Економіка РФ зазнала структурного виснаження після понад чотирьох років повномасштабної війни проти України, однак залишається спроможною залучити додаткові ресурси.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Кільським інститутом світової економіки (IfW) та Стокгольмським інститутом економік перехідного періоду (SITE), як повідомляє Укрінформ з посиланням на DW.
Обидва дослідницькі центри констатують, що ліквідні резерви Фонду національного добробуту Росії, які до початку конфлікту становили 6,5% ВВП, зменшилися до 1,8%. Тим часом, дефіцит федерального бюджету РФ за перший квартал 2026 року перевищив планові показники, встановлені урядом на весь рік. Доходи від експорту нафти та газу в першому кварталі поточного року впали на 45% порівняно з тим самим періодом минулого року.
«У перші роки війни (РФ проти України – ред.) російська економіка демонструвала стійкість, яка перевершила очікування. Однак наразі резерви вичерпані, а економічна база суттєво ослабла», – зазначив президент IfW Моріц Шуларік.
За його словами, бюджетні резерви Росії майже вичерпані, а економічне зростання зупинилося. «Водночас зростання цін на нафту, спричинене конфліктом у Перській затоці, ймовірно, матиме лише тимчасовий позитивний вплив на державну скарбницю», – додав Шуларік.
Однак, згідно з дослідженням, фінансові труднощі не єдиною проблемою Росії, вважають аналітики. Для покриття військових потреб Кремль дедалі більше вдається до позабюджетного фінансування, швидкого нарощування кредитування та непрямої підтримки через банківську систему, щоб забезпечити продовження військових витрат. Від початку війни проти України заборгованість російських компаній значно зросла, оскільки банки переорієнтували ресурси на галузі, пов’язані з військовими діями.
«Ключовим обмеженням, з яким Росія стикається сьогодні, є не брак фінансових коштів, а дефіцит робочої сили, технологій та виробничих потужностей. Москва ще може залучити додаткові фінансові ресурси. Проте в умовах значного дефіциту робочої сили та дії санкцій політика збільшених витрат ризикує прискорити інфляцію, а не посилити військовий потенціал країни», – наголосив співавтор дослідження Меттью Кляйн.
Автори дослідження також дійшли висновку, що Росія посилює свою залежність від Китаю. КНР становить близько 35% російського зовнішньоторговельного обороту. Китай забезпечує значну частину поставок критично важливих цивільних та військових товарів, а також комплектуючих, що використовуються у військовій промисловості. Таким чином, близько трьох чвертей приросту російських закупівель компонентів, критично важливих для військового виробництва, але підпадаючих під західні санкції, з 2022 року виготовляється в Китаї.
Залежність Росії від Китаю зростає у сферах торгівлі, технологій та фінансів. Зі свого боку, Пекін може вільно визначати умови цих взаємин, вважає співавторка дослідження Алісія Гарсія-Ерреро.
Зростаюча економічна вразливість Москви створює для Заходу можливість вжити ефективних політичних заходів, спрямованих, зокрема, на протидію її «тіньовому флоту». Дослідження пропонує посилити контроль за експортом до Росії, особливо з боку китайських постачальників, а також вжити заходів для зменшення експортних доходів РФ.
Як інформував Укрінформ, російська банківська система у травні зафіксувала найбільший за останні 30 років відтік готівкових коштів.
Фото: Alex Volodsky on Pixabay
Економіка Росія Війна