Більшість українців виявляють готовність оновити власні відомості для виборів – ОПОРА Дослідження 12.06.2026 18:05 Укрінформ Переважна більшість громадян України висловлюють готовність оновити свої дані для участі у виборчих процесах, при цьому найзручнішим методом оновлення інформації українці відзначають цифрові платформи.
Про це поінформував аналітик Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Баштовий під час прес-конференції під назвою "Нова географія українського виборця та міграційні тренди: аналіз співмірності даних Державного реєстру виборців з неофіційною міграцією", яка відбулася в приміщенні Укрінформу.
"За результатами загальнонаціонального дослідження, ми констатуємо, що 25% дорослого населення України мали досвід переміщення на тривалий або невизначений термін. Ми не брали до уваги термінові переїзди. Щодо часу останнього переміщення, то 72% громадян вказали, що це сталося після 24 лютого 2022 року, причому 70% з них зазначили, що виїзд був вимушеним. Ці дані свідчать про те, що повномасштабне вторгнення стало головним чинником шокової міграції, яка спричинила масові переїзди людей", — зазначив він.
За словами Баштового, міграційні потоки переважно зосереджені у межах міжобласних переїздів: 61% опитаних переїхали до сусідньої або іншої області. Він додав, що з’ясування цієї інформації було важливим, оскільки вона створює додаткове навантаження на систему обліку Державного реєстру виборців. Аналітик також зазначив, що 13% респондентів мають досвід виїзду за кордон з подальшим поверненням до України.
"Ми також виділили окрему цифру: 5% дорослого населення України, які виїхали за кордон і повернулися саме після початку повномасштабного вторгнення", — уточнив він.
Національне дослідження також мало на меті виявити розбіжність між зареєстрованим та фактичним місцем проживання. Аналітик пояснив, що система та місце голосування виборців визначаються згідно з чинними правилами за місцем реєстрації, якщо виборець не ініціює зміну виборчої адреси. З’ясувалося, що приблизно третина опитаних, а саме 29%, проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації.
"Це суттєво впливає на загальну систему обліку виборців та визначення місця їхнього голосування. Тобто ці виборці наразі проживають не там, де голосують. У віковому розрізі група від 18 до 35 років є найбільш мобільною та проживає не за місцем своєї реєстрації", — зазначив він.
Експерт додав, що 81% осіб, які змінили місце проживання, вважають своє поточне місце перебування основним.
Крім того, дослідження показало, що більшість українців готові оновити свої дані для виборів. Зокрема, 58% респондентів висловили готовність самостійно внести зміни до своїх даних у Державному реєстрі виборців, а у разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70%. Водночас, найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси: 77% опитаних віддали перевагу застосунку «Дія». Однак рівень обізнаності щодо виборчих процедур залишається невисоким — лише 55% громадян заявили, що їм відомо про існування Державного реєстру виборців.
Національне опитування проводилося методом телефонного інтерв’ю (CATI) з використанням випадкової генерації телефонних номерів (RDD) у період з 21 березня до 19 квітня 2026 року. В ньому взяли участь 2003 дорослих респонденти. Збір даних здійснювало агентство FAMA.
Зі свого боку, аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук представив результати дослідження під назвою "Непомітна" міграція: аналіз даних мобільного оператора на тлі потреби верифікації списків виборців". У цьому дослідженні було зроблено висновок, що держава може значно недооцінювати реальні масштаби міграції. Згідно з отриманими результатами, близько 1,2 мільйона осіб змінили область проживання, ще близько 640 тисяч змінили район проживання в межах своєї області, а приблизно 5,2 мільйона громадян перебувають за кордоном.
Автори дослідження також зафіксували 482 маршрути міжрегіональної міграції. Найбільший приріст населення спостерігається у Києві та Київській області, а також у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Натомість, найбільше скорочення населення було зафіксовано у Миколаївській, Запорізькій та Харківській областях. Результати дослідження показали, що щонайменше половина випадків міжобласної міграції наразі не відображається у списках виборців через офіційні механізми обліку місця проживання.
Водночас, аналізуючи опитування українців у Польщі, Німеччині та Чехії, Баштовий відзначив, що українська діаспора виявляє інтерес до політичних процесів в Україні: 74% опитаних заявили про готовність брати участь у майбутніх виборах. Проте, лише 16% перебувають на консульському обліку, що дозволило б їм потрапити до списку виборців відповідно до чинної процедури.
Результати дослідження показали, що значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Зокрема, 49% українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61%. Водночас, понад 80% користуються застосунком «Дія», який більшість обрали як найбільш зручний спосіб оновлення виборчої адреси.
Аналітик додав, що 75% опитаних українців виїхали до Польщі, Чехії або Німеччини після початку повномасштабного вторгнення. При цьому, ймовірність повернення 38% опитаних оцінюють як «скоріше повернуся й дуже імовірно, що повернуся», а 48% — як «скоріше не повернуся та дуже малоймовірно, що повернуся». Ще 14% респондентів не змогли чітко визначитися з відповіддю щодо повернення в Україну.
Онлайн-опитування українців у трьох європейських країнах проводилося з 17 квітня до 2 травня 2026 року. Загалом було опитано 1500 осіб, по 500 респондентів у кожній країні. Збір даних здійснювала компанія Rating Group.
Підсумовуючи результати досліджень, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила, що експерти зосередилися на двох аспектах: масштабі міграції, який насправді перевищує дані офіційних реєстрів, та ступені залученості громадян, які виїхали, до політичного життя країни, особливо під час великої війни.
"Наша головна мета — завчасно проводити перехресну верифікацію різних типів даних, аби реально розуміти не лише обсяг проблеми, а й шляхи її вирішення, адже час для цього ще є. Ближче до реального виборчого процесу це стане неможливим. Тому ми закликаємо як державні органи, так і безпосередньо уряд та Центральну виборчу комісію діяти на випередження, оскільки без креативних підходів, на жаль, результативності не досягти", — наголосила вона.
Як інформував Укрінформ, в Україні кількість людей, які вважають, що вибори слід проводити лише після досягнення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зросла до 69%. У грудні 2025 року цей показник становив 59%.
Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут.
Опитування Вибори ОПОРА дослідження