Херсонський краєзнавчий: амфора з моря, трофеї з фронту та велосипед від шведа Репортаж 24.05.2026 09:00 Укрінформ Як функціонує музей під російськими атаками, які експозиції готуються та як вдалося врятувати те, що не було вкрадено загарбниками
Херсонський краєзнавчий музей – найдавніший на півдні України. Під час тимчасової окупації росіяни вивезли звідси понад 23 тисячі музейних предметів. Частина того, що загарбники розграбували, як зізналися вони самі, псувалася у підвалах тимчасово окупованого Генічеська, доля інших музейних експонатів залишається невідомою.
Як музей продовжує свою роботу під російськими ударами, які виставки готуються та як меценати допомогли зберегти те, що загарбники не встигли або не змогли викрасти, розповідає керівниця музею Ольга Гончарова.
ЕВАКУЮВАНО 165 ТИСЯЧ ЕКСПОНАТІВ
Під час тимчасової російської окупації попередня директорка музею Тетяна Братченко добровільно розпочала співпрацю з окупаційною владою.
До повномасштабного вторгнення фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею налічували понад 193 тисячі музейних предметів.
Тікаючи з Херсона, окупанти викрали понад 23 тисячі музейних предметів.
– Часом люди помилково асоціюють нас з художнім музеєм, звідки росіяни, на жаль, викрали майже все, – зазначає пані Ольга. – Пограбування херсонських музеїв – це наш спільний біль та трагедія. Херсонському обласному краєзнавчому музею – 136 років, і протягом усього цього часу, не одне покоління співробітників, збирали музейну колекцію. З перших днів деокупації ми розпочали роботи з порятунку культурної спадщини Херсонщини, з евакуації музейної колекції.
Завдяки відданості справі музейникам вдалося евакуювати 165 тисяч експонатів. Це не лише фондова колекція обласного краєзнавчого музею, а й колекції музейних предметів з музеїв громад правобережжя Херсонщини.
– Це експонати з громад області, зокрема з Берислава, де будівля музею була повністю зруйнована. Також ми вивезли експонати з музеїв Ольгівки, Білозерки, Козацького, – ділиться пані Ольга.
Ця наймасштабніша евакуація музейної колекції відбувалася за відсутності електроенергії, опалення, водопостачання, інтернету. Згодом усе було відновлено, але працювати доводилося в таких непростих умовах. До того ж, Херсон постійно перебуває під обстрілами та атаками дронів.
У Херсоні, після деокупації міста, музейники під обстрілами почали формувати виставку «Незламна Херсонщина». Її наповнювали експонатами місцеві мешканці та військовослужбовці. Ця виставка висвітлює мітинги спротиву, визволення, трагедію через підрив Каховської ГЕС, а також те, що переживають містяни нині.
Дмитро Борисенко
На виставці представлені особливі експонати від музейного волонтера – молодшого сержанта Дмитра Борисенка. Він дуже переживав через пограбування музею і запропонував надсилати за власні кошти трофеї, зібрані на фронті. Востаннє Борисенко повідомив музейникам 1 липня 2023 року, що зібрав ще кілька цікавих предметів. Йому написали подяку 2 липня. Того дня, виконуючи бойове завдання, він загинув. Дмитро Борисенко мав мрію – після перемоги знову поїхати як волонтер на археологічні розкопки на Херсонщині та поповнити музейні фонди новими артефактами.
Ще один проєкт – виставка «Херсон звідусіль», в основі якої – листівки херсонців, змушених покинути місто через війну. З ініціативи херсонця, громадського діяча Миколи Гоманюка, до Херсона були надіслані листівки земляків, яких розкидала війна по всьому світу.
ПІСЛЯ ТОГО, ЯК РОСІЯНИ ПІДІРВАЛИ КАХОВСЬКУ ГЕС, НА ПЛЯЖІ В ОДЕСІ ХЕРСОНЕЦЬ ЗНАЙШОВ АМФОРУ XI СТОЛІТТЯ
– Ще одна надзвичайна історія – про амфору, що потрапила до нас влітку 2023 року, після того, як росіяни зруйнували Каховську ГЕС. Її знайшов на пляжі в Одесі херсонець, історик Юрій Пословський, і передав музею. Ми припускаємо, що потік води, який утворився після підриву ГЕС, вимив цю амфору десь у районі острова Великий Вільховий. Це місця, де знаходилося літописне місто, а також порт Олешшя. Зараз амфора, яку датують XI століттям, відреставрована, вона перебуває в безпечному місці, – розповідає директорка музею.
Крім того, існує експонат, який з’явився під час війни, у 2024 році – це велосипед, подарований музею шведським громадським діячем Ларсом Петером Фреденом, який 60 днів мандрував Україною, щоб привернути увагу Європи до війни в Україні.
– Він не лише волонтер, а й людина з філософським складом розуму, надзвичайно глибока. Як він сам розповідав, мандруючи Україною на велосипеді, він розмірковував над складними життєвими питаннями, намагаючись знайти на них відповіді, – ділиться пані Ольга про Ларса Петера Фредена.
Отже, музей, попри все, – це живий організм, який постійно оновлюється та поповнюється. Нещодавно колекцію сучасних українських ювілейних монет передав музею військовий, який просив поки що не розголошувати його прізвища. Музей також отримує експонати від митниць, які передають вилучені контрабандні історичні цінності.
НЕНАУКОВІ ЗАПИСКИ
Директорка розповідає, що коли співробітники почали працювати після визволення міста, вона попросила всіх поділитися враженнями про пережиті події під час тимчасової російської окупації.
– Ми зібрали наші спогади про період російської окупації та підготували збірку «Ненаукові записки», – говорить пані Ольга. – Це перша збірка про пережиття під час російської окупації. Вона слугуватиме одним із джерел для вивчення історії російсько-української війни.
У 2024-му році, спільно з художником Степаном Бойцуном, який працював у музеї у 1980-ті роки, а нині мешкає у Львові, було втілено мрію про створення образу Херсонської Богоматері «Покрова». Ідея полягала в отриманні духовного захисту від ворога. Ікону освятив митрополит ПЦУ Епіфаній у Свято-Михайлівському соборі в Києві.
Також директорка згадує про виставку «Мовні вправи» – про утиски української мови під час тимчасової російської окупації, коли російська окупаційна влада вилучала українські підручники зі шкіл та запроваджувала свої – російські.
Крім того, музей створив банерну виставку «Шляхами вільного степу», яка розповідає про історію Херсонщини від давніх часів до сьогодення.
Виставку легко транспортувати. Кожен банер розкриває певну історичну тему з демонстрацією музейних артефактів. Експозиція відображає життя різних племен і народів, що проживали на території Херсонщини в різні епохи, спростовуючи російські міфи про «ісконні російські території».
Наразі виставка «Шляхами вільного степу» експонується в Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
– Ми розмістили в Миколаєві не тільки банерну виставку, а й фотоекспозицію «Незламна Херсонщина». А також виставку «Там, де війна втрачає силу» – вона створена з уламків снарядів, – повідомляє пані Ольга. – Такі уламки снарядів ми знаходимо на вулицях міста, біля своїх домівок, музею. Збирали їх і приносили до музею, а потім виникла ідея створювати витвори мистецтва. Кожен уламок може спричинити смерть людини. Це зло, яке летить до нас з лівого, окупованого, берега Херсонщини, ми перетворюємо на мистецтво. Суть такої виставки – у вічному прагненні людства перетворювати зброю на знаряддя праці.
Частину уламків музейники використали для створення інсталяції, виклавши з них назву міста.
МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС РОСІЯНИ ОБСТРІЛЯЛИ 18 РАЗІВ
За словами Ольги Гончарової, музейний комплекс зазнав обстрілів 18 разів. Були влучання в дах, зруйновано стіни будівель.
– Оскільки ми не можемо приймати відвідувачів через постійні обстріли та зруйновані будівлі, то перейшли до віртуальних екскурсій, зокрема, проводимо їх онлайн для школярів, – зазначає директорка.
ЧАСТИНА ВИКРАДЕНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГНИЄ В ПІДВАЛАХ, ДОЛЯ ІНШИХ – НЕ ВІДОМА
Усе життя Ольги Гончарової як історика пов’язане з музеєм – вона починала з посади молодшої наукової співробітниці, а тепер обіймає посаду в.о. директора музею.
Команді музею – людям, які залишилися вірними Україні, в перші місяці після тимчасової російської окупації довелося працювати без опалення, світла, інтернету. Росіяни викрали жорсткі диски з усією інформацією та документацією.
– Ми навіть перелік наших експонатів складалися вручну, оскільки не мали змоги працювати за комп’ютерами. Було боляче бачити пограбований музей, розбиті окупантами експозиційні вітрини, – згадує директорка.
Нещодавно стало відомо, що частина експонатів, викрадених росіянами з Херсонського краєзнавчого музею, гниє в сирому підвалі кінотеатру в окупованому Генічеську. Найцінніші артефакти херсонської колекції вивезено до окупованого Криму, а звідти, ймовірно, вже вглиб РФ.
– Хочу наголосити: окрім того, що окупанти скоїли злочин, викравши наші експонати, вони ще й довірили частину експонатів людям, які зовсім не є музейними працівниками, не фахівцями (за даними ЗМІ, керівниками окупаційного «Херсонского краеведческого музея» росіяни призначили подружжя херсонських колаборантів Шелестенків, – ред.). Музеєзнавство – це комплексна наукова дисципліна, одним з головних напрямів якої є комплектування та збереження музейних предметів. І усвідомлювати, що експонати руйнуються, – це для музейника нестерпно. Те, що відбувається в Генічеську, – це варварство, і, мабуть, вже розпочалися незворотні процеси втрати експонатів через неналежне їх збереження, – констатує директорка музею.
Вона захоплюється своїми колегами, які залишаються в місті.
– Я вдячна своїй команді й завжди кажу їм, що вони – люди найвищого духовного рівня.
Також директорка висловлює подяку за міжнародну підтримку. Особливо вона знадобилася під час евакуації музейних предметів з обстрілюваного Херсона. Завдяки меценатам музей отримав високоякісні пакувальні матеріали, що допомогли врятувати культурну спадщину.
Запитую, якою вона бачить майбутнє музею. Каже, що оскільки збережено значну кількість музейних предметів, то є достатньо артефактів для створення нового, сучасного і потужного музею.
Крім того, є плани реалізувати проєкт «Музею пам’яті просто неба» про історію російсько-української війни на Херсонщині.
– Наш музей працює над створенням філії «Музею пам’яті просто неба». Ми визначили територію, маємо концепцію та план роботи. Потрібно вже зараз думати про майбутнє, – додає пані Ольга.
Херсон Херсонщина Музей Обстріл Військові Генічеськ Каховська ГЕС Музейний експонат Війна з Росією