За два місяці функціонування спецрежиму Defence City лише одна фірма набула статусу резидента. На думку експерта Ігоря Гарбарука, проблема криється у відсутності системного підходу держави та необхідності вдосконалення законодавства.
В Україні офіційно розпочав роботу спеціальний режим Defence City, який має стати рушієм розвитку українського військово-промислового комплексу. Проте, за два місяці функціонування програми поки що лише одна фірма змогла отримати статус резидента. Віцепрезидент “Українського міжнародного інституту відновлення”, експерт ГС “Економічний дискусійний клуб” Ігор Гарбарук в ексклюзивному коментарі УНН роз’яснив, що, на його погляд, проблема полягає у відсутності системної стратегії держави та необхідності цільового вдосконалення законодавства.
Defence City здатен стати ефективним інструментом розвитку ОПК
За переконанням Ігоря Гарбарука, сам механізм Defence City здатний бути ефективним, однак лише за умови реальної взаємодії держави та виробників.
“Для того, щоб він (Defence City – ред.) функціонував не формально, з ним необхідно працювати. Тобто, по суті, в цьому має бути зацікавлена як держава, так і виробники зброї. І щоб це була така синергічна співпраця”, – зауважив економічний експерт.
Стосовно виробників зброї, Гарбарук підкреслює, що вони повинні відповідати за якість озброєння та техніки, яку виготовляють. Адже оборонне виробництво – це висококваліфікований сегмент, де прорахунки можуть коштувати життів.
У цьому контексті, на думку експерта, необхідно посилити контроль якості продукції, виготовленої підприємствами ОПК.
Чи дійсно вимоги до резидентів надмірні?
Не дивлячись на критику окремих представників ринку та деяких експертів, Гарбарук не вважає критерії вступу до Defence City зовсім нездійсненними.
“Я, відверто кажучи, переглянув усі вимоги, які до цього проєкту, цієї програми є – нічого нереального там немає”, – підкреслив експерт.
За його словами, головна вимога стосується структури прибутків, і потенційним резидентам необхідно якісно готувати документи, необхідні для подання заявки на приєднання до спецрежиму. “Компанія має бути прозорою, а не просто ФОП якийсь”, – зауважив Ігор Гарбарук.
Однак для того, щоб Defence City працював результативно, законодавство потрібно адаптувати до сучасних реалій ринку.
Однією з найбільш спірних вимог Defence City є повна відсутність кримінальних проваджень, у яких фігурують потенційні резиденти. Експерт вказує на те, що в нинішніх умовах слідчі нерідко неконтрольовано і без будь-якої відповідальності відкривають необґрунтовані кримінальні справи.
“Те, що наші служби (правоохоронні органи – ред.) порушуються і висувають звинувачення і так далі, це інше питання. І, можливо, дійсно під час війни, знову ж таки, враховуючи те, що, скажімо так, наші служби теж проявляють активність, іноді правильно, іноді абсолютно без відповідальності, потрібно зробити одну просту річ: має бути кримінальна відповідальність тих людей, які відкривають ці (необґрунтовані – ред.) справи. От і все. Коли тільки буде кримінальна відповідальність йти за слідчим, за тим, хто ініціює цю кримінальну справу, тоді їх (необґрунтованих кримінальних справ – ред.) буде значно-значно-значно менше”, – пояснив Гарбарук.
У цьому контексті головним критерієм оцінки підприємства має бути рішення суду, а не сам факт відкриття кримінального провадження.
“Поки немає рішення суду, це все, скажімо так, вилами по воді писано”, – зауважив Гарбарук.
Разом з тим, на його думку, представникам ринку варто було б виступити з ініціативою щодо перегляду норми про відсутність кримінальних справ, у яких фігурують потенційні резиденти.
ОПК має стати фундаментом економіки на найближчі 10-12 років
Ігор Гарбарук переконаний, що Defence City – це не тільки про податковий режим, а про стратегічну модель економіки в цілому. Саме він може стати основою української економіки в найближче десятиліття.
“Оборонно-промисловий комплекс має стати і бути фундаментом економіки України на найближчі 10-12 років. Далі будемо бачити, але найближчі 10-12 років це 100% оборонно-промисловий комплекс має бути основою. А вже навколо нього має формуватися все інше”, – зазначив Гарбарук.
Він наголошує на необхідності системної державної підтримки національних виробників, щоб саме українські підприємства, а не іноземні отримували державні замовлення.
Важливим аспектом, за словами економічного експерта, є також розвиток експорту продукції ОПК. “Ми маємо дійсно розвивати експорт. І він має розвиватися виключно за підтримки тієї самої держави”, – підкреслив Гарбарук.
Тут, на його думку, Україні слід брати приклад з Туреччини, США та Німеччини, які активно лобіюють на міжнародній арені продукцію національних оборонних компаній.
Отже, експерт переконаний, що Defence City має бути не тільки механізмом швидкого запуску виробництва озброєння та техніки, а й інструментом довгострокового підвищення якості продукції та конкурентоспроможності вітчизняного ОПК.
Нагадаємо
В Україні запрацював спецрежим Defence City. Це елемент системної державної політики у сфері безпеки й оборони. Цей правовий режим має сформувати сприятливі умови для розширення оборонного виробництва, залучення інвестицій та розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують комплекс економічних та операційних стимулів, які мають знизити фіскальне навантаження та прискорити розвиток виробництва. Йдеться зокрема про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у власний розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Окрім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей у разі потреби.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови, що юридична особа відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній календарний рік, а також стосовно такої особи відсутні обставини для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу має становити не менше ніж 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше ніж 50% загального доходу для суб’єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
Не може бути включене до реєстру також підприємство, серед акціонерів/учасників якого є особи, пов’язані із державою-агресором, або стосовно якого застосовано санкції, або яке є пов’язаним із особою, стосовно якої застосовано санкції.
До Defence City не можуть увійти юридичні особи, стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платником податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг більше ніж 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно знаходиться і працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.
Міноборони повідомило про те, що перша компанія набула статусу резидента.