Державна взаємодія з приватними лікарнями в рамках Програми медичних гарантій вимагає не тільки офіційної перевірки відповідності вимогам, а й аналізу іміджевих небезпек. Правдиві відгуки хворих і кримінальні провадження навколо певних лікувальних установ посилюють обговорення щодо параметрів вибору партнерів НСЗУ. Імідж лікарні повинен стати новою умовою при підписанні угод за бюджетні кошти.
В українській охороні здоров’я держава все активніше передає частину лікарських послуг приватним клінікам. Даний підхід в цілому відповідає ідеї медичної реформи: хворий одержує право вибирати лікарню, а гроші “йдуть за хворим”. Однак у даній моделі виникає важливе питання: чи достатньо добре держава контролює тих, кому по суті довіряє бюджетні гроші і здоров’я громадян? Про умови вибору партнерів Національної служби здоров’я України, іміджеві ризики і безпеку хворих, читайте в матеріалі УНН.
У моделі, де держава купує медичні послуги у приватних і державних установах, питання вибору партнерів стає не тільки технічним, але і безпековим. Адже йдеться не тільки про фінансові договори, а по суті про довіру держави до конкретної приватної лікарської установи та рекомендацію для хворих звертатися саме туди.
Вимоги до даних партнерів досить формальні: наявність дозволу, техніки, лікарського персоналу та необхідної інфраструктури. Однак у багатьох країнах світу до цього додається ще один важливий параметр – імідж лікарської установи та історія її взаємодії з хворими.
Державні угоди та іміджеві небезпеки
Оцінка іміджу майбутніх партнерів давно використовується в сферах, де на кону стоять великі фінансові ресурси або громадська довіра. Зокрема, йдеться про систему комплаєнсу, яка стала стандартом для міжнародного бізнесу і фінансових установ.
Так, міжнародні банки перед взаємодією перевіряють партнерів не тільки з юридичної сторони, а й з точки зору іміджевих небезпек. Причина проста: навіть офіційно законна операція з партнером, навколо якого є підозри або скандали, може створити системні ризики для цілої фірми.
Подібний принцип є актуальним і для медицини. Особливо важливо це в умовах війни, коли українська охорона здоров’я і без того працює в умовах великого навантаження.
Як зазначав у коментарі для УНН колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій, українська охорона здоров’я досі не має чітких механізмів, які дозволяли б оцінювати якість роботи лікувальних установ і реагувати на можливі порушення.
Контролю якості майже не існує, тому що не існує критеріїв оцінки, досі вони ніким не запроваджені. Ніким: ні МОЗ, ні НСЗУ. Тому показники контролю, на жаль, одне із болючих тем і місць, яких поки що в нашій системі належним чином, так це мало б бути, нема
– розповів ексміністр охорони здоров’я Олег Мусій.
Угоди НСЗУ з клінікою Odrex
Одним з прикладів небезпечної взаємодії є угоди НСЗУ зі скандальною одеською приватною клінікою Odrex. Як раніше повідомляв УНН, клініка фігурує в 10 кримінальних справах, пов’язаних з підозрами в шахрайстві та неналежному виконанні лікарських обов’язків.
Крім того, в публічному просторі регулярно з’являються історії хворих, які заявляють про можливі проблеми під час лікування в даній медустанові. Частина таких історій публікується на Telegram-каналі StopOdrex. Який після багаторазових блокувань сайту за позовами Odrex, створили сім’ї померлих в клініці хворих і люди, які вважають себе постраждалими від лікування там.
У той же час важливо відзначити, що сам факт наявності кримінальних справ не означає встановлення вини лікарської установи або його співробітників, оскільки остаточні висновки у таких справах може робити тільки суд.
Проте сам масштаб громадського обговорення навколо клініки актуалізує питання, щодо підходів держави до вибору партнерів. Зараз, незважаючи на публічні скандали, Odrex залишається одним з найбільших приватних партнерів НСЗУ. За даними самої служби, лише в 2023 році клініка отримала понад 53 млн грн бюджетного фінансування в рамках Програми медичних гарантій.
А в 2026 році клініка Odrex працює відразу за декількома пакетами державної програми медичних гарантій: первинна допомога, лікування інсультів та інфарктів, реабілітація.
Очевидно, формально така взаємодія не суперечить чинним правилам Програми медичних гарантій. Проте сама ситуація ставить ширше питання: чи достатньо державі перевіряти тільки технічну відповідність медустанов вимогам, якщо навколо одного з найбільших партнерів виникають кримінальні розслідування, публічні скарги хворих і громадські обговорення щодо якості надання допомоги.