Федір Кричевський: музи і родичі з картин першого ректора Академії мистецтв 22.05.2026 18:35 Укрінформ Знакові полотна живописця з Національного художнього музею України вирушають в Америку
Полотна в часи війни, як і люди, потребують збереження. Живописні роботи одного з найвідоміших українських художників – Федора Кричевського – незабутні для кожного. А саме, полотна «Автопортрет у білій шубі», «Наречена», триптих «Родина», з актуалізованими зараз поєднаними значеннями «Любов», «Родина», «Повернення», знаходяться поза звичним місцем, Національним художнім музеєм України. Вивезені разом з іншими визначними роботами у 2022 році під час обстрілів для показу у дружніх європейських державах, два місяці побули в рідних стінах у рамках виставки «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні» з кінця листопада 2023-го, коли внаслідок ворожих ударів українські музеї приймали відвідувачів, використовуючи генератори. Культурна місія продовжується.
Генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець в розмові з Укрінформом сказала, що незабаром живописні перлини Федора Кричевського поряд з іншими визначними працями українських майстрів шанувальники матимуть можливість побачити за океаном – в США. А ми в той же час з керівницею музею та завідувачем науково-дослідного відділу графіки НХМУ Данилом Нікітіним з’ясовуємо, скільки в цілому збереглося праць першого ректора Української академії мистецтв, який став одним з її ініціаторів у неспокійному 1917 році; чи вдалося за останній час знайти ті роботи, про які не знали раніше; і чи зображував художник в радянський період вождів.
Пригадуємо також про участь робіт Федора Кричевського у Венеційській бієнале; ігнорування його творчості протягом дванадцяти років з кінця 1920-х років; захоплення мандрівками і фотографуванням з товаришем Іваном М’ясоєдовим. Також розглянемо, чому «Портрет дружини художника Лідії Старицької на золотому тлі» і «Портрет дружини Наталі» – це унікальна особиста історія художника.
ФОТО НЮ, ІСТОРИЧНІ ДУМИ КОБЗАРІВ ТА ЗАХОПЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИМИ ОБРАЗАМИ
Графічний автопортрет Федора Кричевського
Мистецтвознавці заявляють: від Ренесансу Федір Кричевський взяв мелодійність і витонченість видовженої лінії, її ритмічність і лаконічність композиційної форми; від кубізму – міцну конструктивність і стриманість побудови форми і композиції; від імпресіонізму і фовізму – виразну декоративність живопису, зокрема, легкість впевненого мазка, чистоту і прозорість кольору. «Він нагадував митців Відродження», – так згадував про свого вчителя його учень Сергій Григор’єв, ректор Київського художнього інституту в 1951–1955 роках.
Федір Кричевський з’явився на світ у великій родині 22 травня 1879 року в Лебедині – зараз це Сумщина, а після ліквідації козацького полково-сотенного устрою місто входило до Харківської губернії. Батько працював земським лікарем у Ворожбі неподалік Лебедина, де пройшло дитинство майбутнього митця. Талановитому юнакові довелося навчатися в Московській школі (училищі) живопису, скульптури та архітектури і Петербурзькій академії мистецтв – тому що імперія загарбників українських земель, знищивши заклади Гетьманщини, зосереджувала освіту митців виключно на своїй історичній території.
Ще в дитинстві Федора і його старшого брата Василя батько брав із собою на ярмарки в Лебедин, Суми, Охтирку, Ромни, де кобзарі виконували історичні пісні і думи. В цілому Російській імперії не вдалося винищити козацький дух, незважаючи на те, що пройшло чимало часу після того, як саме в Лебедині після розправи в Батурині восени 1708 року жорстокий представник загарбника України Петра І князь Меншиков чинив покарання над прихильниками гетьмана Івана Мазепи. До речі, Василь Кричевський став творцем нового українського стилю в архітектурі – Українського архітектурного модерну та автором Державного герба УНР, проєкт якого Центральна Рада затвердила 22 березня 1918 року.
Федір Кричевський «Наречена»
Федору Кричевському російські критики і цензори досить швидко почали дорікати, що він мав «слабость любить все родное». Хоча саме за виразно українську «Наречену» після закінчення Академії мистецтв 1910 року йому надали звання «Художник» з правом викладати в середніх і вищих навчальних закладах і надали безкоштовне закордонне мистецьке відрядження на рік. Таким чином, мав можливість ознайомитися з роботами художників в Австрії, Італії, Німеччині та Франції. А коли – як звіт після подорожі – виставив поряд з італійським мотивом «Ринок у Римі» картину «Весільний обряд в Україні», в Петербурзі потрапив у немилість. Крім цього, для захисту диплому Федір Кричевський писав і другу роботу. Вона – «Оплакування Христа» – тривалий час знаходилася у запасниках через релігійну тематику. Вперше її показали лише 2017 року в ювілейній виставці «Майстер і час» у НХМУ.
Щоб зрозуміти закоріненість художника в українські традиції та історію, а також все знати про його талант і обізнаність із закордонним мистецтвом, варто ще повернутися в його юність. Вступивши на навчання 1896 року в Школу живопису, скульптури й архітектури, Федір Кричевський потоваришував із молодим неординарним живописцем Іваном М’ясоєдовим – єдиним сином відомого заможного художника-передвижника Григорія М’ясоєдова, який мав поблизу Полтави, в Павленках, великий маєток (зараз це територія Полтавської гравіметричної обсерваторії). Молоді митці часто організовували малювання оголеної натури, наслідуючи античні скульптури. Це не могло не викликати великої цікавості у місцевих жителів. До речі, з тих часів збереглися десятки фотографій Федора і Григорія, якого батько в листах називав Аполоном. Можливо, тоді досить рідкісний фотоапарат був у заможній родині М’ясоєдових
Картину «В царстві амазонок» Федір Кричевський створив у період навчання в академіїРазом Федір Кричевський та Іван М’ясоєдов відвідали міста і села, де колись бував Тарас Шевченко: Сорочинці, Яготин, Михайлівку, Харків, Миргород, Переяслав, Київ, Чернігів… Багато малювали з натури. У Кричевського навіть була ідея створити власну серію картин і малюнків на продовження Кобзаревої «Живописної України».
Вдвох друзі-художники побували на коронації короля Англії Едварда XVII 9 серпня 1902 року. 23-річного Федора Кричевського в офіційну делегацію взяли як здібного живописця, якому доручили виконання малюнків церемонії.
СЕСТРА МАРІЯ У 70 ПОДАРУВАЛА МУЗЕЮ КАРТИНУ, НА ЯКІЙ ФЕДІР КРИЧЕВСЬКИЙ ЇЇ ЗОБРАЗИВ 11-РІЧНОЮ
Через полотна Федора Кричевського можна знайомитися з родиною і колом найближчого спілкування. «Портрет Параскеви Кричевської – матері художника», який зберігається в колекції НХМУ, він написав у 1904 році, після подорожі до Великої Британії. Мистецтвознавці відзначають, що на стилістику і настрій цієї роботи українського митця вплинув шедевр англо-американського майстра Джеймса Вістлера «Аранжування у сірому та чорному. Портрет матері» (1871). На обох – жінка, зображена сидячи, в профіль, у чорній сукні. Федір Кричевський зробив контраст між темним силуетом сукні та барвистістю оточення, серед якого найактивніший елемент – різнобарвна українська хустка. Отже, його художній твір значно емоційніший, він стосується традиції українського живопису, коли почуття передають за допомогою кольору.
Федір Кричевський «Портрет Варвари і Марії Кричевських» (фрагмент) та «Дівчинка в блакитному»
У Полтавському художньому музеї зберігається «Портрет Варвари і Марії Кричевських», створений у 1902–1903 роках. Старша і молодша сестра-підліток художника зображені в народному одязі і є втіленням впевнених у собі українських жінок. Традиційні автентичні строї є однією з ознак творчості митця, який захоплювався українською старовиною, колекціонував вишиванки та інше вбрання, а також предмети побуту. «Федір Григорович був безмежно закоханий в народне мистецтво, тому все… тішило його зір, викликало непідробне захоплення. Він просто не міг намилуватися скарбами в скринях», – згадував художник Леонід Чичкан.
До колекції Лебединського художнього музею імені Бориса Руднєва входить рання імпресіоністична робота Федора Кричевського «Дівчинка в блакитному». На ній він зобразив у 1900 році теж молодшу сестру Марію – одинадцятирічною. Вона стоїть із розпущеним каштановим волоссям на тлі зелені в довгій блакитній сукні. Білий крислатий капелюх обрамляє контури обличчя, а чорна нитка намиста додає контрасту до світлих тонів вбрання. У руках тримає два довгих пера павича – розповідають, що понад століття тому їх використовували як елементи декору та оберіг від негативної енергії. Картину музею у 1960-му подарувала 70-річна сестра художника Марія.
Триптих «Життя» Федора Кричевського
У Національному художньому музеї України зібрано найбільшу кількість живописних робіт Федора Кричевського – 62. Серед них лише кілька можна вважати ідеологічними. Хрущов серед селян (1940–1941) мало впізнаваний, «Шахтарська любов» 1935 року зображує пару молодих людей. У «Переможцях Врангеля» (1934–1935), щоправда, чітко зображено червоноармійців; проте й ці образи не вписуються в канони соцреалізму.
Триптих «Життя» – одну з найзначніших і найвідоміших своїх робіт Федір Кричевський написав у 1927 році. Картина є найяскравішим прикладом українського модернізму з елементами ар-нуво. Центральна частина «Родина» наступного року привертала особливу увагу відвідувачів Венеційської бієнале та італійської преси. А частина «Повернення» – зображення батьків з безногим солдатом – експонувалася в 1933 році на виставках у Копенгагені та Варшаві.
ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ, ОДРУЖЕННЯ, ДІМ ІЗ ШЕСТИКУТНИМИ ДВЕРИМА, «ТАРАС БУЛЬБА» І ЗНИЩЕНИЙ «ДОВБУШ»
Київський період життя і творчості Федора Кричевського почався 1913 року. Художник став спочатку викладачем, а згодом – директором Художнього училища. У його мистецькому доробку з’явилася, зокрема, картина «Три покоління». У центрі цього полотна – Лідія Старицька, з якою познайомилися в Шишаках на Полтавщині. Також є «Портрет дружини художника Лідії Старицької на золотому тлі». Цю жінку, яка мала доньку, дослідники називають музою митця протягом майже восьми років.
Спарені картини. Підпис: «Портрет дружини художника Лідії Старицької на золотому тлі» (фрагмент) і «Портрет дружини Наталі»
У 1917-му Федір Кричевський одружився з Наталією Павлівною Савицькою – двадцятидвохрічною ученицею Київського художнього училища, яку він теж малював. Дослідниця Валентина Рубан-Кравченко вважала, що Лідія Старицька схвалила шлюб. Такий висновок мистецтвознавиця зробила з опису ситуації в листі Катерини Кричевської-Росандич – двоюрідної онуки художника по лінії Василя Кричевського. Федір, який у всьому довірявся Лідії, привів вагітну Наталію познайомити й запитав поради, що йому робити? Старицька відповіла: «Одружуйся!».
Тоді, в період буремних історичних подій, Федір Кричевський, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук, Василь Кричевський та інші діячі засновували омріяний державний вищий мистецький навчальний заклад в Україні – Українську академію мистецтв. Вже в 1919-му художникові довелося переїхати в Шишаки. Далі були роки спроб уникнути радянських репресій за проукраїнську позицію.
Ескізи будинку Федора Кричевського
Пізніше Катерина Кричевська-Росандич (1926–2021) описувала свої дитячі враження про той будинок. Вперше вона там побувала трирічною, коли її батько – Василь Кричевський-молодший – працював у сусідніх Яреськах на зйомках фільму Олександра Довженка «Земля». Вдруге – влітку 1937-го. Одинадцятирічною запам’ятала хату з різьбленням і шестикутними дверима, де зберігалися роботи раннього періоду творчості «діда Феді», а також портрет її прадіда Григорія Яковича Кричевського.
У 1932–1933 роках Федір Кричевський поїхав працювати в Харківський художній інститут. Робив ескізи сценографії та костюмів до постановки опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба». Готував ескізи на конкурс пам’ятника Тарасові Шевченку. Тоді завершив створювати п’ятиметрову картину «Довбуш» (1931–1932), яка в Харківському художньому музеї згоріла під час нацистської окупації.
Ескізи Федора Кричевського
За анонімною заявою НКВС у 1934 році відкрив справу на «буржуазного націоналіста» Федора Кричевського. Зокрема, «підшили» фотографії, на яких ексректора вітався за руку з гетьманом Павлом Скоропадським в Українській академії мистецтв. Тоді художника врятував студентський друг Ісаак Бродський, який створив портрети Леніна і майже всіх відомих комуністів. Він особисто приїхав у Київ захищати того, хто юнаком ставав стіною за нього в Петербурзькій академії, коли його намагалися образити інші.
Перед Другою світовою війною радянська влада знову почала задобрювати українських митців. Федору Кричевському у 1939-му присвоїли ступінь доктора мистецтвознавчих наук, а навесні наступного року надали звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. Проте у 1943-му художника позбавлять того звання. Адже спочатку не евакуювався в Уфу (тому що не оформили виїзд дружині), а згодом знову не вписався у плани спецорганів, виїхав за кордон. У 1946-му чотири місяці хворим добирався до Києва, де його вже позбавили житла. Прилаштувався поблизу столиці, в Ірпені. А наступного року 30 липня митця не стало.
ДОСЛІДЖЕННЯ 222 ГРАФІЧНИХ ТВОРІВ І НОВЕ ВИДАННЯ ПРО ФЕДОРА КРИЧЕВСЬКОГО
У колекцію Національного художнього музею України у 2020 році меценати передали 222 графічних творів художника Федора Кричевського. Це малюнки, нариси й ескізи зі збірки Ольги Гершуні, яка отримала великий архів першого ректора української Академії мистецтв у спадок від матері, Аріадни Павлівни, яка близько спілкувалася з вдовою митця, Наталею Кричевською, та опікувалася нею в останні роки життя. Документальну частину, пов’язану з життям Федора Кричевського та його родини, Ольга Гершуні подарувала музею у 2018 році. Про існування цих матеріалів було відомо раніше, частину творів показували на виставках, проте системне вивчення і дослідження їх відбувається нині.
Юлія Литвинець та Данило Нікітін
Завідувач науково-дослідного відділу графіки НХМУ Данило Нікітін каже, що ескізи та нариси дають можливість моделювати, як художник працював над образами та сюжетами своїх картин. Наприклад, є багато варіантів нарисів до поеми Тараса Шевченка «Катерина». Деякі з них Федір Кричевський виконав лише олівцем та кольоровані аквареллю, а окремі встиг почати писати темперою на полотні. Художник зображував, зокрема, Катерину замріяну та в розпачі; зустріч Івасика з батьком-москалем, і фінал, коли Івасик із кобзарем слухають пташок.
«Можна зробити висновок, що Федір Кричевський малював нариси відповідно до свого таланту та рівня майстерності з надією, що, можливо, його роботи буде схвалено», – каже Данило Нікітін. – Його велика творча особистість у такий спосіб намагалася протистояти системі. Художнику доводилося враховувати її вимоги. Він не бажав. Але врешті-решт, радянський режим знищив його вже в 1940-ві роки».
Начерки до «Катерини» Тараса Шевченка
Генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець розповідає, що в період сучасної повномасштабної російсько-української війни є великий інтерес до виставкових проєктів і видань про митців, чиї біографії за радянських часів перекручували ідеологи або й зовсім замовчували. На «Книжковому Арсеналі» видавці презентують довгоочікуване дослідження «Федір Кричевський» Валентини Рубан-Кравченко. Науковці НХМУ стали консультантами у його підготовці й додали всі уточнення щодо атрибуції творів видатного українського митця станом на нинішній рік.
Достеменно відомо, що чимало полотен Федора Кричевського було втрачено в роки Другої світової війни. Однак музейники вважають, що з часом можуть бути знайдені нові роботи художника.
Самченко Валентина, м.Київ
Фото Олександра Клименка
Репродукції картин надав Національний художній музей України
Культура Музей Художник