“`html
Весняний курс гривні: помірна девальвація без надмірних стрибків 13.03.2026 10:13 Укрінформ Імовірне також кон’юнктурне зміцнення національної валюти, особливо відносно євро, яке на глобальних ринках зараз стає слабшим.
Черговий історичний пік для долара на валютному ринку. Офіційний курс Національного банку на п’ятницю, 13 березня, – 44,16 грн/$. Однак, жодної причини для тривоги, на переконання фінансових експертів, не існує. Національний банк утримує ситуацію під контролем, значного перевищення попиту над пропозицією на ринку не відмічається. Коливання відбуваються як в одну, так і в іншу сторону, про що свідчить, наприклад, зниження на початку березня, коли курс долара складав 43,10 грн/$. Схожа тенденція: поступова девальвація з періодичними поверненнями й тимчасовим посиленням гривні, як передбачається, залишиться і в середньостроковій перспективі. Розглядаємо експертні передбачення.
ГРИВНЯ ПІД ВПЛИВОМ СВІТОВИХ ФАКТОРІВ
Історичні максимуми курсу долара в Україні цього року стали майже звичними. Починаючи з січня, вони оновлювалися більше десяти разів. Були й доволі чутливі для гривні стрибки – такі як на початку січня, коли «зелений» за декілька днів «наростив» більше ніж 60 копійок, і зараз: від початку місяця долар офіційно подорожчав з 43,1 до майже 44,16 грн. А на міжбанківському валютному ринку котирування зростали навіть до позначки 44,25.
Але в цілому девальвація української національної валюти достатньо м’яка: долар зростає в ціні в середньому на декілька копійок за тиждень. Крім того, зростання ціни не лінійне: час від часу гривня стає міцнішою, що вказує на контрольованість ситуації. Національний банк має великі резерви для втручань на міжбанку в разі загрози значних коливань. Хоча за лютий, слід визнати, міжнародні резерви України відчутно зменшилися, відступивши від (також історичної) відмітки у $57,7 млрд до $54,8 млрд.
Отже, за два з половиною місяці 2026-го офіційний курс виріс з 42,35 до 44,16 – на більш ніж 1,8 грн.
Протягом цього часу декілька разів оновлювався й курсовий максимум євро. Але тут не все так просто: часто на тлі послаблення відносно американської валюти гривня досить успішно повертала позиції у парі з європейською. Поточний офіційний курс євро – 50,95 грн. Тоді як історичний максимум був зафіксований 19 лютого – 51,26 грн/€. Початковий курс року, нагадаємо, був 49,79 грн/€.
Як то кажуть, неозброєним поглядом видно, що темпи посилення євро в Україні поступаються темпам росту долара. Це пояснюється глобальними тенденціями – долар останнім часом зміцнив позиції в парі з євро та й з кошиком світових валют через відомі геополітичні обставини навколо Ірану та консервативну політику Федеральної резервної системи США.
Як буде далі, зрозуміємо вже на початку наступного тижня: 17–18 березня ФРС оголосить про нові ключові ставки. За деякими прогнозами, потреба в їхньому зниженні вже давно назріла. Якщо таке відбудеться, євро знову піде вгору. Хоча ймовірність збереження ставок на поточному рівні (3,5–3,75%) також досить значна. Насамперед з огляду на загрозу нафтової кризи. А 19 березня зі своїми базовими ставками визначатиметься і Європейський центробанк.
Це важливо для України через те, що безпосередньо вплине на внутрішній курс євро, який Національний банк визначає на основі формули, що залежить від співвідношень у парах гривня / долар та долар / євро. Та й основна частина міжнародної допомоги, яку зараз отримує наша країна, надходить в євро.
Водночас, вплив внутрішніх факторів, які значною мірою визначали курсову ситуацію в Україні до повномасштабної війни, залишається мінімальним. Хоча, звичайно, і вони мають значення.
Одна з тенденцій – зниження попиту на євро та постійне збереження інтересу до долара. Це більше відноситься до готівкового курсу, ніж до офіційного чи міжбанківського. Як результат, різниця між курсами купівлі та продажу європейської валюти в банках і обмінниках зменшується.
На міжбанк же вже декілька місяців тиснуть значні потреби в імпорті обладнання для ремонтів енергетичної інфраструктури, для закупівель якого, зрозуміло, потрібна валюта. Очікується, що такий тиск збережеться і в середньостроковій та довгостроковій перспективі – з огляду на (сподіваємося) активізацію робіт з відновлення у міжсезоння.
Власне, негативний курсовий вплив має й сама критична ситуація в енергетиці. Як і уповільнене зростання економіки, криза на ринку праці, а також ймовірність нового прискорення інфляції, спричиненого переважно бурхливими подіями на світових енергетичних ринках. Проти міцної гривні грає й невиконання державного бюджету в перші два місяці через недобір внутрішнього ПДВ.
Натомість ситуативно зменшує тиск на міжбанківський валютний ринок початок весняної посівної кампанії. Аграрії активно розпродають валюту для придбання паливно-мастильних матеріалів, добрив, розрахунків з людьми та інших поточних витрат. Але триватиме це, звичайно, недовго.
Невизначеною залишається й ситуація з надходженням експортної виручки. Адже один з неприємних наслідків нинішньої ескалації на Близькому Сході – часткове обмеження українського експорту. Це може вплинути на міжбанк у наступні тижні та місяці.
Але поки що середньодобовий попит на валюту навіть скромно зменшився на 0,5% – приблизно до $362 млн. Пропозиція натомість зросла – аж на 9%, до $282 млн. Отже, загальний дефіцит валюти на міжбанку скоротився аж на 24% – до $81 млн. Тобто потреба у валютних інтервенціях НБУ в порівнянні з витратним лютим зменшилася. І, за даними регулятора, на початку березня обсяги продажу валюти з міжнародних резервів дійсно скоротилися. Отже, поточна ситуація для гривні, незважаючи на її помітне падіння, помірно сприятлива.
Чого не скажеш про готівковий ринок. Паніки там, на щастя, немає, але попит на валюту швидко росте. За тиждень населення та бізнес купують в середньому трохи більше ніж $100 млн, а продають лише трохи більше як $60 млн. Одне з пояснень – підвищені інфляційні очікування на тлі подорожчання пального. У принципі, перевищення попиту над пропозицією на $40–50 млн для українського ринку не критичне. Але й оптимізму це не додає, адже рано чи пізно може суттєво вплинути й на попит на міжбанку – в результаті діяльності банківських установ, які скуповують валюту для потреб клієнтів.
ЯК ВПЛИВНУВ НА ВАЛЮТНИЙ РИНОК «ГОП-СТОП» В УГОРЩИНІ
Загалом, основних причин для швидкого знецінення гривні в найближчій перспективі експерти не бачать – принаймні доки залишається надія на мирні домовленості. Початок березня дійсно видався дуже напруженим. На відміну від попередніх років (за деякими винятками), коли після посилення девальваційних процесів у січні – на початку лютого гривня повертала позиції, а часто навіть зміцнювалася. Цього року ситуація, можна сказати, нетипова. Через вказані вище ризики та катаклізми.
Останніми днями певної напруженості додав і демарш із вилученням угорською владою валютних цінностей з українських інкасаторських автомобілів. Але на курсову ситуацію в країні це не вплинуло. І, як очікується, не вплине.
Національний банк
«Українські банки мають достатній запас готівкової валюти, про що свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівкою. Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівки з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини», – запевняють у Національному банку.
Наприкінці минулого тижня регулятор прийняв запобіжне рішення про проведення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас. Зокрема, напередодні НБУ підкріпив банківські каси валютою на $40 млн та 34 млн євро. Водночас попит на такі операції залишається помірним. Отже, у банків достатньо запасу готівкової валюти. Паніки чи аномального попиту на ринку немає.
«Обсяги готівкової валюти достатні, а ситуація з готівкою – стабільна. Залишки валюти в касах банків у багато разів перевищують середньомісячний чистий попит на готівкову валюту у 2025–2026 роках. НБУ за потреби здійснює операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Отже, дефіциту іноземної валюти на готівковому ринку очікувати не варто», – прокоментувала пресслужба Нацбанку у відповідь на запит Укрінформу.
Відзначається, що Національний банк України під час проведення таких операцій оголошує їхній обсяг із певним запасом, щоб у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. Загальний обсяг поданих заявок на такий обмін протягом 9–11 березня був суттєво нижчим за пропозицію НБУ. «Національний банк готовий і надалі підтримувати банки для забезпечення їхніх кас готівковою іноземною валютою. Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи в готівковій валютній ліквідності», – запевнили у пресслужбі.
У регуляторі нагадали, що до початку повномасштабного вторгнення готівкову валюту завозили в Україну передусім літаками. Після російського нападу – наземними шляхами. Водночас деталі щодо маршрутів транспортування валютних цінностей, як наголошується, є інформацією з обмеженим доступом.
«Зауважимо, що Національний банк України мав комунікацію з усіма банками, які здійснюють транскордонне перевезення цінностей, і рекомендував їм опрацювати альтернативні логістичні маршрути, що унеможливлюють проїзд територіями країн, де є ризики блокування перевезень», – йдеться у повідомленні.
Отже, жодного впливу недружніх дій Угорщини на український валютний ринок немає. За потреби Національний банк готовий до нових операцій з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Основні банки, які завозять валютний «кеш» в Україну, за потреби оперативно коригуватимуть свої логістичні маршрути, щоб оминути Угорщину.
ЕКСПЕРТНІ ПРОГНОЗИ ТА РОЗРАХУНКИ: «ДОЛАРОМ ПО 50» НІХТО НЕ ЗАЛЯКУЄ
Якщо до літа українська валюта, згідно з очікуваннями аналітиків, не має знецінитись нижче ніж 44,5–44,6 грн/$, то ближче до осені досягнення показника в 45+ все ж цілком реальне. А дехто навіть застерігає, що курс може бути й більшим.
Все залежатиме від інтенсивності бойових дій, перспектив досягнення мирної угоди та обсягів міжнародної фінансової допомоги. Проблеми з останньою можуть виникнути, якщо європейським партнерам, попри обіцянки, не вдасться переконати Угорщину, яка блокує остаточне затвердження програми фінансування нашої країни на 90 млрд євро у 2026−2027 роках, і Словаччину, яка шантажує можливістю блокування. Або ж неможливістю знайти обхідні шляхи такого блокування.
Андрій Шевчишин
На короткому кроці, за прогнозами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, на міжбанку збережеться коридор на рівні 43,5−44,25 грн/$, на готівковому ринкові – 43,90−44,60 грн/$.
Фінансовий аналітик Олексій Козирєв прогнозує, що курс купівлі та продажу готівкового долара найближчим часом перебуватиме в межах трохи ширшого коридору – від 43,10 до 44,25 грн, а в обмінниках фінкомпаній – від 43,15 до 44,20 грн.
Курс євро, як і раніше, більшою мірою залежатиме від «розбірок» європейської валюти з американською на глобальному ринкові. Якщо в середньостроковій перспективі, на думку більшості аналітиків, ситуація буде більш сприятливою для долара, то загалом за підсумками року навпаки прогнозують посилення позицій євро.
Експертний прогноз: до літа – 51,4–53,8 грн/€, у середині осені – 54–55 грн/€.
Найближчим часом офіційний курс євро, на думку Шевчишина, найімовірніше, стабілізується приблизно на рівні 50,5 грн. Водночас очікуваний курс готівкового ринку – 51,00−51,25 грн.
Прогноз від Козирєва: готівковий євро в банках – 50,10–51,50 грн, в обмінниках фінкомпаній – 50,20–51,45 грн.
Фінанси Нацбанк Ощадбанк Угорщина Валюта Продаж Гривня Долар Війна з Росією Євровалюта “`