На Харківщині відзначили 185-ту річницю з дня народження літераторки Марусі Вольвачівни Фото, відео 31.03.2026 11:32 Укрінформ У селі Черемушне Валківської територіальної громади Богодухівського району відсвяткували 185-річчя з моменту народження письменниці, збирачки фольклору Марії Степанівни Вольвач (творчий псевдонім – Маруся Вольвачівна).
Про це повідомляється в матеріалі Укрінформу.
На честь ювілею під час святкової події продемонстрували двогодинний кінофільм-прочитання за драмою авторки «Є каяття, та нема вороття». Його відзняла за допомогою звичайного мобільного пристрою група ініціативних людей під керівництвом Юлії Захарової, керівниці відділу «Музей Марусі Вольвачівни та історії села Черемушна» Валківського місцевого краєзнавчого музею.
"Зважилася на цей задум, усвідомлюючи, що відсутній будь-який кошторис, що запросити професійних акторів не буде можливості. Проте обрала формат кінофільму-прочитання, який комбінує окремі епізоди, візуальний контент із закадровим озвученням. Звісно, це аматорська стрічка, але суттєво, що вдалося передати повністю весь фабульний ланцюжок, – це не фрагмент. Також я вважаю надзвичайно цінним, що збережено говір, – зауважила Захарова.
У селі не вціліла оселя, де мешкала письменниця, її музей знаходиться в трикімнатній будівлі, що датується кінцем ХІХ – початком ХХ століть. Марусину кімнату-музей наповнили давніми предметами, які поступово збирали місцеві педагоги та краєзнавці-аматори Людмила Годунко і Таїсія Петренко.
"На превеликий жаль, ми не маємо речей Марусі Вольвачівни, взагалі жодного її знімка, але в нас є згадка, книги, новітні дослідження", – підкреслила Захарова.
Марія Вольвач з’явилася на світ у Черемушній 29 березня 1841 року. Обставини, дата кончини, місце поховання – невідомі.
Відомо, що вона досить пізно навчилася читати та писати, тому свої перші вірші складала і зберігала в голові. Ще зовсім молодою поїхала до Петербурга на роботу – і втекла звідти, однак згодом стала швачкою, яка долучилася до гурту відомих громадських діячів, вчених, літераторів.
Вперше вірші Вольвач опублікували 1887 року в харківському альманасі «Складка». Пізніше з’явилися гумористичне оповідання «Кажи жінці правду, та не всю» і «Казка про таємні слова». Іван Франко в «Літературно-науковому віснику» Наукового товариства ім. Шевченка (1899–1905) видрукував її вірші та «Спомини української селянки». У 1893 році вийшла поетична збірка «Казка про таємні слова», а в 1896-му – збірка віршів та оповідань «Пісні і розмови валківської селянки Марусі Вольвачівни».
Іван Лисенко (1938–2022) – філолог, романіст, дослідник, уродженець Черемушної, який ще в дитячі роки чув від мешканців села оповіді про Марію, – знайшов в архівах раніше невідомі праці, фольклорні записи та епістолярну спадщину забутої письменниці. І в 2007 році була видана книга «Кажи жінці правду, та не всю», яку він відредагував.
У 2020 році побачила світ книга «Легенда Слобожанщини», у якій Лисенко об’єднав мемуари, літературну критику, листи та довідкові дані про Марію Вольвач.
Як повідомлялося, у Волинському краєзнавчому музеї 24 лютого відкрили експозицію «Між минулим і сьогоденням: образ Лесі Українки у музейних предметах і знаках».
Фото: В’ячеслав Мадієвський/Укрінформ
Більше наших світлин можливо придбати тут
Література Музей Харківщина Письменниця