В Україні виникає традиція літератури воїнів – поетеса та військовослужбовець Ексклюзив 07.03.2026 13:12 Укрінформ Нинішня українська поезія стає «поезією засвідчення», котра фіксує справжній досвід війни, допомагає вберегти згадку про побратимів і передає особливий досвід України в битві за незалежність.
Про це в розмові з Укрінформом повідомила поетеса, бойова медикиня та розвідниця, володарка Національної премії України імені Тараса Шевченка Ярина Чорногуз.
“У власних трьох поетичних збірках, особливо у другій та третій, те, що я пишу, – це, вірогідно, поезія засвідчення. Поезія засвідчення мене як вояка, яка перебувала майже на всіх відтинках фронту, пройшла зі своїм підрозділом чимало бойових операцій, бачила втрати та те, як війна змінює сприйняття основних речей – смерті, кохання, втрати. Поезія допомагає зберегти пам’ять про товаришів по зброї, бойовий досвід, досвід змагання за свободу”, – зауважила Чорногуз.
Поетеса додала, що фронтова українська поезія викликає великий інтерес за кордоном. З її слів, під час виступів у європейських країнах іноземна публіка сприймає українські поетичні тексти про війну як глибоку та важливу літературу.
«Для іноземців українська фронтова поезія – це надзвичайно потужна література, адже вона говорить про реальний досвід боротьби за незалежність. У мирний час поезія для багатьох є специфічним жанром, але тексти, написані під час війни, вони відчувають значно гостріше та глибше”, – пояснила Чорногуз.
Поетеса підкреслила, що в Україні складається традиція комбатантської літератури, і впевнена в особливій значущості такої творчості. Новели, вірші, щоденники оборонців України сприяють усвідомленню подробиць, життя на передовій, глибокої сутності битви українців.
“Я завжди заохочую всіх ветеранів, і тих, хто повернувся з полону, писати та залишати засвідчення про те, що вони пережили. Це всеосяжний досвід боротьби за волю, якого не має жодна інша держава в сучасному світі. Дуже важливо, щоб військові писали, фіксували свій досвід і залишали свідчення. Насамперед для збереження культури змагання за демократію у світі”, – зазначила Ярина Чорногуз.
Володарка Національної премії України імені Тараса Шевченка підкреслила, що повномасштабна війна трансформувала українське мистецтво і зробила його більш зрілим та щирим.
“Українське мистецтво стало більш дорослим та усвідомленим, відійшло від постколоніальних наративів, які були до війни… Українська поезія почала говорити власним голосом. Мова поезії стала прямою та відвертою, порушує теми, які раніше через постколоніальний бекграунд замовчувалися – про травму, тілесність, кохання”, – наголосила Чорногуз.
Захисниця України звернула увагу на питання повернення військових та готовність суспільства ставитися до їхнього досвіду з розумінням.
“Стереотип про те, що військові повертаються неадекватними, – це російська пропаганда. Найчастіше люди після фронту стають навпаки дуже вразливими і потребують чуйності з боку суспільства. Цивільні повинні бути готовими приймати ветеранів, слухати їх та виявляти емпатію, брати на роботу, працювати поруч в одному колективі”, – акцентувала Чорногуз.
Зі слів бойової медикині, розвідниці та операторки БПЛА, фронтовий досвід формує нове розуміння світу і змушує по-іншому осмислювати речі, про які йдеться у філософії та класичній літературі.
“Фронт – це простір, де людина повертається до базового виживання і пізнає світ наново через постійну загрозу життю. Багато речей, про які говорять філософи чи класичні тексти, ти починаєш розуміти по-справжньому саме там”, – підкреслила поетеса.
Ярина Чорногуз була парамедикинею-волонтеркою у медичному добровольчому батальйоні “Госпітальєри” у 2019 році, з 2020 року перебуває на службі за контрактом у морській піхоті. З 2021 року служила бойовою медикинею та розвідницею у 140-му окремому розвідувальному батальйоні морської піхоти. Зараз – операторка БПЛА-бомберів та камікадзе у тому ж підрозділі.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Література Україна Військові Війна з Росією Поет