерігалося значне падіння, а з середини 2010-х років розпочалося чергове відновлення, досягнувши 1,6 мільярда доларів у 2021 році. У 2022 році, що цілком зрозуміло, відбулося різке скорочення, за яким послідувало поступове відновлення.
Оскільки Україна у 1990-х роках приєдналася до Генералізованої системи преференцій США (програми, що передбачає безмитне ввезення товарів із країн, що розвиваються, з метою підтримки їхньої економіки), наші експортери мали можливість постачати на американський ринок тисячі видів продукції без сплати додаткових податків та мит. Однак наразі ця програма призупинена, і її має перезатвердити американський Конгрес. Така невизначеність є одним із чинників, що продовжують обмежувати наш експорт на найбільший споживчий ринок світу.
Проте потенціал співробітництва між українськими та американськими бізнесами є доволі значним. «Його обсяг сьогодні значно перевищує поточні показники. З 2025 року українсько-американська торгівля досягла приблизно 3,8 мільярда доларів. Водночас американський експорт до України становить близько 2,4 мільярда, а український експорт до США – майже 1,4 мільярда. Динаміка є позитивною: зростання понад 40% та понад 20% відповідно. Але, будемо відвертими, для партнерства такого рівня це поки що відносно невелика база.
Геннадій Чижиков
І це свідчить про одне: перспективи для зростання є дуже великими», – зазначив у коментарі Укрінформу президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. За його словами, Україна здатна запропонувати металургійну продукцію, аграрну сировину та, що надзвичайно важливо, продукти її переробки, а також ІТ та інженерні послуги. З боку Сполучених Штатів це технології, обладнання, енергетичні рішення, медичні послуги, транспорт, телекомунікації та безпека.
У структурі поставок за океан поки що переважають сировина та товари з мінімальним ступенем обробки. Це, перш за все, метали та мінерали (чавун, труби, залізна руда), а також сільськогосподарська продукція (найчастіше – мед, соки та соняшникова олія).
Найбільшим постачальником українського чавуну та сталевої продукції на американський ринок є група «Метінвест». Чимало товарів для потреб американського нафтогазового сектора та інфраструктури реалізує промислова компанія «Інтерпайп». Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) експортує сировину, що містить титан, яка використовується в американській аерокосмічній галузі та промисловості. Агропродукцію до США активно постачають компанії «Укролія», «Кернел» та МХП.
Водночас протягом останніх років експорт послуг, зокрема ІТ (аутсорсинг у сфері програмування, продаж власних програмних продуктів, відеоігор тощо), розвивається значно швидше, ніж торгівля товарами. Окремим напрямком є оборонні технології, дрони та товари подвійного призначення. За останніми, як стверджують, – майбутнє. У травні видання CBS News повідомило, що уряди України та США узгодили умови потенційної нової оборонної угоди між країнами. Очікується, що цей документ стане першим кроком для масштабування експорту українських військових технологій до США, а також для започаткування спільного з американськими компаніями виробництва безпілотних літальних апаратів.
Крім того, Пентагон запросив українські компанії взяти участь у програмі Drone Dominance – ініціативі з відбору дронів для контрактів з американською армією, що передбачає фінансування в розмірі 1,1 мільярда доларів.
Загалом, продукцію та послуги до США експортують сотні українських високотехнологічних компаній, серед яких EPAM Ukraine, SoftServe, GlobalLogic Ukraine.
Згідно з прогнозами аналітиків, частка технологій та послуг у структурі українського експорту до США надалі незмінно зростатиме. Адже, на відміну від товарного експорту, перешкод для цього значно менше.
УКРАЇНСЬКІ БРЕНДИ У США
Найновішим і одним із найвизначніших прикладів є дебют українського стартапу Swarmer на біржі Nasdaq (найбільшій у США системі електронної торгівлі цінними паперами). У день старту торгів, у березні 2026 року, акції компанії зросли більш ніж на 700%. Swarmer розробляє програмне забезпечення, яке дозволяє одному оператору одночасно керувати сотнями дронів. Ця технологія була випробувана в реальних умовах сучасної війни – українські військові використовують її з 2024 року.
На думку експертів, вже незабаром можна очікувати на «масове входження» українських військових технологій на американський ринок – насамперед для пошуку фінансування. Адже, за даними вітчизняного Міністерства оборони, торік потенційні виробничі можливості українського оборонно-промислового комплексу сягнули 35 мільярдів доларів, але фактичне зовнішнє фінансування ледь перевищило 6 мільярдів доларів.
І попри обмеження, які досі діють у сфері експорту української зброї та оборонних технологій, наші виробники поступово інтегруються в американський оборонний сектор. Наприклад, у березні компанія General Cherry уклала угоду з Wilcox Industries про спільне виробництво безпілотників у США.
Валерій Яковенко
Що ж до цивільних українських дронів, то вони вже давно зайняли свою нішу на американському ринку. Співвласник компанії DroneUA Валерій Яковенко після 2022 року масштабував діяльність свого підприємства на США та відкрив підрозділ Futurology з офісом у Пенсильванії. Компанія надає фермерам послуги з агроскаутингу та повітряного підживлення посівів із використанням агродронів.
«Вихід на ринок США для нас – це не експансія у класичному розумінні, а логічний етап розвитку. Ми інвестуємо в локальну присутність і працюємо як частина американської економіки. Наш досвід – це не тільки про технології, але й про системні партнерства, які дають українським компаніям можливість адаптувати свої рішення до вимог американського ринку», – пояснює Яковенко.
Серед стартапів з українським корінням, які успішно функціонують у США, зокрема Grammarly – стартап-єдиноріг, що став світовим стандартом перевірки текстів (співвласники Максим Литвин, Олексій Шевченко та Дмитро Лідер), MacPaw – розробник програмного забезпечення (продукти: CleanMyMac X, Setapp, Gemini 2, The Unarchiver та інші; засновник – випускник КПІ Олександр Косован), Preply – маркетплейс для пошуку репетиторів (засновники Сергій Лук’янов, Дмитро Волошин та Кирило Бігай), People.ai – платформа автоматизації продажів для корпорацій (засновник Олег Рогінський), Esper Bionics – розробник біонічних протезів (засновники – Дмитро Газда, Анна Белеванцева та Ігор Ільченко). А також Petcube – компанія, що виробляє гаджети для власників домашніх тварин, визнана найкращим стартапом Європи 2014 року за версією The Europas. Засновниками були молоді київські інженери, випускники КПІ Ярослав Ажнюк, Олександр Нескін та Андрій Кльон.
Ще про деякі успішні приклади інформує Асоціація ритейлерів України.
Наприклад, мережа кафе-магазинів «Молоко від фермера» працює в США вже два роки. Почали з Маямі (штат Флорида), де відкрили два заклади Farmer’s Milk з сирниками, запіканками та фірмовими тортами в меню. Наразі компанія розширює свою присутність на американському ринку, продаючи франшизу.