Обережно, російські спецслужби вербують вас! 18.03.2026 11:33 Укрінформ Чи зможе заборона Телеграм захистити українців, хто стає легкою здобиччю для супротивника і який зміст варто розцінювати як небезпечний?
За останні три роки кількість злочинів, скоєних підлітками проти національної безпеки України через залучення у Telegram, збільшилася більше ніж у 43 рази. Близько п’ятої частини, а саме 22% тих, кого російські спецслужби завербували для виконання своїх завдань в Україні, – це підлітки.
Після кожної нової ситуації з терактами або іншими злодіяннями, вчиненими українцями за посібництва російських спецслужб (наприклад, теракт у Львові, де загинули працівники поліції), виникає полеміка щодо блокування Телеграму. Також обговорюється і вплив російських ботоферм на загальну обстановку в соціальних мережах.
Про способи залучення в соцмережах, хто найбільше піддається впливу ворога, і чи загроза вербування через Телеграм – єдина можливість, Укрінформ запитав у експерта з інформаційно-комунікаційних інтернет-технологій Юрія Антощука.
ТЕРАКТИ ТА ОПЕРАЦІЇ З ДЕМОРАЛІЗАЦІЇ – ЕЛЕМЕНТИ ЄДИНОГО ЦІЛОГО
– Терористичні акти в українських містах, скоєні завербованими Росією українцями, пропаганда або інформаційні дії з метою деморалізації у соціальних мережах з використанням згенерованих штучним інтелектом відео та численних коментарів до них, які публікуються ботофермами, – це складові єдиного процесу. Телеграм або будь-який інший месенджер, через який відбувається залучення, – це всього лише один з інструментів. Якщо не буде Телеграму – буде WhatsApp або будь-який інший месенджер (а вони й зараз використовуються), – зазначає Антощук.
Юрій Антощук
Масштаби вербування через Телеграм зростають щороку з початку повномасштабного вторгнення. Але не тільки Телеграм використовується для цього.
– Звичайний метод вербування та взаємодії з жертвами приблизно наступний. Спочатку – знайомство з жертвою, «промацування» та пропаганда – це відбувається у відкритих соціальних мережах (в першу чергу TikTok), у групах для підробітку (Телеграм, Вайбер), в онлайн-іграх та в ігрових співтовариствах (на Discord або безпосередньо в самих іграх у чатах). Потім – подальша координація та докладні інструкції – у месенджерах, наприклад, Телеграм (оскільки він найбільш популярний в Україні), – пояснює експерт.
Хто найчастіше потрапляє на гачок російських спецслужб? Неповнолітні та молоді люди віком 14-20 років (на що звертають увагу: прагнуть швидких грошей, бажають «довести, що я не слабак», конфліктують з батьками, відчувають самотність, мають психологічні проблеми, погано усвідомлюють правові наслідки) – за різними оцінками, це приблизно 20-30% від загальної кількості завербованих. Серед дорослих це безробітні або люди з нестійким чи низьким рівнем доходу, наркотичною чи іншою залежністю, люди, які мають кримінальне минуле або пов’язані з криміналом. Здебільшого вони живуть у великих містах (Львівська, Київська, Одеська, Дніпропетровська, Харківська області), де легше «загубитися» і де більше «роботи». Є невелика група – ті, хто чекає на Росію, які поділяють проросійські погляди, мають контакти на тимчасово окупованих територіях або в РФ, а також «сплячі агенти».
«ТОВАРИШІ» ПО ГРІ ТА ПСЕВДООДНОЛІТКИ З «СУСІДНЬОГО МІСТА»
Телеграм – не єдина платформа для вербування, для кожної згаданої групи точка входу може бути різною.
– Молодь може бути залучена також через онлайн-ігри та тематичні форуми. Наприклад, це виглядає так: гра (чат у грі) – перехід до більш закритої спільноти (наприклад, Discord або група в ТГ) – перехід до особистого спілкування в месенджері (ТГ / Signal) – завдання в реальному житті, – пояснює експерт.
Він описує типові сценарії вербування.
– Моніторинг чатів, груп та спілкування гравців в іграх: хто часто скаржиться на «владу», «мобілізацію», «несправедливість»; хто пише, що «немає грошей», «ненавиджу ТЦК», «хочу виїхати» тощо; хто проводить в онлайні багато часу і мало спілкується в реальному житті.
Далі відбувається перший контакт «по-дружньому». При цьому вербувальник може назватися просто «товаришем по грі», тим, хто «порадить, як заробити» (на іграх/ставках/просуванні контенту і т.п.), псевдооднолітком з «сусіднього міста».
Жертві пропонують, якщо це в грі – перейти з загального чату гри до особистого в самій грі або в Discord. Потім – в ТГ/Viber/Signal під приводом «там зручніше надсилати файли», «щоб не привертати увагу інших», – ділиться експерт.
Тестові завдання – «невинні», спочатку можуть попросити сфотографувати «красивий вид з вікна» або попросити знайти й сфотографувати певну будівлю «для квесту». Запитають думку про війну, політику, мобілізацію, щоб оцінити мотивацію та готовність до ризику.
Коли довіра встановлена – з’являються пропозиції «легких грошей» за реальні дії: сфотографувати ТЦК, підпалити авто з військовими номерами, перенести «пакунок» у вказане місце, розклеїти листівки, зробити графіті. При цьому, суми зазвичай здаються дуже привабливими для підлітка або дорослого з низьким рівнем доходу.
Після першого правопорушення (навіть незначного) починається шантаж – жертві показують збережені переписки та погрожують «злити в СБУ»; змушують виконувати більш серйозні завдання (диверсії, підкладання вибухівки); іноді підривають виконавця разом з вибухівкою, щоб не залишити свідків.
Не завжди, але часто відбувається ідеологічна обробка. Одночасно вкидають наративи: «ТЦК – злочинці, ти борешся з системою», «режим все одно програє, ти тільки прискорюєш неминуче», «ніхто не дізнається, ти анонімний».
НЕ ПРОСУВАЙТЕ ПІДОЗРІЛИЙ КОНТЕНТ ЕМОЦІЙНИМИ РЕАКЦІЯМИ
– Штучно створені відео та коментарі ботів – це частина більш масштабної операції вербування, тут важливо обміркувати, як реагувати на пропагандистські матеріали, – підкреслює експерт.
Найголовніше, за його словами: не потрібно поширювати та додатково «розганяти» сумнівний контент емоційними реакціями. Будь-яка взаємодія (лайк, репост, коментар) показує алгоритму соціальних мереж, що це цікавий матеріал, і відео/публікація отримує ще більшу аудиторію.
– Якщо говорити про коментарі під постами-фейками, то варто пам’ятати, що кожен наш коментар сприяє його розповсюдженню. Ось ви залишаєте коментар під фейком – ваші друзі також бачать цей пост (а так ймовірність того, що він їм буде запропонований алгоритмами Фейсбуку для перегляду – значно менша). Якщо боти, окрім того, що постять свій фейк, потім самі ж і коментують його – то він «живе» в тій бульбашці ботів, – додає експерт.
І наголошує, що краще скаржитися на фейковий пост, ніж взаємодіяти з ним, головне – щоб сам пост-фейк не поширювався завдяки нашим коментарям.
Водночас, якщо йдеться про правдивий пост (наприклад, від офіційних органів про певні події, або пост відомого в регіоні чи країні медіа), під яким з’являється багато коментарів ботів, то тут коментувати можна. Зокрема, вказати під коментарем бота, що це бот.
Однак, як додає Антощук, відрізнити профіль бота від закритого профілю реальної людини зараз стає складніше. Ботоферми також розвиваються: боти взаємодіють один з одним, коментують, що створює відчуття живої людини.
ШТУЧНО ЗГЕНЕРОВАНІ ВІДЕО ЯК КЛАСИЧНИЙ СТИМУЛ ІПСО
– Якщо ролик викликає сильну злість, паніку, розпач – це типовий тригер ІПСО. Не слід реагувати на нього миттєво – на це і розраховано. Важливо побачити ці основні ознаки маніпуляції – надмірна емоційність, звернення до страху або сорому, відсутність конкретних джерел («кажуть», «всюди говорять»), дивні артефакти у відео (неприродні рухи, дивні обличчя, неприродна артикуляція), – підкреслює Антощук.
Якщо це очевидна пропаганда/фейк, то краще не писати коментарі, а подати скаргу в самій платформі (в самій публікації в меню вибираємо «Поскаржитися» і далі обираємо чи це заклик до насильства / фейк тощо). Це зменшує охоплення й дає платформі сигнал.
Не варто вступати в емоційні дискусії з ботами в коментарях – там може бути багато позитивних коментарів від мережі ботів, які поширюють публікацію.
Якщо дуже хочеться відповісти, краще створити окремий пост у себе на сторінці з поясненням, а не поширювати оригінальний ролик або публікацію.
Якщо контент небезпечний і прямо закликає до незаконних дій (хоча такі автоматично зараз блокуються соціальними мережами) – краще подати заяву до СБУ, кіберполіції.
РЕАКЦІЯ НА ВЕРБУВАННЯ НЕ МОЖЕ БУТИ ТІЛЬКИ ТЕХНІЧНОЮ ЧИ РЕПРЕСИВНОЮ
– Реакція на вербування не може бути тільки технічною або репресивною – закриття, наприклад, того ж Телеграму або іншого ресурсу. Якщо просто «закрити все», вербування переміститься на інші платформи. Трохи сповільниться, але з часом наздожене з більшим розмахом, апелюючи до того, що «тепер немає і свободи слова» і тому подібного. Найкраще стратегічно та довгостроково – працювати з усіма сферами суспільства, – наголошує експерт.
Тут завдання для всіх – і батьків, і держави, і громадянського суспільства.
Якщо ви батьки, необхідно регулярно спілкуватися з дітьми про реальні випадки (підлітків, яких підірвали разом з вибухівкою або посадили до в’язниці), про те, що «легкі гроші за небезпечні завдання» закінчуються реальними тюремними термінами або навіть смертю.
Цікавитись онлайн-життям, але без тотального контролю: знати, у що дитина грає, з ким спілкується, домовитися, якщо хтось запропонує щось дивне або гроші за ризик – дитина відразу повідомляє дорослому, і той не буде сварити, а допоможе.
Варто встановити базові цифрові обмеження: обмеження нічних ігрових сесій, програму батьківського контролю на смартфон, заборонити «таємні зустрічі» з онлайн-знайомими без відома дорослих.
Знати, куди звертатися, і не боятися це робити (поліція, кіберполіція, СБУ).
Щодо навчальних закладів, то вони повинні включити в програму уроки медіаграмотності та інформаційної безпеки з конкретним блоком «вербування через ігри та соціальні мережі», аналізувати реальні кейси з відкритих джерел з акцентом на наслідки. Проводити регулярні зустрічі, лекції з кіберполіцією, СБУ, психологами. Створити «канали довіри» для учнів: класний керівник, шкільний психолог, «скринька довіри» онлайн/офлайн.
– Необхідно сформулювати чітке повідомлення: за інформацію про спробу вербування дитину не карають, а захищають, – підкреслює експерт.
ОСОБЛИВО ВАЖЛИВО ПРАЦЮВАТИ З МОЛОДДЮ ТА ГЕЙМЕРАМИ
Соціальні служби (служби у справах дітей, психологічні служби, органи місцевого самоврядування) мають включати інформаційну безпеку в роботу з сім’ями, які знаходяться у зоні ризику. Навчати своїх спеціалістів розпізнавати цифрові ознаки вербування та знати алгоритм повідомлення правоохоронним органам. Працювати з психологічними причинами вразливості: самотність, низька самооцінка, агресія, посттравматичний стрес.
Є робота і для громадських організацій у цій галузі: необхідно займатися просвітою населення: розробляти посібники, тренінги, шкільні модулі, зокрема, про deepfake та AI-пропаганду. Проводити фактчекінг та публічне викриття ІПСО: пояснювати конкретні випадки ШІ-відео про «мобілізацію» чи «зради», подавати це зрозумілою мовою для широкої аудиторії.
– Особливо важливо працювати з молоддю та геймерами, – заявляє Антощук.
Щодо урядовців, особливо, адміністрацій, то вони повинні розробляти та впроваджувати адекватні стратегії щодо протидії дезінформації та ШІ-маніпуляціям. Проводити локальні інформаційні кампанії. Реагувати на місцеві ІПСО. Підтримувати засоби масової інформації та громадські організації.
За словами експерта, разом з розвитком технологій прогресують і способи вербування та шантажу громадян.
– Ми бачимо, що російські спецслужби навчилися вміло використовувати методи психологічного впливу у віртуальному світі, що призводить до трагічних наслідків у реальності. Блокування будь-якого месенджера саме по собі не вирішить проблему, оскільки сама цифрова інфраструктура вербування є досить гнучкою, адаптивною та багатоканальною. Легких рішень тут немає – для протидії цьому в Україні повинні бути залучені абсолютно всі, від батьків до державних установ. Прогалини хоча б в одній ланці цього ланцюга сприятимуть розвитку ворожого впливу на українців та неминучим трагедіям за участі цивільних, що попалися на гачок «легких грошей» або «ідейної обробки».
Ірина Староселець
Діти Пропаганда Telegram Росія Злочин Соцмережі Вербування Дезінформація Війна з Росією Спецслужби рф ІПСО