Критика проєкту Цивільного кодексу у 95% стосується вже існуючих норм – депутат Фріс 02.05.2026 12:08 Укрінформ Принцип "сумлінності" у новому Цивільному кодексі прийде на зміну радянському поняттю "моральні основи суспільства", а критичні зауваження до проєкту у 95% випадків пов’язані з нормами, які вже є чинними.
Про це заявив один з авторів документа, очільник підкомітету з питань діяльності органів юстиції, інституцій виконання покарань та пробації Комітету ВРУ з питань правової політики Ігор Фріс (фракція "Слуга народу") в ефірі Українського радіо, повідомляє Укрінформ.
"Критика Цивільного кодексу головним чином зачіпає одну книгу – це книга "Сімейне право", яку кожен чомусь вирішив зараз ретельно вивчати і коментувати, розуміючи чи не до кінця розуміючи норми, які там прописані. І викликає здивування те, що, мабуть, 95% негативних відгуків та коментарів стосуються норм, які фактично присутні в діючому Сімейному кодексі та зафіксовані в його положеннях. Це стосується шлюбу, родини, прізвища, права на прізвище, питання примирення в суді при розірванні шлюбу", – сказав Фріс.
Він додав, що значна частина цих норм наразі узгоджена регулятором і не викликала жодної критики з 2004 року.
Стосовно принципу сумлінності, який є в новому Цивільному кодексі основним, депутат зауважив, що раніше це називалося принцип "моральних засад суспільства".
"Інститут української мови переклав радянський пережиток "моральні засади суспільства" сучасною українською мовою, давши йому визначення "сумлінність". Тобто в перекладі зі старої радянської це означає моральні основи суспільства… На моє переконання, це визначає те, що є прийнятним у нашому суспільстві. Норми, які властиві українському суспільству, повинні бути в основі будь-яких правовідносин між громадянами", – підкреслив Фріс.
У контексті докорів щодо того, що "за допомогою сумлінності можна дискримінувати будь-яку особу", він наголосив: закон стверджує, що не є дискримінацією захист сумлінності.
"Я вам наведу невеликий приклад. Якщо український законодавець прийме закон про те, що в громадських місцях в Україні заборонено носити хіджаб, то певна група людей, яка носить хіджаб, може заявити, що це дискримінаційна норма, спрямована проти них. А ми говоримо, що в українському суспільстві, в українській сумлінності в публічних місцях не носять хіджаб. Тому це не є дискримінація, а захист цієї сумлінності", – сказав один з авторів проєкту.
За його словами, будь-яке поняття, яке визначається нормами моралі, є оціночним, в кожному суспільстві мораль і етика – це суб’єктивні судження.
"Натомість норми Цивільного кодексу і цивільного права – формалізовані, вони чітко визначені щодо прав, зобов’язань, виконання цих зобов’язань і реалізації цих прав певними суб’єктами нашого суспільства. Що можуть робити малолітні, неповнолітні, які зобов’язання батьків, яким чином вони повинні забезпечувати дітей, як діти повинні забезпечувати батьків, яким чином здійснюються різноманітні правочини, коли потрібне нотаріальне завірення, коли воно не потрібне, як успадковується майно, які рівні черг спадкування є – це основні елементи. Вони всі чітко прописані та регламентовані нормами законодавства, які не можуть тлумачитися інакше", – зазначив депутат.
Водночас, за його словами, судова практика "вже врегулювала багато питань, які на сьогодні написані в цьому Кодексі і відтворені з попереднього".
Стосовно положення про захист прав добросовісного набувача, критики якого стверджують, що мова йде про легалізацію краденого майна, Фріс нагадав, що був ініціатором закону №12089 щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, за яким вже є судові рішення, і Європейський суд з прав людини визнав, що його норми забезпечують право власності фізичної особи, гарантоване Конституцією України, є людиноцентриськими та підлягають обов’язковому захисту.
"Тому будь-які домисли про те, що хтось щось у когось відбере – це абсолютна нісенітниця. Для того щоб суд виніс відповідне рішення, особа має бути недобросовісною. А у добросовісної особи, яка на законних підставах купила, сплатила кошти і зареєструвала своє право власності, не можна просто так забрати, не повернувши їй нічого натомість", – заявив один з авторів проєкту Цивільного кодексу.
Щодо звинувачень у поспіху з прийняттям документа він нагадав, що проєкт Цивільного кодексу був опублікований на вебсайті Верховної Ради 2 місяці тому для громадського обговорення, а робота над документом тривала майже сім років.
"Час, який був витрачений інституціями та лінгвістами для формування саме українського тексту Цивільного кодексу, висновки міжнародних інституцій, наукових установ, найбільших українських університетів і кафедр цивільного права, які також є учасниками робочої групи… Мені здається, що це не дуже швидкий процес. Особливо, якщо врахувати, що Господарський кодекс був скасований 2 роки тому, і саме з цього моменту почалася дуже активна робота над нормами нового ЦК, щоб ми не залишили право юридичних осіб поза межами цивільного законодавства. Тому мені, навпаки, здається, що це один з найтриваліших законопроєктів, який розроблявся в стінах цього парламенту", – наголосив депутат.
Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу.
Депутат Законопроєкт Верховна Рада Слуга народу Цивільний кодекс