Роздержавлення Сенс Банку: сценарії для інвесторів та можливі наслідки для всіх 07.05.2026 17:30 Укрінформ Фахівці вважають, що реалізувати один із провідних банків країни можливо за вартістю, що не перевищить суму його особистого капіталу.
Оголошення записів переговорів учасників корупційного кейсу «Мідас» та засідання парламентської ТСК, що було присвячене цій тематиці, ймовірно, стали поштовхом до процесу, який, згідно з багатьма думками, був неминучим, але відкладався «до кращих днів». Йдеться про зменшення державної присутності в банківській системі шляхом приватизації певних держбанків – у першу чергу АТ «Сенс Банк». Попередню неясність стосовно часових рамок такого кроку можна пояснити бажаннями продати актив за максимальною ціною, що в умовах воєнних дій зробити досить складно. Наразі ж, коли вибухнув скандал, задачі змінилися: ключове – врятувати репутацію фінансової установи, яка є одним із найбільших системних банків країни, унеможливити пов’язані з нею оборудки, підтримати стабільність у банківському секторі і, безумовно, відновити імідж держави. Яким чином це краще реалізувати?
СЕНС БАНК НА «ПЛІВКАХ МІНДІЧА»: ПЕРВІСНІ ВИСНОВКИ ТА ПОДАЛЬШІ ПЕРЕВІРКИ
Напередодні, обговорюючи необхідність оновлення державних компаній та банківських установ, Президент Володимир Зеленський акцентував увагу на важливості якнайшвидшої приватизації Сенс Банку. За словами очільника держави, це слід виконати ще поточного року.
«Окремо розглянули діяльність державних банків: потрібне спрощення банківської сфери та розширення можливостей для підприємництва. Стосовно Сенс Банку, вже було визначено потребу здійснити його приватизацію, і не повинно бути жодних затримок у процесі переходу у приватну власність: в поточному році банк має бути приватизований», – повідомив Зеленський про результати зустрічі з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Володимир Зеленський
Сама ж Свириденко зазначила у Телеграмі, що Рада міністрів прийняла рішення про прискорення змін в управлінні державними компаніями та банками, зокрема НАЕК «Енергоатом» і АТ «Сенс Банк». Відповідно до урядового наказу, Міністерство фінансів, Національний банк України та інші відповідні інституції повинні проаналізувати результативність діяльності органів управління Сенс Банку, а також пришвидшити його перехід у приватну власність.
Майже миттєво ситуацію прокоментували в НБУ. Керівництво Національного банку оприлюднило офіційну позицію щодо питань націоналізації Сенс Банку, призначення членів наглядової ради та інших питань, які розглядалися на засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України 5 травня.
Юлія Свириденко
Там підкреслили, що перехід банку у власність держави був обґрунтованим і необхідним кроком.
Нагадаємо, в липні 2023 року АТ «Сенс Банк» (колишній «Альфа-Банк Україна») офіційно перейшов у власність держави. Підстави для націоналізації – загрози фінансовій стабільності та інтересам вкладників через введення санкцій проти акціонерів (пов’язаних із РФ бізнесменів Фрідмана, Авена та їхніх партнерів). Застосування санкцій до власників значної частки банку спричинило невиконання ними зобов’язань щодо забезпечення рівня капіталу.
«За період із 1 березня 2022-го до 1 липня 2023 року регулятивний капітал фінансової установи зменшився на 50%, в той же час в інших системно важливих банках він загалом збільшився на 29%», – пояснили в НБУ.
Щодо подальших подій, то факти можливих корупційних впливів та оборудкок навколо Сенс Банку, які обговорювалися на засіданні ТСК, на думку регулятора, жодним чином з переходом установи у власність держави не пов’язані.
Разом із тим, враховуючи виявлену інформацію, Нацбанк розпочав оцінювання відповідності наглядової ради банку затвердженим Кабінетом міністрів вимогам. Окрім того, НБУ ініціює перевірку відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради Миколи Гладищенка.
Як відзначається, протягом усього періоду після переходу Сенс Банку у власність держави НБУ здійснював за ним посилений контроль. Проведено три інспекційні перевірки з питань банківського законодавства, одна з яких стосувалася оцінювання якості активів, інші – контролю виконання наданих регулятором рекомендацій. Крім того, АТ «Сенс Банк» п’ять разів перевіряли на відповідність вимогам законодавства в питаннях фінансового моніторингу. Також Нацбанк неодноразово проводив поглиблені безвиїзні дослідження з питань корпоративного кредитування, ціноутворення в трансакційному бізнесі тощо.
За їх результатами до Сенс Банку застосовували передбачені законодавством заходи впливу.
«На банк двічі накладали штрафи: 2023 року – у розмірі 47,7 млн грн, 2025 року – у розмірі 4,1 млн грн», – деталізували в НБУ.
І додали, що у 2023 – 2026 роках Нацбанк направив 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби і чотири листи Державній службі фінансового моніторингу України.
«Результатом посиленого контролю стало, зокрема, виявлення ознак наявності в минулому прихованої паралельної структури управління банком представниками колишніх підсанкційних власників», – йдеться у повідомленні.
На підставі отриманої інформації Національний банк ініціював моніторинг ділової репутації представників керівництва АТ «Сенс Банк».
Тим часом Микола Гладищенко подав заяву, в якій попросив тимчасово звільнити його від виконання обов’язків голови наглядової ради Сенс Банку. Поки що – на 2 місяці, доки триватиме ініційована НБУ додаткова перевірка.
МАЙБУТНІЙ «СЕНС»: ВАРІАНТИ НА ТЕМИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Після переходу Сенс Банку у власність держави частка держави в банківській системі збільшилася щонайменше до 56%. Це за обсягом активів. За показником ж залучення депозитів населення вона взагалі перевищила 65%.
«Частка державних банків в Україні дійсно аномально велика. І рано чи пізно (бажано раніше) щось із цих активів доведеться продати, передати приватному інвесторові. Тому що держава – власниця банку – це не тільки про низьку ефективність, а й про відповідальність за клієнтську базу, за її гроші. Виникнення будь-якої фінансової чи економічної кризи означає, що держава не може впоратися з економікою, їй важко. А якщо це викличе ще й проблеми у банківські сфері, якщо паралельно розгортається банківська криза, тиск на державу посилюється. Їй доведеться підтримувати капіталом банки, щоб утримати їх «на плаву». Тому значна частка держави в банківському секторі небезпечна», – пояснює в коментарі Укрінформу інвестиційний банкір Тарас Козак.
Країни, де держава контролює більше половини банківського сектору, можна перелічити на пальцях, і це, переважно, авторитарні країни – як-от, РФ, Білорусь, Китай, Ефіопія, Сирія.
Тарас Козак
Але варто визнати й те, що в умовах війни прямий вплив держави на банківський сектор має і свої переваги, здійснюючи стабілізаційний вплив на систему – принаймні, в некризові періоди.
Тим не менше, враховуючи середньострокову перспективу, про необхідність швидкої приватизації «Сенсу» почали говорити фактично одразу ж після переходу у власність держави або ж навіть ще в процесі цього. Відтоді його та Укргазбанк називають основними кандидатами на роздержавлення.
У січні 2025 року в Міністерстві фінансів навіть повідомляли, що, незважаючи на продовження війни, деякі іноземні інвестори виявили зацікавленість у приватизації цих двох банків. При цьому сам Мінфін разом зі Світовим банком розпочав розробку законодавчих механізмів для прозорого роздержавлення банків, розраховуючи на залучення дійсно серйозних інвесторів.
У жовтні 2025-го уряд офіційно оголосив про початок підготовки до продажу пакетів акцій, що належать державі у статутних капіталах АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк». Перед тим Рада з фінансової стабільності проаналізувала потенційні ризики продажу цих пакетів для фінансової системи. Висновок: продаж пакетів акцій цих банків стабільності банківської системи України нічим не загрожує.
І якщо ще кілька місяців тому про перспективи роздержавлення одного або ж обох цих банків вже у 2026 році говорили з певними сумнівами, то після останніх подій та заяв вищого керівництва держави про такі терміни слід говорити вже не як про «можливі», а як про «обов’язкові».
«Держава визнала, що продавати потрібно насамперед «Сенс» і Укргазбанк. Я вважаю, що продавати потрібно більшу кількість активів, але для початку і це добре. Йдеться не про найбільші банки, але досить великі. І тут є два питання: чи знайдуться на них покупці, та чи готові ці банки до продажу?», – коментує Козак.
Щодо готовності, то, за оцінками аналітиків, якщо не брати до уваги підняту після оприлюднення «плівок Міндіча» тему сторонніх впливів на формування наглядової ради і правління Сенс Банку та ще офіційно не підтверджені звинувачення щодо причетності банку до схем онлайн-казино, з точки зору організації та ведення бізнесу йдеться про досить сучасний і привабливий актив. За ефективного управління він може швидко почати приносити інвесторові прибуток. Капітал адекватний, розміри – за українськими мірками, непогані, обсяг непрацюючих кредитів – мінімальний, значно нижчий, ніж загалом у державному банківському сегменті, клієнтська база й мережа відділень (майже 140) – на рівні, онлайн-інфраструктура та сервіси – в порядку.
Тому деякі аналітики оцінюють реальну вартість цього активу у $200 – 250 мільйонів. Але й продаж банку за $100 – 150 мільйонів, говорять, буде непоганим результатом. Хоча державу така ціна, зрозуміло, не дуже задовольнятиме.
«Мені важко сказати, скільки може коштувати банк, особливо зараз, коли виявилися проблеми, про які раніше не було відомо широкому загалу. Але капітал банку — близько чверті мільярда євро, отже, й потенційна ціна продажу, ймовірно, повинна бути величиною такого порядку. Разом з тим, я не впевнений, що всередині країни знайдеться інвестор із таким фінансовим ресурсом», – говорить в коментарі Укрінформу фінансовий аналітик Михайло Демків.
Михайло Демків
При цьому він відкидає можливість продажу банку за нещодавно апробованими сценаріями передання інвесторам АТ «Перший Інвестиційний Банк» (PINbank) (повне виведення з ринку через продаж 100% акцій новому приватному інвестору, польській фінтех-компанії ZEN.com) і АТ «Мотор-Банк» (передача активів і частини зобов’язань Асвіо Банку).
«Це все ж дуже різні за розміром банки. До того ж, «Сенс» — системно важливий банк. А це означає, що й інвестор для такого банку має бути іншого масштабу. В ідеалі це, звичайно, велика іноземна банківська група. І тут навіть немає особливого значення, чи вона вже присутня на українському ринку, чи ні», – пояснює Демків.
За оцінками Тараса Козака, реальних покупців на такий великий банк, на жаль, немає. Але це не означає, що радник, який готуватиме його до продажу й шукатиме потенційних інвесторів по всьому світу, їх не знайде.
«Ми розуміємо, що триває війна, що привабливість українських активів невисока. Останні угоди з купівлі-продажу банків укладалися із дисконтом до їхнього власного капіталу. Тобто, якщо активи банку – мільярд гривень, його продавали за 900 мільйонів. Це – свідчення того, що час для роздержавлення дійсно не найкращий. Але з урахуванням того, що держава – поганий власник для банків, краще продавати їх навіть у таких непростих умовах, щоб зменшити ризики для держави у період можливих криз, про які я казав», – продовжує інвестиційний банкір.
При цьому він не поділяє думки тих, хто вважає, що поточний скандал навколо Сенс Банку впливає на подальше знецінення цього активу.
«Таке враження, що саме через цю кризу банк став більш готовим до роздержавлення. Справа в тім, що фінансовий сектор знав про його проблеми з управлінням. Це, можливо, було не дуже публічно, але в середині сектору чутки про це ходили вже досить давно. І те, що «шило» вилізло назовні, демонструє: тепер вже навряд чи вдасться продати банк нишком-тишком, «своїм». Адже має бути якась реакція держави, зміна керівництва держбанку, яке працює не на державу, а на «якогось дядечка». А це – шанс, що актив коштуватиме дорожче. Інакше його, посилаючись на проблеми, могли б купити «свої» й «наближені» за безцінь», – підсумував Козак.
Разом з тим, хоча Сенс Банк і залишається стабільним та прибутковим (входить до десятки банків із найвищим прибутком), більшість експертів – перш за все, враховуючи продовження війни, – оцінюють шанси на його продаж за ринковою вартістю як невисокі. Але якщо вдасться продати «Сенс» за ціною, порівнянною з обсягами його власного капіталу, за поточних умов, це також буде добре.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Okondrat/Wikipedia – CC BY-SA 4.0