РЕБ: невидимий щит із «правильного шуму» Репортаж 25.02.2026 12:19 Укрінформ Представники Укрінформу відвідали підрозділ радіоелектронної боротьби
Чи бувало у вас таке, що під час прослуховування радіо сигнал раптово обривається, у динаміках чути лише шипіння, і ви змушені шукати іншу радіохвилю? Або коли ви рухаєтесь за допомогою навігатора, оголошується повітряна тривога, і замість Запоріжжя ви опиняєтесь десь… дуже далеко?
Подібна ситуація відбувається і на лінії фронту, тільки «сигнал» відстежують ворожі безпілотники, а «напрямок» до міст визначають керовані авіаційні бомби. Підрозділи радіоелектронної боротьби прагнуть створити перешкоди та дезорієнтувати ворожу техніку.
НЕДООЦІНЕНИЙ ФРОНТ
За чотири роки активної фази війни ми вперше працюємо з підрозділами радіоелектронної боротьби. Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО "Хортиця" з позивним «Манкі» зазначає, що ставлення до РЕБ змінилося лише протягом останнього року.
Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО "Хортиця" на позивний «Манкі»
– Ця сфера діяльності була недостатньо оцінена. Перевага надавалась безпілотним літальним апаратам. І мало хто виявляв бажання служити у підрозділах радіоелектронної боротьби, – констатує він.
– Чи це через те, що РЕБ – це складно? – цікавлюсь я.
– На початку так. Але чим більше часу приділяти роботі з цим, тим краще розумітимеш, – відповідає.
До війни він займав посаду інженера-конструктора на одному з підприємств «Укроборонпрому». До лав ЗСУ приєднався у 2024 році. Тоді йому запропонували пройти навчання за трьома напрямками: радіоелектронна розвідка (РЕР), радіоелектронна боротьба (РЕБ) і безпілотні літальні апарати (БпЛА). Усі ці напрямки взаємопов’язані. Військовослужбовець зауважує, що з розвитком великих дронів, РЕБ можна буде встановлювати на них, але це питання майбутнього. На даний момент підрозділи використовують інші комплекси для пригнічення зв’язку.
Модуль УМПК від авіабомби, яка впала під впливом РЕБу
Один з таких комплексів називається «Буковель-ПП». Ця система є вітчизняною, має невеликі розміри і її досить легко замаскувати. Дальність дії радіоподавлення становить 5 км. Вона також підходить для забезпечення захисту населених пунктів. Військовий наголошує, що чим більше буде таких засобів, тим краще.
– Є командний пункт, який веде спостереження за повітряною обстановкою. При виявленні літального апарату, він віддає наказ черговому на командно-штабну машину про необхідність його нейтралізації. Радіоелектронна розвідка надає дані про координати – частоти, ширину смуги. З наявних засобів РЕБ вибирається той, який найкраще підходить для виконання даного завдання, – пояснює “Манкі”.
Українські війскові біля модуля УМПК від авіабомби, яка впала під впливом РЕБу
Якщо на початку війни великого масштабу всі дрони використовували однакові частоти, і РЕБ міг створити так звану “мертву зону”, то зараз оператори дронів змінюють частоти, що ускладнює їх виявлення та придушення сигналу.
– Оператори дронів фіксують роботу нашого РЕБ і перелаштовуються на іншу частоту. Наше завдання – виявити цей новий канал зв’язку та придушити його. Цим займається розвідка, – розповідає співрозмовник.
– Я читала твердження, що РЕБ без РЕР – це імітація діяльності. Чи це відповідає дійсності?
– Саме так. Звичайно, можна безцільно вмикати засоби радіоелектронної боротьби, але ефективність такої роботи буде низькою, – підтверджує він.
– Наприклад, артилеристи знають, коли вони успішно виконали завдання, оскільки ціль знищена. А як ви визначаєте ефективність своєї роботи? – питаю.
– Це дійсно складна задача – довести результативність нашої роботи. Вона не має видимих проявів. Ми не можемо стверджувати з повною впевненістю, що КАБ або “Шахед” не досяг цілі саме через нашу роботу. Підтверджень немає, хоча деяку інформацію ми можемо отримати з перехоплених відеоматеріалів. Якщо ж ворог використовує дрони з оптоволоконним зв’язком, то РЕБ проти них, на жаль, безсилий. Вони продовжують політ, і їх неможливо заглушити, – пояснює він.
Військовий відверто каже, що зазвичай їх не дякують за виконану роботу.
Українські війскові біля "Молнії"
ЗАВЕСТИ ВОРОГА ДУЖЕ ДАЛЕКО
«Манкі» стверджує, що РЕБ у противника не просто потужний, а значно переважає наш, і це необхідно враховувати. Ворог тривалий час інвестував у його розвиток. Він володіє численними установками великої дальності, з радіусом дії до 45 км, а також здатний пригнічувати зв’язок на відстані 60-80 км.
– Як же тоді перемогти у цій битві РЕБів? – запитую бійця.
– Зосереджуючись на середній дальності. Такі комплекси є відносно недорогими, їх вартість становить приблизно 400 тис. грн. Наша задача – створювати перешкоди, щоб ворожий оператор не мав можливості перехоплювати частоти і сигнали. Тому, чим більше засобів РЕБ буде, тим більшу кількість хвиль ми зможемо контролювати. Також необхідна взаємодія з сусідніми підрозділами, щоб узгоджувати, хто яку хвилю перекриває. Не слід забувати, що у повітрі є не тільки ворожі дрони, але й наші власні, – пояснює він.
За словами командира роти, існують два способи придушення зв’язку: шумове подавлення або підміна команд. У випадку шумового подавлення відбувається ситуація, аналогічна прикладу з радіо, коли замість потрібної хвилі ми чуємо тільки шум. Так само і дрон намагається отримати інформацію від пульта управління, але шум, який створює РЕБ, її блокує.
– Другий варіант – це, так би мовити, інтелектуальне подавлення або підміна команд. Тобто РЕБ надсилає дрону неправдиву команду. Коли це спрацьовує, дрон стає некерованим і або втрачає висоту, або падає. Підміна координат – це блокування навігації. Дрон «думає», що його перемістили, наприклад, в іншу точку світу, і намагається знайти новий маршрут, – пояснює військовий.
Авіабомба яка не долетіла до цілі від дії українського РЕБу
НЕПОМІТНИЙ ЗАХИСТ
– Якби не РЕБ, якою була б ситуація, наприклад, у Запоріжжі? Адже ми часто бачимо повідомлення моніторингових каналів про те, що ворог спрямовує на місто керовані авіаційні бомби, і доволі часто вони падають ще на підльоті. Чи є це результатом роботи підрозділів, подібних до вашого?
– Так, я можу впевнено сказати, що без нашої діяльності КАБи частіше досягали б міста, що призвело б до значних руйнувань. РЕБ насправді виконує великий обсяг роботи. Ми діємо як щит, а не як меч. Коли відбуваються штурмові дії, і ворог починає руйнувати укріплення наших бійців, то піхота звертається по рації з проханням «включити придушення», щоб противник не мав змоги ефективно координувати свої підрозділи. Наше завдання – забезпечувати прикриття, ми надаємо допомогу піхоті, авіації та іншим підрозділам, – додає він.
Спеціалісти, які працюють у сфері радіоелектронної боротьби, повинні буквально проникати у ворожі радіочастоти, подібно до того, як штурмовики захоплюють ворожі позиції. Зараз РЕБ потребує кваліфікованих розробників. Усі очікують на проривні рішення, які допоможуть у конкуренції технологій та дронів.
Бійці з підрозділів РЕБ усвідомлюють свою роль як захисного щита, хоч і невидимого. Вони розуміють, що кожен знищений літальний апарат противника є частково результатом їхніх зусиль. І що піхоті було б набагато важче захищати населені пункти “в тиші” – а для перемоги на полі бою необхідний “правильний шум”.
Фото
Фотографії Укрінформу можна придбати тут.
БПЛА Розвідка Військові Запоріжжя Війна з Росією РЕБ