Херсонський краєзнавчий: амфора з моря, трофеї з фронту та велосипед від шведа Звіт 24.05.2026 09:00 Укрінформ Як виживає музей під ворожими атаками, які експозиції готує та як вийшло врятувати те, що не викрали окупанти
Херсонський обласний краєзнавчий музей – найдавніший у південній Україні. Під час тимчасової окупації росіяни викрали звідси понад 23 тисячі музейних об’єктів. Частина вкраденого окупантами, як зізналися вони самі, псувалася у підвалах тимчасово окупованого Генічеська, про долю решти музейних артефактів нічого невідомо.
Як вистоює під російськими атаками музей, які виставки планує та як доброчинці допомогли зберегти те, що окупанти не встигли або не змогли поцупити, розповідає очільниця музею Ольга Гончарова.
ЕВАКУЮВАЛИ 165 ТИСЯЧ ЕКСПОНАТІВ
Під час тимчасової російської окупації колишня директорка музею Тетяна Братченко добровільно пішла на співпрацю з окупаційною владою.
До широкомасштабного вторгнення фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею налічували понад 193 тисячі музейних об’єктів.
Відступаючи з Херсона, окупанти викрали понад 23 тисячі музейних експонатів.
– Іноді люди плутають нас з художнім музеєм, звідки росіяни викрали майже все, на жаль, – говорить пані Ольга. – Розграбовані музеї Херсона – це наш загальний біль і трагедія. Херсонському обласному краєзнавчому музею – 136 років, і увесь цей час, безліч поколінь працівників, збирали музейну колекцію. З перших днів звільнення ми почали роботи з порятунку культурної спадщини Херсонщини, вивезення музейної колекції.
Завдяки відданості музейників вдалося евакуювати 165 тисяч експонатів. Це не тільки фондова колекція обласного краєзнавчого музею, а й збірки музейних об’єктів з музеїв громад правобережжя Херсонщини.
– Це експонати з громад області, зокрема з Берислава, у цьому місті будівля, де був музей, вщент зруйнована. Також ми вивезли експонати з музеїв Ольгівки, Білозерки, Козацького, – повідомляє пані Ольга.
Це масштабне вивезення музейної колекції відбувалося тоді, коли не було електроенергії, опалення, води, інтернету. Згодом усе відновили, але працювати довелося саме в таких важких умовах. Окрім того, Херсон постійно під обстрілами й атаками дронів.
У Херсоні музейники під обстрілами після звільнення міста почали формувати виставку «Незламна Херсонщина». Її наповнювали експонатами місцеві жителі, військові. Ця виставка – про мітинги опору, визволення, трагедію через підрив Каховської ГЕС, те, що містяни переживають зараз.
Дмитро Борисенко
Є на виставці особливі експонати від музейного волонтера – молодшого сержанта Дмитра Борисенка. Він дуже хвилювався, що росіяни розграбували музей, і запропонував надсилати власним коштом трофеї, зібрані на фронті. Востаннє Борисенко написав музейникам повідомлення 1 липня 2023 року про те, що назбирав ще декілька цікавих речей. Подяку йому написали 2 липня. Того дня під час виконання бойового завдання він загинув. У Дмитра Борисенка була мрія – після перемоги знову поїхати як волонтеру на археологічні розкопки на Херсонщині та збагатити музейні фонди новими артефактами.
Ще один проєкт – виставка «Херсон звідусіль», у його основі – листівки херсонців, які були змушені покинути місто через війну. За ініціативою херсонця, громадського діяча Миколи Гоманюка в Херсон полетіли листівки земляків, яких розкидала війна по всьому світу.
ПІСЛЯ ТОГО ЯК РОСІЯНИ ПІДІРВАЛИ КАХОВСЬКУ ГЕС, НА ПЛЯЖІ В ОДЕСІ ХЕРСОНЕЦЬ ЗНАЙШОВ АМФОРУ XI СТОЛІТТЯ
– Ще одна неймовірна історія – про амфору, що потрапила до нас улітку 2023 року, після того як росіяни підірвали Каховську ГЕС. Її знайшов на пляжі в Одесі херсонець, історик Юрій Пословський і передав музею. Вважаємо, що потік води, який йшов після підриву ГЕС, вимив цю амфору десь у районі острова Великий Вільховий. Це місця, де було літописне місто, а також порт Олешшя. Зараз амфору, яку датують XI століттям, відреставрували, вона в надійному місці, – розповідає очільниця музею.
А ще є експонат, який з’явився під час війни, у 2024 році – це велосипед, який подарував музею шведський громадський діяч Ларс Петер Фреден, котрий 60 днів подорожував Україною, щоб привернути увагу Європи до війни в Україні.
– Він не тільки волонтер, а й людина з філософським складом розуму, дуже глибока. Як він сам розповідав, подорожуючи Україною на велосипеді, їхав і роздумував над непростими питаннями життя, намагаючись знайти на них відповіді, – розповідає пані Ольга про Ларса Петера Фредена.
Отже, музей, попри все, – це живий організм, який постійно оновлюється й поповнюється. Не так давно колекцію українських сучасних ювілейних монет передав музею військовий, який попросив поки що не називати його прізвища. Отримує музей експонати й від митниць, які передають вилучені контрабандні історичні цінності.
НЕНАУКОВІ НОТАТКИ
Директорка розповідає, що коли співробітники почали працювати після звільнення міста, вона попросила всіх поділитися враженнями про пережите під час тимчасової російської окупації.
– Ми зібрали наші спогади про період російської окупації та зробили збірку «Ненаукові нотатки», – каже пані Ольга. – Це перша збірка про пережите під час російської окупації. Вона стане одним з джерел для вивчення історії російсько-української війни.
У 2024-му разом із художником Степаном Бойцуном, який працював у музеї у 1980-ті роки, а зараз мешкає у Львові, була втілена мрія зі створення Херсонської Божої Матері «Покрова». Ідея полягала в отриманні духовного захисту від ворога. Ікону освятив митрополит ПЦУ Епіфаній у Свято-Михайлівському соборі в Києві.
А ще директорка згадує про виставку «Мовні вправи» – про утиски української мови під час тимчасової російської окупації, коли російська окупаційна влада вилучала українські підручники зі шкіл і завозила свої – російські.
Також музей створив банерну виставку «Шляхами вільного степу», що розповідає про історію Херсонщини з давніх-давен до сьогодення.
Виставку легко транспортувати. Кожен банер розкриває певну історичну тему з демонстрацією музейних артефактів. Виставка відображає життя різних племен і народів, які жили на території Херсонщини в різні епохи, що спростовує російські міфи про «споконвічні російські території».
Зараз виставку «Шляхами вільного степу» експонують у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
– Ми розмістили в Миколаєві не тільки банерну виставку, а й фотоекспозицію «Незламна Херсонщина». А ще виставку «Там, де війна втрачає силу» – вона створена з уламків снарядів, – розповідає пані Ольга. – Такі уламки снарядів знаходимо на вулицях міста, біля своїх домівок, музею. Збирали і приносили в музей, а потім з’явилася ідея створювати витвори мистецтва. Кожен уламок може спричинити смерть людини. Це зло, яке летить до нас з лівого, окупованого, берега Херсонщини, ми перетворюємо на мистецтво. Сенс такої виставки – у віковічному прагненні людства перекувати мечі на рала.
Частину уламків музейники використали для створення інсталяції та виклали з них назву міста.
МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС РОСІЯНИ ОБСТРІЛЯЛИ 18 РАЗІВ
За словами Ольги Гончарової, музейний комплекс обстріляно 18 разів. Були влучні попадання в дах, зруйновані стіни в будівлях.
– Оскільки ми не можемо приймати відвідувачів через постійні обстріли, пошкоджені будівлі, то перейшли в площину віртуальних екскурсій, зокрема, проводимо їх онлайн для школярів, – розповідає директорка.
ЧАСТИНА ВИКРАДЕНИХ ЕКСПОНАТІВ ПСУЄТЬСЯ В ПІДВАЛАХ, ДОЛЯ ІНШИХ – НЕ ВІДОМА
Усе життя Ольги Гончарової як історикині пов’язане з музеєм – починала з молодшої наукової співробітниці й зараз стала в.о. директора музею.
Команді музею – людям, які залишилися вірні Україні, після тимчасової російської окупації в перші місяці довелося працювати без опалення, електроенергії, інтернету. Росіяни викрали жорсткі диски з усією інформацією, документацію.
– Ми навіть перелік наших експонатів складали від руки, тому що не могли працювати за комп’ютерами. Було важко дивитися на розграбований музей, на розбиті окупантами експозиційні вітрини, – згадує директорка.
Нещодавно стало відомо, що частина вкрадених росіянами експонатів з Херсонського краєзнавчого музею псується в сирому підвалі кінотеатру в окупованому Генічеську, найцінніші артефакти херсонської колекції вивезені в окупований Крим, а звідти, ймовірно, вже вглиб РФ.
– Хочу наголосити: окрім того, що окупанти скоїли злочин, вкравши наші експонати, вони ще й довірили частину експонатів людям, які взагалі не музейники, не професіонали (за даними медіа, керівниками окупаційного «Херсонского краеведческого музея» росіяни призначили подружжя херсонських колаборантів Шелестенків, – ред.). Музеєзнавство – це комплексна наукова дисципліна, одним з головних напрямів якої є комплектування та збереження музейних об’єктів. І знати, що експонати руйнуються, – це для музейника нестерпно. Те, що відбувається в Генічеську, – варварство, і вже, мабуть, почалися незворотні процеси втрат експонатів через неналежне їх збереження, – констатує директорка музею.
Вона захоплюється своїми колегами, які залишаються в місті.
– Я вдячна своїй команді й завжди кажу їм, що вони – люди найвищого духовного рівня.
Також директорка вдячна за міжнародну підтримку. Особливо вона знадобилася під час евакуації музейних об’єктів з обстрілюваного Херсона. Завдяки благодійникам музей отримав високоякісні пакувальні матеріали, що допомогли рятувати культурну спадщину.
Запитую, яким вона бачить майбутнє музею. Говорить, що оскільки зберегли значну кількість музейних об’єктів, то є достатньо артефактів, щоб створити новий, сучасний і потужний музей.
А ще є плани реалізувати проєкт «Музею пам'яті просто неба» про історію російсько-української війни на Херсонщині.
– Наш музей працює над створенням філії «Музею пам'яті просто неба». Уже визначили територію, є концепція, план роботи. Треба вже зараз думати про майбутнє, – додає пані Ольга.
Херсон Херсонщина Музей Обстріл Військові Генічеськ Каховська ГЕС Музейний експонат Війна з Росією