Посівна-2026: «холодний» старт і зростання витрат 28.04.2026 14:38 Укрінформ Як сувора зима, брак добрив і дорога горючка змінюють плани хліборобів
Українські хлібороби з усіх куточків країни взялися до висівання зернових. Поступово посівна набирає обертів і на цей час яровими злаками та зернобобовими засіяли п’яту частину від запланованих площ. Враховуючи теперішні геополітичні складнощі, українські аграрії працюють в обставинах підвищення виробничих витрат на горюче та мінеральні добрива, що може відбитися на майбутній прибутковості виробництва. Як протікають роботи в полях і які ризики здатні вплинути на подальший хід посівної кампанії – розбирався Укрінформ.
СНІГ І ХОЛОД ВІДКЛАЛИ ПОЧАТОК ПОЛЬОВИХ РОБІТ
Цьогорічна весняна посівна в Україні відбувається під вимушеним гаслом «запізнілого початку», однак аграрії впевнено виходять на необхідні показники. За прогнозами, у 2026 році площі під ярими злаками та зернобобовими культурами залишаться на рівні минулого року – майже 6 млн га. Загалом під зернові та олійні культури буде виділено приблизно 16,6 млн га, також озиминою вже засіяно 5,4 млн га.
Заступник міністра економіки, екології та сільського господарства Тарас Висоцький зауважив, що старт робіт на полях у більшості регіонів очікувався дещо згодом через сильніше промерзання ґрунту і тривалий сніговий покрив. Втім, українські хлібороби були підготовлені до можливих проблем, тому загрози для продовольчої безпеки не існує.
«Хлібороби мають запас необхідних ресурсів для весняної посівної щонайменше на декілька тижнів, а часто – і на місяці. Це необхідно, адже агровиробництво має довгий цикл: один врожай на рік потребує скрупульозної підготовки заздалегідь. Також заздалегідь закуплено горюче для здійснення польових робіт, тому на початку посівної браку ресурсів не помічається», – акцентував Висоцький.
За оцінками Мінекономіки, загалом озимі культури успішно пережили зиму. У більшості регіонів стан посівів стабільний, а втрати не перевищують 3–5%. Однак ситуація не є однаковою по державі: на Кіровоградщині втрати озимини можуть сягати 30–40%, на Вінниччині – до 20–30%. У Дніпропетровській, Полтавській і Черкаській областях цей показник коливається в межах 10–20%.
Як роз’яснив заступник міністра, такі локальні втрати не є критичними. Озима група зазвичай становить лише 20–30% у структурі посівів, тому в масштабах загального виробництва ці цифри значно нівелюються і не утворюють глобальних ризиків.
Щодо ярих зернових, то за відомостями Мінекономіки станом на 28 квітня українські аграрії засіяли 1,7 млн га зернових і зернобобових культур, а це 28% запланованих площ під зернові. Лідери за темпами висіву ярої пшениці та ячменю, гороху, вівса, кукурудзи та проса – Одеська, Полтавська, Київська, Тернопільська та Рівненська області. Одночасно триває посів технічних культур: цукровий буряк – 83% від прогнозу; соняшник – 13%; соя – 5%.
У Харківській області розпочали сівбу гречки.
Керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин у коментарі Укрінформу підтвердила, що кампанія стартувала в цілому на два тижні пізніше.
«Посівна спершу стартувала на півдні та заході нашої держави. Тепер поступово активізується в центральних і північних регіонах, в яких був значний рівень снігового покриву і тільки зараз оптимізувався рівень вологи в ґрунті для старту посівної», – пояснила Литвин.
Холодна і затяжна зима, а подекуди і «сніговий» квітень також, вплинула і на темпи висіву. І хоч на даний момент, за оцінками експертів, темпи поступово вирівнюються, вони залишаються нижчими, ніж минулого року.
«Як бачимо, посівна цього року дещо відстає від минулорічних показників. Станом на 24 квітня минулого року було засіяно 2 млн га зернових і зернобобових і 1,5 млн га олійних культур. Цьогоріч, станом на 20 квітня, ми маємо засіяних 1,25 млн га зерновими та зернобобовими і лише 300 тис. га олійних культур», – прокоментували для Укрінформу в Українській зерновій асоціації.
Разом з тим ситуація не є однозначно негативною. Цього сезону аграрії бачать кращий запас вологи в ґрунті, що може бути на користь майбутнього урожаю. Однак надалі хід посівної залежатиме не тільки від примх погоди, а й від фінансової спроможності господарств забезпечувати себе горючим і мінеральними добривами.
ЕКОНОМІКА ПОЛЯ ТА РИЗИКИ ДЛЯ АГРАРІЇВ
Незважаючи на загалом стабільний перебіг польових робіт, цей сезон для аграріїв стає дорожчим. Підвищення цін на пальне та мінеральні добрива вже позначається на структурі витрат і змушує господарства обережніше використовувати ресурси. За оцінками уряду, додаткове навантаження на аграріїв у межах поточної кампанії зросло приблизно на 5%. Міністр економіки, екології та сільського господарства Олексій Соболев пояснює, що навіть відчутне підвищення цін на дизельне пальне не стало критичним фактором.
«Незважаючи на підвищення цін на дизельне пальне на близько 30–40%, фактичні додаткові витрати на проведення посівної збільшуються лише приблизно на 5%. Ми підрахували, що це приблизно як 40 доларів на гектар», – сказав Соболев.
За його словами, за умови нормальної врожайності аграрні підприємства залишаються рентабельними, адже валовий прибуток може досягати 400–800 доларів з гектара. Разом з тим галузеві експерти наголошують, що ситуація з пальним не вплинула на темпи посівної.
«Зазвичай до посівної українські хлібороби готуються заздалегідь, купуючи всі необхідні ресурси. Саме тому левова частка пального була закуплена за більш прийнятну ціну ще до початку посівної кампанії», – пояснює Світлана Литвин.
Вона додає, що на даний момент пальне використовується в межах наявних запасів, а ключовим обмеженням залишається не фізична доступність ресурсу, а його вартість. «Питання щодо пального обмежується не через його наявність, а через фінансову спроможність придбати його. Водночас пальне закуповується відповідно до потреб технологічного процесу», – зазначає експертка.
Складною залишається ситуація з мінеральними добривами. За оцінками УКАБ, дефіцит аміачної селітри становить близько 190 тис. тонн.
«Це відчутний обсяг, однак він не призводить до блокування посівної та зупинення технологічних процесів. Тепер є дві основні перешкоди, які впливають на скорочення обсягів імпортних поставок азотних добрив: різке зростання цін на азотну групу добрив і неможливість здійснювати поставки цієї категорії товарів через українські морські порти», – пояснюють у відомстві.
В Українській зерновій асоціації додають, що добрива здорожчали приблизно на 20%, що пов’язано як із глобальними кризами, як-от конфлікт на Близькому Сході, так і з російською війною проти України та санкційними обмеженнями проти РФ. Разом з тим наголошують, що це не має вплинути на сам хід посівної, хоча може позначитися на майбутній урожайності.
«Утім, враховуючи наявні запаси вологи в ґрунті, ми не бачимо ризиків, які можуть призвести до зменшення врожайності в новому сезоні, адже аграрії просто зможуть вносити менше добрив для підживлення посівів», – додали в УЗА.
Водночас експерти звертають увагу на нерівномірність впливу підвищення витрат. Великі агрокомпанії зазвичай заздалегідь контрактують ресурси, тоді як для малих і середніх господарств, які формують майже 75% вітчизняного виробництва, подорожчання є значно відчутнішим.
В УКАБ також зазначають, що поточні витрати аграріїв поки що не впливають на структуру посівів, адже ці рішення ухвалювалися ще восени. Разом з тим вже наступного сезону подорожчання пального та добрива може мати свій вплив на структуру посівів і зміну технологій вирощування.
Щодо вибору культур, то, за прогнозами профільних асоціацій, цьогоріч спостерігатиметься певна ротація. Зокрема, площі під пшеницею можуть зрости до 5,25 млн га, а під ячменем – до 1,4 млн га, тоді як посіви кукурудзи ризикують скоротитися до 4,4 млн га.
Як уточнив гендиректор УКАБ Олег Хоменко, таке зменшення інтересу до кукурудзи прогнозується насамперед на півдні через посушливі умови, які роблять культуру менш рентабельною. Натомість у північних і західних областях її позиції є стабільними.
Загалом цьогорічна посівна кампанія вкотре доводить здатність українського агросектору адаптуватися до екстремальних умов – чи то кліматичних, чи то економічних, а в нашому випадку ще й воєнних. Попри запізнілий старт, обмеженість ресурсів і їхню високу вартість, аграрії виходять у поле. Це дає впевненість у тому, що країна буде з хлібом, а український агросектор вкотре витримає іспит на міцність.
Фото: Укрінформ, USAID
Сільське господарство Посівна Війна з Росією Пальне