Чеський генерал окреслив висновки війни в Україні для НАТО Ексклюзив 19.03.2026 00:28 Укрінформ Повномасштабна російська агресія супроти України стала «тривожним сигналом», котрий врешті-решт збудив Захід, та змусив НАТО оперативно змінювати власну стратегію, беручи до уваги висновки цієї війни.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив очільник генерального штабу Збройних сил Чеської Республіки Карел Ржегка.
«Повномасштабне вторгнення у 2022 році все перевернуло. Війна точилася вже певний час, але дане вторгнення стало останнім сигналом для НАТО, ЄС, Заходу, котрий дійсно подіяв. Після Криму тривога не спрацювала», – вважає генерал.
Він роз’яснив, що армії держав НАТО розбудовувалися в еру операцій Альянсу з реагування на кризи за кордоном. Наразі – ера колективного стримування та оборони, і цей зсув трапився тому, що змінилося бачення загрози.
Зокрема в Чехії це відобразилось в ухваленні нових стратегій національної безпеки та національної оборони. Вони ставлять перед військовими та всім суспільством завдання готуватися до масштабного, конфлікту високої інтенсивності з технологічно розвиненим супротивником, котрий може мати ядерну зброю.
«Фактично, йдеться про те, що ми повинні бути готовими до можливості війни з Росією, котра є для нас найбільш безпосередньою та нагальною загрозою», – підкреслив воєначальник.
Загальнонаціональним стратегічним висновком вторгнення РФ в Україну він назвав те, що війна зачіпає не лише військових – стійким має бути все суспільство.
Ще один важливий висновок вказує на ризик стратегічних залежностей – чи то в енергетиці, технологіях або в інших сферах. Слід ретельно обміркувати, як не стати об’єктом шантажу.
Один з висновків полягає в тому, що оперативні можливості військових – це комбінація якості та кількості, і кількість має значення. Щодо людських ресурсів, це означає, що необхідна система, котра генерує достатні резерви, і потрібна правова основа, що дозволяє їх використовувати.
Що ж до обладнання, висновок полягає в безпеці постачання та значущості оборонної промисловості.
На тактичному рівні, вважає Ржегка, війна продемонструвала, як скорочується час ухвалення рішень, що безумовно потребуватиме більшого застосування новітніх технологій, таких як штучний інтелект, та здатності обробляти великі обсяги даних.
Ще один висновок – широке використання безпілотників, а в майбутньому, вірогідно, й автономних систем.
І в підсумку адаптивність стала невід’ємною складовою бойової потужності. Недостатньо мати належним чином організовані маневрування, вогневі можливості, захист, командування та управління, а також інформаційні системи. Потрібно бути також здатним постійно адаптуватися, – пояснив очільник чеського генштабу. Це, за його словами, також вимагає налагодженої співпраці з промисловістю та змін у процесах закупівель, досліджень та розробок.
Як повідомляв Укрінформ, Ржегка зауважив, що більшість військових керівників країн НАТО не виключають, що Росія може зважитися атакувати територію Альянсу до 2029 року.
Чехія Генштаб НАТО Війна Війна з Росією