Інтернаціональна група науковців зареєструвала дивовижну систему екзопланет, де кам’яниста планета розміщена далі від зорі, аніж її газові сусіди. Дана структура не узгоджується з типовими уявленнями про еволюцію космосу.
Міжнародний колектив дослідників за допомогою космічного телескопа Хеопса виявив незвичайну екзопланетну систему, чия структура вступає в протиріччя з класичними уявленнями про космічну еволюцію. Навколо світила LHS 1903, що знаходиться на відстані 117 світлових років від нас, обертаються чотири тіла, порядок розміщення яких збентежує вчених: скеляста планета віддалена від зірки набагато далі, ніж її газоподібні супутники. Про це інформує Reuters, повідомляє УНН.
Деталі
Зазвичай планети, які утворюються біля зірки, є малими та складаються з каменю через високу температуру, тоді як газові гіганти виникають у прохолодніших зовнішніх зонах. Однак в системі LHS 1903 найближча планета є скелястою, наступні дві – газовими “міні–нептунами”, а четверта знову проявляє себе як тверда “суперземля”.
Парадигма формування планет стверджує, що планети поблизу своєї зірки повинні формуватися малими та кам’янистими, з малою кількістю газу чи льоду або взагалі без них. Це пояснюється тим, що це середовище занадто гаряче, щоб підтримувати значну кількість газу чи льоду, і будь-які атмосфери, що утворюються, ймовірно, видаляються через опромінення від їхньої зірки. І навпаки, вважається, що планети на більших відстанях одна від одної будуються в холодніших регіонах з великою кількістю газу та льоду, що створює багаті на газ світи з великими атмосферами. Ця система ставить це під сумнів, надаючи нам кам’янисту планету поза межами планет, багатих на газ
– пояснив аровідний автор дослідження Томас Вілсон з Університету Ворвіка.
Вілсон схарактеризував це відкриття як “систему, збудовану зсередини назовні”, що робить її винятковим випадком серед більше шести тисяч уже відомих екзопланет.
Компактність та характеристики об’єктів
Всі чотири планети системи LHS 1903 розміщені вкрай близько до своєї материнської зірки – навіть найвіддаленіша з них розташована ближче до світила, ніж Меркурій до нашого Сонця. Це зумовлено тим, що сама зірка є червоним карликом, який на 50% менш масивний за Сонце. Дві кам’янисті планети у даній системі належать до класу суперземель, маючи масу, що в декілька разів перевищує земну, а газові світи класифікуються як міні-Нептуни.