За два місяці функціонування спецрежиму Defence City тільки одна фірма набула статусу резидента. Аналітик Ігор Гарбарук вважає, що проблема полягає у браку системного підходу держави та потребі в удосконаленні законодавства.
В Україні офіційно розпочав роботу особливий режим Defence City, що має стати поштовхом для прогресу вітчизняного оборонно-промислового сектору. Однак, за два місяці дії програми тільки одна організація змогла отримати статус резидента. Віцепрезидент “Українського міжнародного інституту відновлення”, аналітик ГС “Економічний дискусійний клуб” Ігор Гарбарук в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що, на його погляд, корінь проблеми криється у відсутності системного підходу з боку держави та необхідності детального доопрацювання законодавчих актів.
Defence City здатний стати ефективним інструментом розвитку ОПК
На думку Ігоря Гарбарука, сам механізм Defence City може бути результативним, але тільки за умови реальної взаємодії держави та виробників.
“Щоб це (Defence City – ред.) працювало не тільки на словах, над цим потрібно працювати. Тобто, по суті, у цьому мають бути зацікавлені і держава, і ті, хто виробляє зброю. І щоб це була така синергетична взаємодія”, – зауважив економічний фахівець.
Стосовно виробників зброї, Гарбарук підкреслює, що на них має покладатися відповідальність за якість виробленого озброєння та техніки. Адже оборонне виробництво – це висококваліфікований сегмент, де помилки можуть коштувати людських життів.
У цьому плані, на думку аналітика, важливо посилити контроль за якістю продукції, виготовленої підприємствами ОПК.
Чи дійсно вимоги до резидентів надмірні?
Незважаючи на критику з боку окремих представників ринку та деяких експертів, Гарбарук не вважає умови вступу до Defence City зовсім нездійсненними.
“Я, щиро кажучи, переглянув усі вимоги, які до цього проєкту, цієї програми є – нічого нереального там немає”, – підкреслив експерт.
За його словами, основна умова стосується структури прибутків, і потенційним резидентам слід ретельно готувати документи, потрібні для подання заявки на приєднання до спецрежиму. “Компанія має бути прозорою, не просто ФОП якийсь”, – зауважив Ігор Гарбарук.
Проте, щоб Defence City функціонував результативно, законодавство необхідно пристосувати до реальних умов ринку.
Однією з найбільш спірних вимог Defence City є повна відсутність кримінальних проваджень, у яких фігурують потенційні резиденти. Аналітик вказує на те, що в сучасних умовах слідчі часто безконтрольно і без жодної відповідальності відкривають необґрунтовані кримінальні справи.
“Те, що наші служби (правоохоронні органи – ред.) порушують справи і висувають звинувачення і так далі, це інше питання. І, можливо, дійсно під час війни, знову ж таки, враховуючи те, що, скажімо так, наші служби теж проявляють активність, іноді правильно, іноді зовсім без відповідальності, потрібно зробити одну просту річ: має бути кримінальна відповідальність тих людей, які відкривають ці (необґрунтовані – ред.) справи. От і все. Коли тільки буде кримінальна відповідальність за слідчим, за тим, хто ініціює цю кримінальну справу, тоді їх (необґрунтованих кримінальних справ – ред.) буде значно-значно-значно менше”, – пояснив Гарбарук.
У цьому контексті головним критерієм оцінки підприємства має бути рішення суду, а не сам факт порушення кримінального провадження.
“Поки немає рішення суду, це все, скажімо так, вилами по воді писано”, – зазначив Гарбарук.
Разом з тим, на його думку, представникам ринку варто було б ініціювати перегляд положення про відсутність кримінальних справ, у яких фігурують потенційні резиденти.
ОПК має стати основою економіки на найближчі 10-12 років
Ігор Гарбарук переконаний, що Defence City – це не тільки про податковий режим, а про стратегічну модель економіки в цілому. Саме він може стати підґрунтям української економіки в найближче десятиріччя.
“Оборонно-промисловий комплекс має стати і бути основою економіки України на найближчі 10-12 років. Далі будемо бачити, але найближчі 10-12 років це 100% оборонно-промисловий комплекс має бути основою. А вже навколо нього має формуватися все інше”, – зауважив Гарбарук.
Він наголошує на потребі системної державної підтримки національних виробників, щоб саме українські підприємства, а не іноземні отримували державні замовлення.
Важливим моментом, за словами економічного експерта, є також стимулювання експорту продукції ОПК. “Ми маємо дійсно розвивати експорт. І він має розвиватися виключно за підтримки тієї ж самої держави”, – зазначив Гарбарук.
Тут, на його погляд, Україні варто наслідувати приклад Туреччини, США та Німеччини, які активно просувають на міжнародній арені продукцію національних оборонних компаній.
Отже, експерт переконаний, що Defence City має бути не тільки механізмом швидкого запуску виробництва озброєння та техніки, а й інструментом довготривалого підвищення якості продукції та конкурентоспроможності вітчизняного ОПК.
Нагадаємо
В Україні розпочав роботу спецрежим Defence City. Це частина системної державної політики в галузі безпеки та оборони. Цей правовий режим має створити сприятливі умови для розширення оборонного виробництва, залучення інвестицій та розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують комплекс економічних і операційних стимулів, які мають зменшити фіскальне навантаження та прискорити розвиток виробництва. Йдеться, зокрема, про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у свій розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Крім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей у разі потреби.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови, що юридична особа відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонної продукції власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонної продукції) за попередній календарний рік, а також стосовно такої особи відсутні обставини для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу має становити не менше ніж 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше ніж 50% загального доходу для суб’єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, яка зареєстрована відповідно до законодавства іншої держави або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
Не може бути включене до реєстру також підприємство, серед акціонерів/учасників якого є особи, пов’язані з державою-агресором, або стосовно якого застосовано санкції, або яке є пов’язаним з особою, стосовно якої застосовано санкції.
До Defence City не можуть увійти юридичні особи, стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення зобов’язань за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платником податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг більше ніж 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно перебуває та працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.
Міноборони повідомило про те, що перша компанія отримала статус резидента.