Викрадені шедеври, відтворені в артпринтах 14.05.2026 17:54 Укрінформ МЗС України та Херсонський художній музей знову наголошують на грабежі, вчиненому росіянами
Нещодавно відбулося відкриття другої експозиції, де представлено колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, розграбовану російськими загарбниками, у вигляді високоякісних артпринтів. Цього разу виставку організовано в Міністерстві закордонних справ України – щоб постійно акцентувати увагу в Києві міжнародних представників на воєнних злочинах РФ, які країна-агресор чинить безпосередньо в українській культурній сфері.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підкреслює, що Москва активно застосовує гру в нейтралітет мистецтва з метою нав’язати власні інтерпретації та просувати особисту версію подій, водночас щоденно вбиваючи мирних жителів у нашій державі. «Ми невтомно роз’яснюємо це партнерам і розкриваємо очі тим, хто ще не розгледів за цією “нейтральністю” реальний інструмент агресії», – зауважує очільник МЗС.
Укрінформ побував на відкритті виставкового проєкту «Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво, відтворене в музейних артпринтах. Херсонська колекція». Інформуємо про 30 полотен, відібраних для нагадування про незаконне вивезення вантажівками в останні дні тимчасової російської окупації Херсона восени 2022 року з обласного художнього музею 10 785 об’єктів зберігання.
Варто зазначити, що ще один проєкт – «Херсон: НЕ/вкрадене. Етюди та омажі», який привертає увагу до колекції Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, міжнародним розшуком якої займається Інтерпол і про яку докладно повідомляло інформаційне агентство, зараз демонструється в Канаді, в Торонто.
ПОЛОТНА ЯК ДОКАЗОВА БАЗА ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ РОСІЄЮ
Очільниця Херсонського художнього музею Аліна Доценко в центрі
У період п’ятого року повномасштабної російсько-української війни питання повернення викраденої музейної спадщини та притягнення воєнних злочинців до відповідальності за подібний грабіж є першочерговими для нашої держави поряд з іншими терміновими. Ці взаємопов’язані аспекти, жоден із яких не може бути відкладений, зараз можна побачити у будівлі МЗС України: на першому поверсі відвідувачів зустрічає виставка сучасних українських оборонних розробок, а на шостому представлені Указ «Про ратифікацію Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та Протоколу до цієї Конвенції» від 9 січня 1957 року та експозиція про викрадені РФ у 2022 році картини з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка.
Херсонський художній музей. Фото із сторінки закладу у фейсбуку
Нагадаємо, тимчасова російська окупація Херсона тривала з 2 березня до 11 листопада 2022 року. Деяким працівникам Художнього обласного музею вдавалося створювати для агресорів ілюзію, що в приміщенні відсутні експонати, оскільки формально в закладі тривав ремонт. Однак 19 липня окупанти захопили музей, а за два тижні до деокупації російські прибічники почали вивозити цінності, маскуючи злочин словами про «евакуацію».
Не було жодної можливості врятувати музейну колекцію в тих обставинах, говорить перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський, який весь час перебував в тимчасовій окупації. «Росіяни одразу взяли під контроль обласний музей. Я переконаний, що вони заздалегідь планували вивезення цих культурних цінностей. На жаль, сталося зрадництво однієї зі співробітниць іншого закладу. Росіяни, як сарана, протягом п’яти днів вивозили вантажівками музейні експонати».
Юрій Соболевський
Юрій Соболевський згадує, що з перших днів, як українські захисники звільнили місто, у Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка була його директорка Аліна Доценко. Пан Юрій розповідає: «Ще не встигли навіть організувати розмінування музею, а пані Аліна вже була там. Коли тоді приїжджав до неї, то хапав за руку та просив: “Будь ласка, дайте саперам попрацювати”, оскільки росіяни в місті залишили дуже багато підступних пасток, подвійних замінувань».
Аліна Доценко стверджує, що виставковий проєкт «Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво, відтворене в музейних артпринтах. Херсонська колекція» чітко позначає країну-агресора Росію як злодія світового масштабу. Кожен артпринт є нагадуванням про тимчасово «порожнє місце» в закладі південного українського міста, яке продовжують обстрілювати російські війська. Разом з тим ліцензовані копії є доказом у справах про культурний геноцид. «Фізично ці роботи ще перебувають у руках ворога, але завдяки мистецьким проєктам ми вже зараз повертаємо їх у публічний простір в Україні та за кордоном», – зауважує Аліна Доценко.
Марʼяна Беца в центрі
Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца під час відкриття виставки в МЗС відзначила, що в умовах руйнування ворогом нашої ідентичності питання збереження культурної спадщини є надзвичайно важливим. За словами посадовиці, вивезення музейних цінностей є не лише варварським нападом на українську культуру, а й воєнними злочинами, які документуються для подальшого направлення матеріалів до міжнародних судових інстанцій. Вже існує низка проваджень у Міжнародному кримінальному суді, Міжнародному суді ООН. Також створюється Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. «Дуже сподіваємося, що такі злочини Росії також будуть частиною доказової бази, яка ляже в основу проваджень проти Росії», – говорить Мар’яна Беца.
РОБОТИ ПИМОНЕНКА, ЗАРЕЦЬКОГО, АЙВАЗОВСЬКОГО ТА КАРТИНА, ВРЯТОВАНА ВІД НАЦИСТІВ
«Великодня заутреня» Миколи Пимоненка. Артпринт
Проєкт «Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво в музейних артпринтах. Херсонська колекція» був реалізований Херсонським обласним художнім музеєм спільно з мистецькою платформою Vivid Fusion. Загалом виставка представляє 30 картин. Серед найвідоміших і впізнаваних представлені варіанти «Колядок» та «Великодньої заутрені» Миколи Пимоненка (1862–1912), який у свій час демонстрував свої роботи в Мюнхені, Парижі, Берліні, Лондоні. Його полотно «Гопак» придбав Лувр, а «Вихід з церкви у Страсний четвер» – музей у Мюнхені. Митець був членом Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури.
Єдиний твір Віктора Зарецького (1925–1990), який входив до колекції Херсонського художнього музею, – «Українка Ганна Струк». Після вбивства дружини художника – мисткині-правозахисниці Алли Горської в 1970 році – на його творчість також протягом декількох десятиліть було накладено табу. Свою україноцентричну позицію шістдесятника митець зафіксував вже в назві роботи. Мистецтвознавці стверджують, що вона була створена, найімовірніше, на початку 1970-х. У трактуванні образу відчувається вплив монументалізму, що походить від традицій українського та європейського модерну, – стилю, який вивчав Віктор Зарецький і яким захоплювався. Художник створив узагальнений образ українки, підкреслюючи її вдумливу красу.
Учасники відкриття виставки у МЗС України
Ще один центральний образ виставки – «Портрет дівчини у вишитому вбранні» Михайла Брянського (1830–1908). Народжений у Києві художник зобразив на картині, за оцінками етнографів, одяг Київщини або південного регіону України. Розкішна вишивка з цієї картини Михайла Брянського надихала на творчість людей у тимчасово окупованому росіянами Херсоні та за його межами, навіть за кордоном, у 2022 році та в наступні роки повномасштабної війни. Репліки створених вишиванок стали вираженням підтримки музею та всіх українців у час складних випробувань збройною агресією РФ.
Карпатську красу у виставці представляють роботи Леоніда Чичкана (1911–1977), професора Київського художнього інституту. Портретне зображення «Василина» – це жінка в традиційному гуцульському вбранні. Художник майстерно обрав широкі, енергійні пастозні мазки, які створили експресію та динамізм образу. А «Вечір у Карпатах» зображує панораму українських гір на заході сонця.
Виставковий проєкт у МЗС України
Одним з найпопулярніших українських художників кінця XIX – початку ХХ століття був Сергій Васильківський (1854–1917). Він починав свій творчий шлях у Харкові, чудово співав і грав на бандурі. З юних років захоплювався українською історією. Певний час він проживав у Франції та подорожував Європою. Російські окупанти вкрали з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка картину «Козаки в степу» Сергія Васильківського. Художник змалював постаті двох вершників на тлі квітучого південноукраїнського степу, вкритого скіфськими курганами. А вдалині на горизонті – ніжно-блакитний Дніпро…
Очікує на повернення у стіни Херсонського художнього музею і картина-реліквія «Пізня осінь» художника Михайла Холодовського (1855–1926), який жив і працював на Полтавщині поблизу Лубен. Цей твір надійшов до Херсонського музею старожитностей ще 1912 року. Під час нацистської окупації Херсона у ході Другої світової війни музей було майже зруйновано, а художні роботи з нього вивезли до Німеччини та Румунії. «Пізню осінь» тоді врятував для міста учень Олександра Мурашка та Федора Кричевського – художник Георгій Курнаков (1887–1977), народжений у Маріуполі.
Українське мистецтво укріплює свою суб’єктність
Серед творів, поцуплених російськими мародерами в Херсоні, також роботи одного з найкращих мариністів Івана Айвазовського (1817–1900); Руфіна Судковського (1850–1885), якому пророкували не меншу славу, однак його життєвий шлях досить рано обірвав тиф; а також приятеля Тараса Шевченка Костянтина Трутовського (1826–1893); вихованця Київської художньої школи Миколи Мурашка Костянтина Крижицького (1856–1911), якого, ймовірно, за небажання повністю асимілюватися в імперській столиці називали «впертим хохлом».
Також до виставки «Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво в музейних артпринтах. Херсонська колекція» додали іконопис з колекції музею. Одна з ікон Богоматері з Чернігівщини має назву «Утамуй мої печалі». На тричастинній іконі центровим є дуже популярний в Україні з XIV століття святий Георгій, який пронизує дракона, що є втіленням зла.
Музейники мають надію, що з часом вдасться покарати воєнних злочинців РФ за всі діяння в Україні, зокрема й за розкрадання музеїв. І вірять, що згодом зможуть повернути вкрадені твори. Хоча всі усвідомлюють, що цей шлях, який вимагає багатьох зусиль, може бути тривалим.
Валентина Самченко, м. Київ
Фото Олександра Клименка
Культура Музей МЗС Виставка Агресія РФ Художник Сибіга