У приватних лікарнях із великими цінниками клієнти сплачують не лише за комфорт та новітні технології – вони купують впевненість у власній безпеці. Коли трапляється біда, родини нерідко встряють у довготривалу битву за правду. Три гучні випадки лікарських трагедій демонструють, наскільки непростим може бути шлях від кончини пацієнта до остаточного рішення суду.
За значними цінами в приватних лікарнях, як правило, криється не тільки затишок і прогресивне лікування, а й надія хворого на те, що тут його життя в повній недоторканності. Коли трапляється невідворотне, дійсне обличчя лікарні визначає здатність узяти на себе відповідальність за ймовірні огріхи. На жаль, часто замість відкритості близькі померлих, в один з найбільш пекучих етапів життя, зустрічаються з боротьбою клініки за свою репутацію. Про те чи має український хворий дійсний захист і як на трагедії у своїх стінах реагують приватні медичні установи, читайте в статті УНН.
Приватна медицина в Україні протягом останніх десятиліть стала символом комфорту та сучасних технологій. Обираючи приватні медустанови, пацієнти покладаються на безпеку, професійність і преміальний сервіс. При цьому клієнти усвідомлено погоджуються на значні ціни, адже вартість медичних послуг сприймається, як виправдане вкладення в здоровʼя та спокій душі.
Однак навіть у найбільш модерних лікарнях трапляються критичні випадки. У такі моменти головним випробуванням для медустанови стає її здатність нести відповідальність за недоліки, а не ховатися за рекламними кампаніями. Проте, відповідальну позицію у таких випадках обирають не всі.
Випадок про смерть Аднана Ківана перетворився у “Випадок Odrex”
Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана у жовтні 2024 року в межах одеської лікарні Odrex стала моментом без вороття для репутації закладу. Засновник імперії Kadorr Group, людина, чиї статки дозволяли обрати найкращих лікарів світу, довірив своє життя одеському Odrex. Адже саме в цій лікарні він лікувався впродовж останніх років, саме в цій лікарні працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за відомостями журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом і новеньке авто Lexus на весілля. Однак, як свідчать матеріали кримінального провадження, статус бізнесмена і постійного клієнта лікарні не став захистом від того, що слідство називає лікарською недбалістю.
Смерть Аднана Ківана стала початком гучного кримінального процесу, який триває й досі. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: завідувач відділення хірургії Віталій Русаков та лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже звільнилась з лікарні). За версією слідства, попри онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Лікарська експертиза вказує на низку ймовірних помилок: ігнорування ознак запалення, відсутність призначення обовʼязкової антибіотикотерапії після операції та проведення хіміотерапії, яка на той момент була прямо протипоказана хворому.
Поки лікарі перебувають під нічним домашнім арештом, захист, здається, обрав тактику виснаження суду. Засідання скасовуються через неявку адвокатів лікарів. Одночасно з цим, Odrex розгорнула масштабну інформаційну кампанію: замість визнання помилок і внутрішнього розслідування, лікарня зосередилася на судових позовах проти медіа і спробах відбілити репутацію.
Проте реакція суспільства не змусила себе чекати: після того, як випадок про смерть Аднана Ківана зазвучала голосніше, люди, які також втратили близьких після лікування в Odrex і ті, кому вдалося вижити – почали публічно говорити про свій досвід. Крім того, гучна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою надією на справедливість для багатьох родин, які роками судяться з Odrex через смерть своїх рідних в лікарні.
На тлі загальноукраїнського розголосу, люди обʼєдналися в рух StopOdrex, створили власний сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе потерпілими від лікування в скандальній лікарні анонімно розповідають власні історії та історії своїх померлих родичів, обмінюються новинами про хід власних кримінальних справ проти Odrex та медиків лікарні і підтримують один одного.
Фатальна помилка в лікарні “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час лікування зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської родини закінчився катастрофою. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальним наркозом – послугу, яку лікарня рекламувала як безпечний і зручний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика раптово погіршився. Серце зупинилося прямо у стоматологічному кріслі. У лікарні розпочали реанімаційні заходи, згодом дитину шпиталізували. Лікарі констатували глибоку кому. За декілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не приходячи до тями.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило смерть дитини. Лікарці-анестезіологу оголошено про підозру. За версією слідства, під час наркозу було застосовано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу анулював видану їм ліцензію. Станом на сьогодні розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову порушила складне питання: наскільки безпечними є процедури під загальним наркозом в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних лікарнях. Для батьків це – невиправна трагедія. Для системи охорони здоров’я – іспит на здатність чесно розібратися і дати відповідь, що саме пішло не так і хто відповість за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась найбільшим вироком для медика
Трагедія, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найгучніших процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися фатально: її донька Віра народилася з тяжким ураженням центральної нервової системи і померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами слідства, причиною трагедії стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко неправильно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже сигналізували про критичний стан дитини, рішення про екстрений кесарів розтин було ухвалене надто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина загиблої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й із викликами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після трагедії комунікація з “Лелекою” фактично припинилася, а доступ до електронної медичної документації родині обмежили.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав понад два роки. Попри те, що обвинувачений акушер-гінеколого не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до найбільшого покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав клініку виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди родині.
Замість висновку
Різні міста, різні лікарні, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії поєднує трагічний сюжет: смерть, підозра у лікарській недбалості й довгі роки боротьби за справедливість.
Кожен випадок має свої обставини, проте наслідки надто подібні. Замість швидкого і прозорого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні бар’єри. Родини, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на справедливість.
У фіналі, ці історії оголюють проблему ширшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав пацієнтів і реальної невідворотності відповідальності за лікарську недбалість.