Пам’яті старшого солдата Богдана Гриценка Хвилина мовчання 21.03.2026 09:00 Укрінформ Свідомо обрав долю воїна і до кінця лишався відданим товаришам по зброї
***
Вона літопис творила
За неї душу й тіло у полум’я
Вона немов пташка сизокрила
Яка присіла на долоню
Ці вірші про рідну мову промовляв у соцмережах студент-історик Богдан Гриценко. Коли почалася війна — він підтвердив свої слова діями: старший солдат став на оборону України у перші дні повномасштабного вторгнення РФ, попри те, що йому було всього 20 років.
Богдан з’явився на світ та виріс у Вознесенську, навчався на історичному факультеті Миколаївського національного університету, плекав надію викладати історію і передавати молодому поколінню любов до України. Ніс службу у лавах 188-го батальйону 123-ї бригади ТрО, де оперативно завоював повагу побратимів та одержав свою першу відзнаку за оборону Миколаєва.
Після визволення Херсона Богдан вибрав одну з найбільш ризикованих ділянок служби — став водієм моторних човнів. Під безперервним ворожим вогнем переправляв через Дніпро боєприпаси та підмогу, а назад вивозив поранених та цивільних мешканців.
Навіть коли артилерія накривала водну гладь, він не кидав своїх: брав на буксир пошкоджені човни, витягував екіпажі з-під обстрілів і повертався за тими, хто потребував допомоги. Побратими згадують його як сміливого, стриманого та надійного воїна, котрий завжди йшов туди, де було найскладніше, і ніколи не ховався за чужими плечима.
Богдан поліг у грудні 2023 року під час евакуації бійців в околицях Кринок на Херсонщині.
За коротке, проте героїчне життя він отримав державні та бойові нагороди — серед них орден «За мужність» ІІІ ступеня та відзнака Президента «За оборону України». Його подвиг навіки закарбувався у пам’яті побратимів та вдячних людей, яких він врятував.
Рідні згадують Богдана як щирого, старанного та надзвичайно відповідального юнака. Він рано став незалежним, наполегливо працював, писав вірші, любив історію та завжди допомагав іншим. Богдан усвідомлено обрав долю воїна і до кінця лишався відданим товаришам по зброї. Його життя стало взірцем честі, відваги та безмежної любові до України — любові, за яку він віддав найцінніше.
Шану Герою!
Олег Книгницький
Фото з родинного архіву
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Миколаївщина Пам'ять Війна Війна з Росією Хвилина мовчання