У Києві представлять книгу Олександри Шутко, яка розглядає роль українок в Османській імперії.

У столиці заплановано презентацію видання Олександри Шутко, присвяченого ролі українських жінок в Османській імперії. Ексклюзив 28.06.2026 10:20 Укрінформ Історик Османської держави Олександра Шутко презентує свою нову працю, засновану на архівних матеріалах, що висвітлює життя султанського гарему та вплив українок на Османську імперію. Презентація відбудеться в Києві 2 липня.

Про це вона повідомила в коментарі Укрінформу.

«Протягом десятиліття я вивчала турецькі архівні документи, які стосуються українських султанш, і зібрала багато цікавих відомостей про місце, яке стало їхнім домом – султанський гарем. Це спонукало мене написати книгу про його закулісне життя», – зазначила авторка.

Дослідниця підкреслила, що гарем не був в’язницею для жінок чи місцем розпусти.

"Султанський гарем функціонував як складний механізм співжиття султанської родини, з власною ієрархією та звичаями. Кожна жінка, яка потрапляла до нього, одразу отримувала платню. Найменшу платню – 6 акче (срібні османські монети) на день – отримували новоприбулі наложниці. За розрахунками станом на 2019 рік, це еквівалентно 18 доларам. Крім того, наложницям двічі на день забезпечували харчування та надавали одяг і прикраси. Їх також навчали східних мов, письма, співу, танців та мистецтва спокушання”, – поділилася Шутко.

Найвищу платню – 2 тисячі акче на день, що становить майже 6 тисяч доларів, одержувала дружина султана Сулеймана – українка Роксолана (Hürrem). Річний дохід, за сучасними мірками, сягав 2 мільйонів доларів. Ця сума залишалася за нею до кінця життя і дорівнювала річному бюджету невеликої французької провінції.

"Роксолана була найбагатшою жінкою своєї епохи і спрямовувала кошти на благодійні проєкти: будівництво мечетей, лазень, лікарень та шкіл на території Османської імперії. Вона також активно брала участь у політичному житті, впливаючи на призначення чиновників та підтримуючи листування з правителями Європи й Азії. Саме тому Роксолана стала засновницею такого явища в Османській імперії, як «Жіночий султанат», що через століття було продовжено іншою султаншею-українкою, Хатідже Турхан (Надією)”, – деталізувала письменниця.

Окрім Роксолани, у новій книзі представлені історії її суперниці – черкески Махідевран, а також служниці султана Сулеймана Гюльфем та інших видатних постатей доби «Жіночого султанату», зокрема Нурбану, Сафіє, Кьосем і Хатідже Турхан.

У своїй новій праці Олександра Шутко також спростовує давні уявлення про численність гаремів османських султанів.

“Точна кількість наложниць відома завдяки обліковим книгам султанського палацу Топкапи в Стамбулі, де зафіксовані витрати на утримання гарему. Наприклад, у гаремі султана Сулеймана Пишного в 1552 році перебувало 167 жінок, у Селіма ІІ – 73, у Мурада ІІІ – близько 150. Султани мали інтимні стосунки далеко не з усіма, а до кола родини належали лише 3-4% від загальної кількості наложниць: фаворитки та матері дітей. Решта гаремниць, отримавши через 7-9 років звільнення з рабства та придане, могли вийти заміж за гідного сановника султана”, – зазначила Шутко.

Крім того, у книзі авторка розповідає про охоронців гарему – євнухів, яких у дитинстві піддавали кастрації, причому виживав лише один хлопчик із десяти.

«Новою є також інформація про гречанку Гюльнуш, яка заснувала мечеті в Кам’янці-Подільській та Хотині. Про її перебування на Поділлі під час військового походу 1672-1678 років, народження другого сина Ахмеда (Ахмеда ІІІ) та небезпечний маршрут пересування я також розповідаю у новій книзі», – поділилася авторка.

Презентація книги «Гарем османських султанів доби «Жіночого султанату» від видавництва «Богдан» відбудеться у Києві 2 липня (четвер) о 18:30 у книгарні Readeat. Модератором заходу буде Альона Рудько. Під час зустрічі читачі матимуть змогу поспілкуватися з авторкою та придбати книгу з її автографом.

Як повідомляв Укрінформ, у січні минулого року в Україні вийшов роман "Кривава Кафа" письменниці та дослідниці Олександри Шутко, присвячений намісництву шехзаде Сулеймана, майбутнього султана Сулеймана Пишного, чоловіка Роксолани, у Кафі.

Фото з архіву Олександри Шутко

Україна Туреччина Жінки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *