Роботизація армії: як трансформується сучасна наземна війна Репортаж 15.04.2026 08:00 Укрінформ Військові 123 бригади Сил територіальної оборони пристосовують наземні роботизовані системи до реальних потреб передової.
За декілька останніх років характер наземних бойових дій зазнав радикальних змін.
Поліпшення розвідувальних і штурмових безпілотників призвело до значного розширення зони ураження – прифронтової смуги, що інтенсивно обстрілюється. Це зробило неможливим непомітне пересування військ та ускладнило їх забезпечення, але водночас сприяло розвитку наземних роботизованих комплексів (НРК). Вони виконують завдання вогневої підтримки, доставки всього необхідного на передову, евакуації поранених і полеглих, зберігаючи при цьому життя людей.
НРК стрімко розповсюджуються в ЗСУ. Першого січня 2026 року в лавах 123 бригади Сил ТрО ЗСУ було створено перший батальйон безпілотних систем. Проте, як і будь-які новітні технології, НРК вимагають адаптації до специфічних задач. Тому особовий склад підрозділу проводить багато часу на полігоні, випробовуючи озброєння та вдосконалюючи навички.
На одних із таких тренувальних стрільб побувала журналістка Укрінформу.
50 ДІБ ДЛЯ ОСНОВНИХ ЗНАНЬ
Тільки-но ми з колегами з відділу зв’язків із громадськістю бригади прибули на полігон, пролунав сигнал повітряної тривоги. Тож негайно спускаємось в укриття. Тут якраз проходять навчання з базової військової підготовки (БВВП). Ще здалеку чуємо аплодисменти та радісні вигуки – так одного з новобранців привітали з Днем народження і навіть подарували торт.
З дозволу командира знайомлюсь з одним із військових. Це 30-річний Леонід, позивного ще не має – потрапив у бригаду лише три тижні тому, звернувшись до рекрутингового центру. У цивільному житті працював водієм-далекобійником. Вдома на нього чекають дружина і п’ятирічний син.
«Я самостійно обрав військову спеціальність – буду водієм екіпажу в підрозділі безпілотних систем. Зараз проходимо БВВП. Непросто, але мені подобається. Тут чітка дисципліна, інструктори хоч і суворі, але дуже толерантні. Якщо щось не зрозуміло – пояснять декілька разів. Дуже добре годують – м’ясо тричі на день, салати, соки, йогурти та інше», – розповідає.
Леонід
До розмови приєдналася пресофіцерка відділу комунікацій 123 бригади Сил ТрО Ірина Воронцова. Вона повідомила, що БВВП новоприбулих проводять професійні інструктори, які мають бойовий досвід, багато з них отримали поранення. Вони готують гідну заміну. Базова підготовка триває 50 днів, новобранців ознайомлюють з різними напрямками діяльності та спеціальностями, наявними в бригаді: це і діловодство, і фінансова робота, і логістика, і багато іншого.
Слід розуміти, продовжує пресофіцерка, що за кожною бойовою одиницею стоїть сім, а іноді й більше служб, які повинні одягнути, нагодувати, забезпечити зброєю, навчити військовослужбовця, аби він був повністю готовий до виконання бойових завдань. Після здобуття базових навичок, людина визначає, де вона зможе себе найкраще реалізувати, що їй найбільше до вподоби.
«Хочу також відзначити: той, хто потрапляє до війська, оскільки його десь на вулиці зустрів ТЦК та СП, має обмежений вибір. Зазвичай, він іде туди, де найбільша потреба в людях. Якщо ж ти вмотивований і сам звернувся до рекрутингового центру, то матимеш широкий спектр спеціальностей», – зазначає пані Ірина.
КРОК ДО ВІЙНИ МАЙБУТНЬОГО
Звучить сигнал відбою повітряної тривоги і ми вирушаємо на майданчик, де проводять пробні стрільби військовослужбовці батальйону безпілотних систем.
«У нашому підрозділі сформовано основу з людей, які служать з 2022 року. Сьогодні ми проводимо навчальні стрільби з НРК для вдосконалення навичок – пристрілюємо зброю, що використовується на безпілотних наземних комплексах. Прагнемо, щоб нова техніка якнайкраще підходила для виконання тих завдань, які стоять перед бойовим підрозділом», – говорить заступник командира роти з позивним «Тренер».
«Тренер»
Він підкреслює, що застосування безпілотників рятує життя наших бійців. Адже НРК здатен замінити людину при виконанні досить широкого спектру бойових завдань. А чим менше військових безпосередньо на «нулі», тим менші втрати. Окрім того, евакуаційні дрони можуть пересуватися місцевістю зі складним рельєфом, де звичайний автомобіль не проїде.
До повномасштабного вторгнення заступник командира роти був професійним тренером з кросфіту (системи комплексної фізичної підготовки, що поєднує елементи кардіо, гімнастики та важкої атлетики, – ред.), до тероборони приєднався вже 25 лютого 2022 року, оскільки усвідомлював, що необхідно захищати свою країну. Вдома на нього чекає родина, бачаться рідко, проте про демобілізацію навіть не думає. Заявляє, що доки війна не завершиться – служитиме. Водночас не приховує, що відчуває певне розчарування від того, що для багатьох цивільних війни нібито вже не існує. Тож сподівається на більшу єдність і підтримку суспільства, як це було у 2022 році.
Олександр, позивний Полєно
Поки інші бійці готуються до стрільб, знайомлюсь з Олександром з позивним «Полєно», він командир взводу безпілотних наземних комплексів першого батальйону безпілотних систем. За його словами, сьогодні на озброєнні бригади є декілька моделей НРК. Серед них «Лють» і «TerMIT». Саме з ними зараз і працює особовий склад його підрозділу.
«Наш розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс (РУНРК) «Лють» обладнаний модулем з кулеметом калібру 7,62 мм, а багатоцільовий TerMIT – 40-мм гранатометом. Наше сьогоднішнє завдання – досягти якомога точнішого попадання з використанням прицілу відеокамери. Коли ми це освоїмо, то зможемо ефективно використовувати ці НРК для вогневої підтримки. Крім того, на наш взвод покладено ще декілька завдань. Серед них – мінування, під час якого ми використовуємо ті ж самі «TerMITи», тільки дещо в іншій комплектації. Також ми займаємося розмінуванням і для цього теж є відповідні засоби. І це лише ті функції, які виконує наш взвод. Крім цього, у нашій роті є ще взводи вогневої підтримки та евакуаційно-логістичний. Тобто наші НРК можуть виконувати широкий спектр задач», – розповідає військовий.
Олександр з Миколаєва й у цивільному житті 15 років був менеджером з продажів. У ЗСУ з 26 лютого 2022 року, брав участь у багатьох боях. На питання, що спонукало його піти у перші дні війни до війська, відповідає: «Тоді не було іншого вибору, адже ворог вже дійшов до Херсона. А я дуже не хочу, щоб він зі своїм «руським миром» прийшов у мій дім. Тому я відразу звернувся до ТЦК, але мене не взяли. Тож приєднався до ТрО».
Командир взводу зауважує, що безпілотні наземні системи – це ще зовсім молодий напрямок, який лише нещодавно почав розвиватися. На його думку, сьогодні НРК – це щось на зразок того, чим у Першу світову був звичайний кулемет. Адже в ті роки теж багато хто сумнівався в його необхідності та рахував, скільки той використовує «зайвих» набоїв. Щось подібне інколи ще трапляється і щодо НРК.
«Але водночас вже є усвідомлення, що НРК – це, з одного боку, технологічний пристрій, що потребує певних навичок, а з іншого – наступний етап еволюції навіть у порівнянні з уже звичними ударними БПЛА типу FPV. У той же час, в елементах управління цими системами є багато спільного. Основу нашого підрозділу – це хлопці, які вже воювали FPV-дронами і можуть порівняти цю техніку», – стверджує мій співрозмовник.
Він додає, що використання НРК має певні особливості. Якщо евакуаційно-логістичні можуть самостійно виконувати свої задачі, то ударні краще використовувати спільно з іншими безпілотниками та піхотними підрозділами. Тоді при грамотно налагодженій взаємодії ефективність і тих, і інших значно зросте. Зокрема, можна досягати кращих результатів під час ведення наступальних боїв.
«TERMIT» ПОТРАПЛЯЄ В ЦІЛЬ
Поки ми розмовляємо, лунає гучний постріл – це бійці випробовують багатоцільовий «TerMIT». Чутні радісні вигуки: «Граната влучила в ціль!». Але незважаючи на хорошу точність, тестові стрільби вказують і на напрямки, що потребують вдосконалення.
Позивний Вишня
Знайомлюсь з молодим бійцем Микитою з позивним «Вишня». Це 25-річний технік взводу НРК. Також прийшов у бригаду з перших днів великої війни зовсім ще юним хлопцем, брав участь у бойових діях. У цивільному житті був електромеханіком, тому цілком логічно, що зараз займається модернізацією наземних безпілотних систем.
«Справа в тому, що роботи, які надходять з підприємства, не повністю адаптовані до виконання тих завдань, які перед нами стоять. Тому ми їх трохи вдосконалюємо. Найчастіше додаємо канали зв’язку – старлінк як основний, і резервний – аналоговий, збільшуємо запас ходу, встановлюючи додаткові акумулятори», – розповідає «Вишня».
Окрім того, за його словами, вони працюють з тими НРК, які вже використовувалися в бойових діях. Найперше в них зношуються гусениці, також потребує заміни система зв’язку. Ремонти невеликі, але їх чимало, додає він.
«Для доставки провізії, БК, поранених та загиблих ми використовуємо логістичні НРК «Воля-Е». Вони прості та надійні і дуже добре себе зарекомендували у реальних бойових умовах», – ділиться військовослужбовець.
Фахівці стверджують, що на сьогодні НРК вже мають досить надійні системи управління. Тож з боку супротивника найефективнішим методом боротьби з ними є фізичне знищення, оскільки придушення засобами РЕБ практично не діє, тому що наші наземні безпілотники мають декілька каналів зв’язку. Перший – це супутниковий інтернет, другий, резервний, – через ретранслятор. І ворог може дуже довго намагатися вгадати, на якій частоті вони працюють.
ЯК ПІДГОТУВАТИ ВМІЛОГО ОПЕРАТОРА ДРОНА
Слід зазначити, що НРК стає справжньою зброєю лише тоді, коли ним керує добре підготовлений екіпаж. Стати кваліфікованим оператором НРК зовсім нелегко: необхідно мати відповідні якості та вміти засвоювати інформацію. За словами командира взводу, під час відбору кандидатів на цю спеціальність вони враховують низку обов’язкових критеріїв.
«НРК – це сучасна зброя і підхід як до неї, так і до підготовки оператора, має бути системним. Якщо у людини відсутні базові навички та знання, наприклад, з фізики, підготувати вмілого оператора дрона буде неможливо. Тактичне застосування НРК вимагає навіть кращої підготовки операторів у порівнянні з керуванням тими ж FPV-дронами. Адже тут потрібно вміти досягати дуже чіткої взаємодії з іншими підрозділами. І не кожен успішний оператор БПЛА може впоратися з таким завданням», – говорить Олександр.
Наприклад, якщо мова йде про логістичний дрон, то його пілот повинен мати ще й добре розвинені комунікаційні навички для спілкування з іншими службами. Адже необхідно вчасно і зрозуміло передати інформацію про пересування даного конкретного безпілотника. А якщо це ударний наземний НРК, то складність цієї комунікації ще більше зростає, продовжує він.
Валентин із позивним «Грузин»
Поруч бійці працюють над іще одним зразком дистанційно керованої зброї. Один із них – Валентин із позивним «Грузин». Він теж тут ще з 25 лютого 2022 року. До війни працював у сфері ІТ, але залишив перспективну роботу. Спочатку був піхотинцем, розвідником, а згодом перейшов до підрозділу розвідувальних та ударних дронів. Захищав Миколаїв, воював на Донецькому, Запорізькому, Дніпропетровському та Херсонському напрямках.
«Зараз ми тестуємо і проводимо пристрілку бойового модуля «Wolly», який можна встановлювати як на платформу НРК, так і безпосередньо на позицію за допомогою триноги. Він включає саму зброю та камеру спостереження. Ним можна керувати віддалено, завдяки кабелю. Таким чином, боєць може вести вогонь, перебуваючи в укритті на значній відстані від лінії зіткнення. Також ми працюємо з НРК, який схожий на «TerMIT». Там гусенична база і модульна система. Тобто, на нього можна встановлювати різні варіанти озброєння», – стверджує Валентин і додає, що їхній підрозділ використовує кулемет «Браунінг». Цей робот може долати значні відстані і повертатися назад».
ВАЖЛИВО РЕАГУВАТИ НА ВИКЛИКИ ФРОНТУ
Військові експерти підкреслюють, що для успіху в сучасній технологічній війні важливо підтримувати постійний ефективний зв’язок між військовими, які безпосередньо використовують техніку, її розробниками та виробниками. У 123 бригаді цей зв’язок налагоджено на хорошому рівні, тож її бійці вдячні виробникам, які відвідують їх, допомагають освоювати і налаштовувати НРК.
«Якщо, наприклад, взяти розвідувально-ударний наземний комплекс «Лють», то він створений кілька років тому, і на момент надходження до нашої бригади вже дещо застарів, оскільки ситуація на фронті змінилася. Зокрема, прифронтова смуга, яка прострілюється, збільшилася. Тому робот потребував модифікації, яку виконали на заводі. Але деякі речі ми робимо самі, залежно від своїх потреб. При цьому орієнтуємось на ту ділянку лінії фронту, яку займали до цього», – підкреслює Олександр.
Він також додає, що коли мова йде про саме цей дрон, то складається враження, що виробник навмисно залишив можливість для імпровізації під час подальшого вдосконалення.
Один з підрозділів 123 бригади зараз перебуває на Гуляйпільському напрямку, де успішно використовує евакуаційно-логістичні НРК. Там вони вже зробили дуже багато в плані доставки на лінію фронту боєприпасів та інших необхідних вантажів. Тож тут у тилу намагаються використати цей досвід, дещо вдосконалити, щоб застосувати його вже під час наступних бойових операцій.
Варто зазначити, що тероборонівці миколаївської бригади також мають власні майстерні, де вони ремонтують та вдосконалюють НРК. Місцевим майстрам доводиться працювати як з уже відомими, так і з зовсім новими зразками. Оскільки інколи виробники не встигають проводити повноцінні випробування того чи іншого обладнання. Тут їх удосконалюють вже з урахуванням тестових випробувань.
Час, проведений на полігоні, промайнув дуже швидко, тож довелося прощатися. І хоча був вечір суботи, бійці продовжили роботу. Тут немає вихідних.
Фото автора та відділу зв’язків із громадськістю 123 бригади Сил ТрО
Миколаївська область робот Військові навчання Військові Полігон Війна з Росією Роботизований комплекс