Пішов з життя колишній бранець совісті, дисидент Семен Глузман 16.02.2026 16:33 Укрінформ Не стало видатного лікаря-психіатра, правозахисника, радянського інакодумця та колишнього політв’язня Семена Глузмана.
Як повідомляє Укрінформ, про це сповістила у Фейсбуці журналістка Леся Харченко.
«Відійшов наш Слава (Семен Глузман) сьогодні о 12 годині. У світі стало менше честі, сумління та іронії», – зауважила вона.
За інформацією народного депутата Миколи Княжицького, Глузман мав «непростий та категоричний характер і світлу та незаплямовану совість».
«Відійшов у вічність Семен Глузман. За радянських часів він доводив, що генерал Григоренко був психічно здоровим і зазнавав репресивної психіатрії. Сам Глузман був ув’язнений і відбував «покарання» разом з Мирославом Мариновичем та іншими славними в’язнями совісті», – зазначив Княжицький.
Семен Фішельович Глузман з’явився на світ у Києві 10 вересня 1946 року. Закінчив Київський медичний інститут за фахом «психіатрія». Працював за спеціалізацією у столичних медичних закладах та в Житомирській області.
На початку 1970-х років Глузман відкрито протестував проти каральної психіатрії, котру практикували в СРСР.
Восени 1971 року він підготував незалежну експертизу у справі Петра Григоренка – радянського генерал-майора, який став інакодумцем. В результаті було доведено, що Григоренко психічно здоровий, і застосування щодо нього методів репресивної психіатрії є незаконним.
У 1972 році Глузмана засудили до семи років ув’язнення в таборах, а також до трьох років заслання. Незважаючи ні на що, він продовжував здійснювати наукову та публіцистичну діяльність. Серед робіт того часу – «Посібник із психіатрії для інакодумців».
Після заслання Глузман повернувся до Києва. Спершу влаштувався працювати на місцевий завод. У 1983 році йому вдалося повернутися до медицини. Одночасно з роботою в лікарні він займався науковою та громадською роботою, писав статті про зловживання психіатрією, брав участь у телевізійних передачах.
Глузман був членом експертних груп при Верховній Раді СРСР та Асоціації психіатрів України. У 1990-х керував проєктом «Модель системи інформування та планування для України», став виконавчим директором Українсько-американського бюро захисту прав людини.
Він виступав перед Конгресом США як експерт з прав людини, керував спільними американсько-українськими дослідженнями на тему психічного здоров’я дітей та алкоголізму. Був співавтором Закону України «Про психіатричну допомогу» 1998 року.
У 2008 році Глузман отримав Женевську премію з прав людини в царині психіатрії за мужність та відданість гуманізму.
Фото: Леся Харченко, Фейсбук
Політв'язні Україна Дисиденти