Українці повернуться з-за кордону, коли це стане для них обґрунтованим рішенням – фахівець 14.04.2026 15:02 Укрінформ Повернення українських громадян з-за кордону не буде миттєвим, а рішення про нього базується на безпеці, можливостях отримання прибутку та рівні життя, який має бути забезпечений в сукупності.
Про це під час дискусії за круглим столом в Укрінформі заявив очільник Всеукраїнської спілки компаній з міжнародного працевлаштування, керівник «Офісу міграційної політики» Василь Воскобойник.
Він підкреслив, що повернення українців є непростим і тривалим процесом, який буде відбуватися по-різному для різних категорій людей.
«Коли людина приймає рішення про повернення, вона враховує безпеку, здатність заробляти, якість життя. І якщо ці аспекти не складаються в єдину картину, жодні звернення не матимуть успіху. Наше головне завдання – створити такі обставини, за яких повернення стає вигідним варіантом, зробити так, щоб Україна стала місцем, де рішення про повернення виглядає логічним і виправданим», – зазначив Воскобойник.
Василь Воскобойник
За його словами, проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року передбачає розгляд міграції як засобу регулювання людського потенціалу. В цьому контексті ключовим є створення системи підтримки людини – від моменту ухвалення рішення про повернення до повної економічної та соціальної адаптації.
Учасники заходу сконцентрувалися на дієвих заходах, які мають зробити повернення громадян сталою тенденцією.
Завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олексій Позняк акцентував увагу на необхідності адаптаційних механізмів для тих, хто повертається.
«В першу чергу, потрібно вдосконалити процеси визнання кваліфікацій, отриманих за кордоном, зокрема й неформально. Важливо забезпечити доступ тих, хто повернувся, до безкоштовних курсів української мови для тих, хто довгий час проживав за кордоном, та членів їх родин, а також ознайомчих курсів з основ українського законодавства та культури. Необхідно також забезпечити можливість учням, які повернулися, без проблем відновити навчання в Україні», – сказав він.
Олексій Позняк
Він також підкреслив, що державна політика повинна бути спрямована не тільки на повернення, а й на реінтеграцію громадян. При цьому тимчасову трудову міграцію він вважає ресурсом, що забезпечує надходження фінансів в економіку та дає можливість підтримувати зв’язок українців з державою.
Окрему увагу присутні приділили ролі громад у процесі інтеграції.
Інструменти фінансової підтримки представила голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наталія Землянська. За її словами, фонд фінансує грантові програми для започаткування підприємницької діяльності, ваучери на перекваліфікацію та підтвердження навичок, здобутих за кордоном, а також програми стимулювання роботодавців для найму таких громадян.
Наталія Землянська
Про конкретні результати міжнародної підтримки розповіла очільниця департаменту стратегічних партнерств та розвитку «Helvetas Swiss Intercooperation в Україні» Марія Козаченко.
«Helvetas підтримує підприємців через мікрогранти, консультації, навчання та програми працевлаштування. Вже надано більше 330 мікрогрантів і 5000 консультацій, а також реалізуються житлові ініціативи для осіб, які втратили житло внаслідок війни. Це створює робочі місця та формує основу для повернення».
Учасники круглого столу дійшли згоди, що повернення українців є не лише гуманітарною проблемою, а важливим чинником економічного підйому, який залежить від спроможності держави забезпечити безпеку, гідні умови праці та довіру до установ.
Марія Козаченко
Захід відбувся в рамках серії публічних і експертних обговорень, присвячених удосконаленню проєкту Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року (трудоресурсний аспект). Ініціаторами та організаторами виступили Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Експертні дискусії тривають в рамках проєкту «Розробка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року: трудоресурсний аспект», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження».
Як повідомлялося, науковці Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України спільно з громадськими організаціями розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року.
Мігранти Україна