Ольга Хоружинська Франкова: розвінчуємо міфи про подружжя, яке насправді символічно об’єднало Україну 11.04.2026 10:07 Укрінформ Чи спізнився на свій шлюб 140 років тому в Києві австрійський громадянин, і яким чином сприяла його відносинам із молодою судженою Олена Пчілка
Авторка, перекладачка, активна діячка, публіцистка й видавчиня – все це про Ольгу Хоружинську зі Слобожанщини, яка стала законною дружиною одного з найвидатніших українських мислителів Івана Франка. Свахою для цього весняного одруження 1886 року в Києві була матір Лесі Українки – Ольга Петрівна Косач, котру нині більшість знає під псевдонімом Олена Пчілка.
У ті часи, 140 років тому, Україна була поділена між двома імперіями. Отже, ті, хто бажав бачити Україну єдиною державою, об’єднання доль Івана Франка з Львівщини та Ольги Хоружинської зі Слобожанщини називали об’єднавчим. Звісно, від самого початку саме це викликало інсинуації щодо того, що Франко «не так любив дружину, що навіть на власне весілля запізнився».
Як було по-справжньому? Що відомо про Ольгу Хоружинську? Щоб відповісти на ці питання, Укрінформ поговорив із науковцями Музею видатних діячів української культури, який має окремий науково-дослідний відділ «Іван Франко і Київ», Національного музею літератури України та дослідником родини Хоружинських із Харкова.
РОЗБІЖНОСТІ ПРО ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ДРУЖИНИ ФРАНКА
Сестри Олександра та Ольга Хоружинська, 1885 р. Експозиція у Музеї видатних діячів української культури
На світлині 1885 року, зробленій у Києві, ми бачимо двох чарівних сестер Хоружинських в убраннях: Олександру й Ольгу (справа). Збереглася також фотографія ще 1869 року, на якій з матір'ю, Марією Іванівною Хоружинською, позують семеро дітей. Серед них – і дві найменші доньки.
Дослідник роду Хоружинських із Харкова Андрій Парамонов стверджує, що майбутня дружина Івана Франка – Ольга Федорівна Хоружинська – народилася й була хрещена в козацькому містечку Бірки Зіньківського повіту Полтавської губернії (тепер це Полтавський район однойменної області). Ймовірно, це відбулося 1864 року. Хоча архівних записів, які б це підтверджували, поки що не знайдено. У той час як є реєстрація появи на світ сестри Ольги – Олександри 21 січня 1863 року.
Батько Федір Васильович Хоружинський, народжений у Харкові, починав кар’єру в судових інстанціях, декілька разів змінював місце роботи й наприкінці життя отримав звання колезького асесора. Він помер у віці 43 років – на початку серпня 1867-го, розповідає дослідник, який працював у фондах Державного архіву Харківської області.
Ольга Хоружинська у Харкові
Після цього опікувався дітьми молодший брат покійного – Василь (1836 р. н.), який жив у Харкові, спочатку у власному будинку на вулиці Москалівській, 7, а за декілька років вирішив звести новий, ближче до центру міста, на вулиці Конторській. Там у будівлі із сучасним № 23 деякий час жила Ольга Хоружинська, а також її старший брат Іван, який навчався в Першій чоловічій гімназії.
Ольга Хоружинська, як і сестра Олександра, спочатку закінчила Харківський Інститут шляхетних дівчат. А згодом вони разом приїхали вчитися на Вищі жіночі курси в Києві.
Станом на 1886 рік, коли побралися Іван Франко та Ольга Хоружинська, її перший опікун зробив кар’єру в Харківській казенній палаті: працював чиновником особливих доручень, мав звання надвірного радника. А наприкінці служби отримав чин колезького радника. До речі, Василь Васильович Хоружинський також одружився у травні 1886 року: у Харкові, у Преображенській церкві на Москалівці, взяв шлюб із набагато молодшою підданою Данії Августою Цецілією Генріхівною Кнудзен (1860 р. н.).
Людмила Ольховська та Марко Мілютін досліджують тему «Іван Франко і Київ»
Водночас Ольга Хоружинська із сестрою Олександрою закінчили Харківський Інститут шляхетних дівчат і Вищі жіночі курси в Києві.
Досі дехто з науковців вагається щодо точної дати народження Ольги Хоружинської. Дослідник архівів Андрій Парамонов вважає, що документально вдасться підтвердити 10 квітня 1864 року – як уже в літньому віці казала Франкова дружина. Тому що статус її батька передбачав фіксацію багатьох особистих і сімейних дат. До того ж, коли після його смерті діти залишилися напівсиротами, неповнолітнім надавали державну опіку, що також передбачало чітке документування. (Оскільки опіка в Російській імперії називалася іменем монарха, то можна зустріти неправдиве або й від самого початку спеціально поширене для маніпуляцій твердження, що Ольга Хоружинська із сестрою були на царському утриманні).
Андрій Парамонов нагадує, що архів Харківської області через російсько-українську війну не доступний для досліджень із кінця 2021 року. Дослідник переконаний, що після відновлення можливості працювати з документами ХІХ століття знайдуться офіційні записи дати народження Ольги Хоружинської.
ПЕРШЕ СІМЕЙНЕ ФОТО ФРАНКІВ У КИЄВІ ЗРОБИВ ВОЛОДИМИР ВИСОЦЬКИЙ
Колегія Павла Галагана у Києві – нині Національний музей літератури України. Архівне фото
У Києві опікувався молодшими сестрами Хоружинськими Єлисей Трегубов, випускник історико-філологічного факультету університету, з 1876 року вихователь та викладач історії в Колегії Павла Галагана. Полтавець був одружений зі старшою сестрою слобожанок – Антоніною.
Єлисей Трегубов загалом пів століття провадив проукраїнську діяльність, був одним із найпомітніших діячів об’єднання «Старої Громади» поряд із Миколою Лисенком, Олександром Русовим, Михайлом Старицьким, Павлом Чубинським, Тадеєм Рильським, Ольгою Косач (Оленою Пчілкою) та іншими. Саме в цьому колі під час першого приїзду в Київ на початку 1885 року Іван Франко познайомився з Ольгою Хоружинською.
Марко Мілютін, старший науковий співробітник відділу «Іван Франко і Київ» Музею видатних діячів української культури
«Не варто забувати, що під час другого приїзду Івана Франка у Київ весільна церемонія 4 травня 1886 року відбувалась таємно, – говорить Марко Мілютін, старший науковий співробітник відділу «Іван Франко і Київ» Музею видатних діячів української культури. – Є кілька версій, звідки наречений вирушав на весільну процесію на сучасну вулицю Богдана Хмельницького, за квартал вище Хрещатика в напрямку Оперного театру (його збудують пізніше, 1898–1901 роках)».
Людмила Старицька згадувала про те, що, можливо, Іван Франко на вінчання виїжджав із будинку її батька, проте ця версія досі не підтверджена. Точно тоді Іван Франко не міг зупинитися в родині Єлисея Трегубова, як це було під час його першого візиту, оскільки, за традиціями, наречений до весілля не може проживати в домі нареченої.
Під час шлюбних приготувань Іван Франко мешкав в умебльованих кімнатах студента-медика Сергія Киричинського в готелі при закладі штучних мінеральних вод, що стояв за будівлею Купецького зібрання (нині це Національна філармонія України).
Марко Мілютін нагадує, що шлюб Івана Франка й Ольги Хоружинської був міжстановим та міжконфесійним. Долі поєднували греко-католик, австрійський громадянин і православна християнка Російської імперії, в складі якої міцно утримували Україну.
Людмила Ольховська, завідуюча відділом «Іван Франко і Київ» Музею видатних діячів української культури
Завідувачка відділу «Іван Франко і Київ» Музею видатних діячів української культури Людмила Ольховська уточнює, що здійснив акт міжконфесійного шлюбу без попереднього дозволу церковних ієрархів (що не вплинуло на визнання його дійсним) відчайдух, учитель закону Божого в Колегії Павла Галагана Симеон Трегубов. Він був однофамільцем Єлисея Трегубова.
Людмила Ольховська пояснює, що саме викликало декілька причин незадоволення представників тогочасної влади. Адже відбулося об’єднуюче за значенням вінчання Івана Франка й Ольги Хоружинської: «По-перше, тоді було погіршення дипломатичних відносин між Австро-Угорщиною і Російською імперією. Готувалися до війни. Тож загалом будь-який іноземець в Росії сприймався як потенційний шпигун. І, звичайно, давалася взнаки політична діяльність Івана Франка – відомого соціаліста (за драгоманівськими визначеннями), Галицького радикала».
Перше спільне фото подружжя зробили у день вінчання
Саме через те, що Іван Франко перебував в об'єктиві особливої уваги російської жандармерії, був під постійним наглядом, після вінчання подружжя мусило дуже швидко покинути Київ. Однак уже в дорожньому одязі встигли зробити перше спільне фото 4 травня 1886 року в салоні, що працював на розі сучасних вулиць Хрещатика й Лютеранської, неподалік від модної в ті часи кавʼярні «Варшавської», де часто зустрічалися представники польської та української інтелігенції.
До речі, цей фотосалон подружжя обрало невипадково. Іван Франко знав про активіста Володимира Висоцького, який писав поезії.
НЕ МОЖНА ЗАНАДТО ЗАТРИМАТИСЯ НА ВЛАСНОМУ ВЕСІЛЛІ, ЯКЩО ТИ ЗА КІЛЬКА КРОКІВ ВІД ЦЕРКВИ
Ольга Франко видавала вісник «Житє і слово»
Ще як наречена в листі до Івана Франка від 9 лютого 1886 року Ольга Хоружинська писала, що в них удома в Києві, тобто у Трегубових, був Іван Нечуй-Левицький, а також Петро Косач, і незабаром приїде й Олена Пчілка. У найпершому листі 12 вересня роком раніше Ольга вибачилася за свою «мішанную мову»: «Міні дуже неловко передъ Вами за мою мішанную мову. Я хоть и разибрала Вашого листа, але все ж свою мысль выражать на бумази по украиньскому ще не привикла».
Іван Франко, який просив руки дівчини, відповів: «Пишіть частенько! Нехай се зовсім не конфузить Вас, що недобре виражаєтесь по-українськи. Пишіть хоч і по-московськи, кожде Ваше слово, на якій воно мові буде, для мене рівно дороге і миле. Адже ж я знаю, що Вам ніде було вивчитись української мови, – так чого ж тут встидатися? Нехай ті встидаються, котрі не дають українцям вчитись на рідній мові».
Запис про одруження Івана Франка та Ольги Хоружинської
Франко і Хоружинська одружувалися «не з любові, а з доктрини». Ці слова часто трактують як відсутність між ними кохання, не беручи до уваги тогочасні прогресивні суспільні погляди й навіть значення слів. Наприкінці ХІХ століття важливо було дати зрозуміти обраниці, що вона після одруження не буде хатньою робітницею й доглядальницею дітей, а матиме можливість реалізуватися. Тому, наприклад, і Михайло Грушевський подібні слова писав своїй майбутній дружині.
Іванові Франку, коли вінчався, було вже без кількох місяців 30 років – для ХІХ століття то були вже роки зрілості, як він сам зазначав. Так вважали й інші. І це теж позначалося на стриманих залицяннях до молодшої майже на вісім років Ольги.
Поетичне послання Олени Пчілки Ользі (Олені) Хоружинській
Ольга Петрівна Косач, яка сприяла створенню цієї сім’ї, свою молоду приятельку на нове життя в чужу державу проводжала такими словами: «…З коханцем серце поєднавши, у щасті спільнім потопавши, згадайте інколи і нас, друзів прихильних тут до вас». (Тут варто згадати, що Ольгу Хоружинську називали Оленою – власне, як і матір Лесі Українки).
Дуже часто в медіа і під час екскурсій можна почути, що Іван Франко «так не хотів одружуватися, що аж на власне весілля запізнився». Як усе було насправді?
Бібліотека в Колегіїї Павла Галагана знаходилася на одному поверсі з Павлівською церквою. Нині це Національний музей літератури України
Іван Франко жодної хвилини не гаяв на бездіяльність, нагадує заступниця генерального директора Національного музею літератури України Тамара Сидоренко, постійно в його руках була книжка. Тому не дивно, що в Колегії Павла Галагана, де у Павлівській церкві мала відбуватися церемонія, наречений не проминув розкішної бібліотеки тоді одного з найпрестижніших приватних навчальних закладів усієї Російської імперії. Проте церква і бібліотека розміщені на одному поверсі великого будинку, де нині діє Національний музей літератури. Тож можна було трохи затриматися, але не спізнитися – ніяк, якщо до місця призначення лише кілька десятків кроків.
Тут вінчалися Іван Франко та Ольга Хоружинська, нині це частина експозиції Національного музею літератури України
На жаль, оригінальний іконостас Павлівської церкви відразу знищили більшовики. Тепер на його місці – реконструкція. Невідомою досі залишається доля ікони розп'яття Ісуса Христа, яку створив для цього місця Олександр Мурашко.
Тамара Сидоренко, заступниця генерального директора Національного музею літератури України
Зі спогадів, Ольга Хоружинська мріяла, щоб на весіллі всі були у фраках, а наречений – ще й із «метеликом». Уявляла, що її урочисто привезуть на кареті з білими кіньми. Проте склалося все трохи інакше.
Іван Франко справді пізніше зміг виїхати з однієї країни в іншу, зі Львова до Києва, тому вінчання відбулося не у квітні, як спочатку планувалося, а в травні. Те відтермінування також засмучувало Ольгу. Бо, кажуть, якщо одружуєшся третього весняного місяця – надалі будеш «маяться» (мати неспокій) у сімейному житті.
У Національному музеї літератури України
Шлях спільного життя видатних українських діячів Івана Франка та Ольги Хоружинської не можна назвати легким. Однак першопричини цього – намагання імперій розривати й використовувати українські території, роз’єднуючи й навіть винищуючи людей, а ще маніпулюючи інформацією про достойників.
Валентина Самченко, м. Київ
Фото Олександра Клименка
Франко Культура Музей