“`html

Пам’яті старшого солдата Андрія Кузьменка (позивний «Покемон») Хвилина мовчання 12.04.2026 09:00 Укрінформ Ніколи не був без діла та мав багато різних інтересів
Андрій з’явився на світ 27 грудня 1990 року в селі Пологи-Вергуни, що на Київщині. Під час навчання в місцевій школі брав участь у виставах народного театру.
"Брав участь у шкільному гумористичному шоу. У нас тато грає на гітарі, тому й Андрій намагався вчитися. Але надовго в одному інтересі не затримувався – завжди шукав щось нове для себе", – сказала мати воїна Світлана Іванівна.

Захоплювався також спортом: баскетболом, великим тенісом, хокеєм. Любив ходити з батьком на риболовлю та полювання.
Після завершення школи Андрій вступив до Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування при Національному авіаційному університеті на спеціальність геодезиста-землевпорядника. У 2011 році продовжив навчання в Університеті новітніх технологій.
Працював спершу геодезистом у будівельній фірмі, пізніше став прорабом, а потім – і керівником відділу. У 2018-2020 роках проходив військову службу за контрактом на Київщині.

"Андрій ніколи не знаходився без роботи. Йому було цікаво всюди, він до всього приєднувався, про багато що мріяв, але якогось одного великого прагнення нам не висловлював. Вже коли пішов на війну, то говорив, що в нього одна мрія – щоб вона завершилася, щоб родина була в безпеці. Це стало для нього найважливішим", – згадує сестра Інна.
У кінці листопада 2021 року Андрій поїхав на чергове будівництво у приміський Макарів. Там його й застало широкомасштабне вторгнення РФ. 27 лютого 2022 року чоловік опинився в окупації.
"Син якось знайшов можливість і зателефонував нам з іншого номера, сказав, що йде в територіальну оборону. Але біля військкомату військові ЗСУ їм наказали сидіти і не вилазити. Хоч вони все ж намагалися допомагати нашим, робили "коктейлі Молотова"", – розповіла мати.

Одного разу в будинок, де Андрій був із колегами, прилетіла ракета. Вона пробила стіни та викликала займання, проте не вибухнула. У чоловіка загорівся одяг, він отримав опіки ніг.
У рідне село Андрій повернувся відразу, як Макарів звільнили від росіян. Але пробув там недовго: вже 27 квітня 2022 року пішов до ТЦК.
"Він багато побачив у Макарові, багато почув про те, що там відбувалося, як люди потерпали, проте нам мало що розповідав. Говорив тільки, що не бажає, щоб таке сталося з нами", – зауважила сестра.
Спершу чоловік служив старшим стрільцем-оператором у механізованому підрозділі. У вересні 2022 року його відправили на Дніпропетровщину, а потім – до донецької Авдіївки у складі 110-ї окремої механізованої бригади.

У квітні 2023 року дістав поранення в результаті влучання по бліндажу. Після операції тривалий час лікувався. Рідні Андрія сподівалися, що його звільнять, проте розгляд ВЛК затягнувся. Чоловік у той час повернувся в частину та на бойову позицію.
У кінці того ж року Андрій Кузьменко зник безвісти під час ворожого штурму позицій під Авдіївкою. Лише у березні 2025 року сім’ю запросили на ідентифікацію: співпали матеріали ДНК одного з непізнаних загиблих воїнів.
З’ясувалося, що тіло чоловіка повернули в Україну під час обміну в жовтні 2024 року. Однак точні обставини смерті Андрія його сім’я так і не з’ясувала.
"Ми намагалися зв’язатися з командуванням, побратимами, щоб дізнатися якісь деталі. Але Андрій перед виходом не говорив, куди йде і з ким. На листи, які ми відправляли через військкомат, приходили лише загальні форми, жодної конкретної інформації про місце чи локацію. Ми лише припускаємо, що це сталося під Авдіївкою десь біля коксохімзаводу", – сказала Інна.
За офіційними даними службового розслідування, Андрій Кузьменко загинув під час масованої атаки росіян, після якої позиція чоловіка була захоплена. Один із побратимів згодом розповів рідним, що з тієї позиції не вижив ніхто.

Захисника поховали 23 березня 2025 року у рідному селі.
Вічна пам’ять Герою!
Фото з сімейного архіву
За матеріалами: Ташанська ОТГ, ПереяславNews.City
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам'ять Війна Війна з Росією Хвилина мовчання “`
