Пам’яті капітана Степана Криворученка (позивний «Уж») Хвилина тиші 15.02.2026 09:00 Укрінформ Офіцера згадують як відмінного ментора для молодих воїнів
Степан з’явився на світ 18 жовтня 1969 року в Сарнах, Рівненської області. Ще під час навчання в школі переїхав з сім’єю до Криму. Після строкової служби в армії повернувся до Феодосії, створив сім’ю, почав працювати в тодішній міліції.
Степан був одним із засновників кримського спецпідрозділу "Беркут". Очолював роту в Сімферополі, згодом перевівся до головного управління Міністерства внутрішніх справ у місті.
У 2014 році чоловік не зрадив Вітчизну. Надавав допомогу українським десантникам на півострові як доброволець, потім за розпорядженням командування переїхав на материкову частину України – на Київщину. Приєднався до батальйону "Золоті ворота" Національної гвардії. Там займався підготовкою бійців, але вважав, що його місце – на лінії фронту. Тому тричі подавав рапорт, щоб перевестися на фронт, але тричі отримував відхилення.
Восени 2014 року Степан перейшов до полку "Азов". Керував розвідувальним підрозділом.
"Степан був прекрасним провідником, завжди радо ділився з іншими воїнами своїми знаннями та військовим досвідом. У середовищі бійців його групи була непохитна дисципліна, він ретельно працював над фізичною та психологічною підготовкою довіреного йому особового складу", – згадують побратими.
До зони Антитерористичної операції чоловік відправився у грудні 2014 року, після урочистих проводів на Софійській площі у Києві.
"Як згадують бойові товариші бійця, коли наприкінці грудня група прибула на базу полку поблизу Маріуполя, весь вільний час проводили на полігоні та на тренуваннях, покращуючи майстерність володіння зброєю, прийомами ближнього бою тощо. Криворученко вправно володів усіма видами зброї, бойовими мистецтвами. Мав звання майстра спорту з боротьби", – повідомляють у Бориспільській міській раді.
Степан вправно діяв у бойовій ситуації. Розвідувальна інформація, яку зібрала група "Ужа", допомогла у плануванні Павлопіль-Широкинського наступу у лютому 2015 року. Тоді українські війська звільнили ряд населених пунктів, які перебували у сірій зоні – Павлопіль, Лебединське, Опитне і власне Широкине, – зайнявши стратегічні висоти на шляху до Маріуполя.
Тоді ж, 5 лютого 2015 року, група Криворученка отримала завдання розвідати тактичну обстановку. Степан із підлеглими зайшов у тил противника – окупований Азов (колишнє Дзержинське). Там воїни натрапили на ворожу розтяжку. На превеликий жаль, керівник групи отримав важкі осколкові ураження та загинув на місці.
Поховали бійця 9 грудня 2015 у Борисполі на Рогозівському цвинтарі. На честь Степана Криворученка у місті було присвоєно назву вулиці, а на будинку героя встановлено пам’ятну таблицю. Речі героїчного воїна, його фотокартка та прапор із підписами бійців зберігаються у місцевому музеї. На малій батьківщині, у Сарнах на Рівненщині, земляки встановили дві меморіальні дошки на честь "Ужа".
Військового посмертно удостоєно орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Вічна шана Герою!
Фото: Книга пам’яті органів системи МВС, Бориспільська міська рада
За матеріалами Бориспільської міської ради, Книги пам’яті органів системи МВС, пресслужби 12 бригади спеціального призначення "Азов" Нацгвардії
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам'ять Війна Війна з Росією Хвилина тиші