У Литві, Франції та Британії з’являються свіжі переклади українських книг 15.02.2026 00:28 Укрінформ У Литві буде опубліковано книгу "Потяг прибуває за розкладом" Марічки Паплаускайте, у Великій Британії вийшла збірка історій "Мої жінки" Юлії Ілюхи, а у Франції – "Життя на межі" Володимира Єрмоленка та Тетяни Огаркової.
Як інформує Укрінформ, про це передає Читомо.
"Потяг прибуває за розкладом. Оповіді людей і залізниці" надруковано у литовському крафтовому видавництві Lapas – це стало першим закордонним перекладом книги. У Литві в адаптації Вітаса Декшніса вона дістала назву Traukinys atvyksta laiku. Ukrainos žmonių ir geležinkelių istorijos ("Потяг прибуває за розкладом. Оповідь людей та залізниці України").
"Видавництво має дуже подібний підхід до творення читацького продукту, як і The Ukrainians Media, тому я радію цій колаборації ще більше", – зазначила авторка, редакторка і журналістка Марічка Паплаускайте.
"24 лютого 2022 року українські залізничні вокзали стали одночасно укриттям і головною ціллю для агресора, а залізничники – оборонцями держави, що відповідали за евакуацію жителів країни. Пунктуальність рейсів перевершила графіки європейських держав: залізничники миттєво лагодили пошкоджені обстрілами колії, відкривали нові залізничні гілки, поширювали ліки та харчі у вагонах. Залізничники допомогли евакуювати з України понад чотири мільйони осіб, а також 115 тисяч собак, котів та інших домашніх улюбленців. Хроніка показує не тільки талант письменниці, але й автентичну говірку мешканців, чорний гумор воєнного часу та дух спротиву – історії українців впевнено заявляють: залізниці досі працюють за графіком", – йдеться у анотації до литовського видання.
В Україні книжка "Потяг прибуває за розкладом" вийшла у видавництві "Лабораторія" у 2024 році. Автором передмови виступив британський актор, прозаїк і кінорежисер Стівен Фрай. Дизайн обкладинки розробив Вадим Блонський.
Книга філософського репортажу "Життя на межі: Україна, культура та війна" видана у найбільшому незалежному видавництві Франції Gallimard. У перекладі Луїзи Анрі вона отримала назву La vie à la lisière. Être ukrainien aujourd’hui ("Життя на межі. Бути українцем сьогодні").
"Ми з юних літ читали книги цього видавництва, в якому публікувалися і публікуються основні фігури французької літератури і гуманітарних наук. Честь для нас бути серед них", – написав філософ, есеїст і перекладач Володимир Єрмоленко у Фейсбуці.
Знімок на обкладинці видання зробила українська фотокореспондентка та журналістка Юлія Кочетова.
"Війна змінює найфундаментальніші виміри людського буття: сприйняття часу і простору, розуміння про красу і любов, про оселю і смерть. Вона також формує нові поняття – як-от "післяжиття": стан людини, яка вже все втратила. Чому ж період руйнування і крайньої індивідуальної та колективної незахищеності водночас висвітлює силу довіри до оточуючих і потребу в поезії? Спираючись на свої мандрівки до зруйнованих зон бойових дій, почуті там історії, власні спостереження та зустрічі, автори створили цей проникливий філософський свідчий текст. Це одночасно вікно в реальність і ода літературі – спроба осмислити і передати уроки життя на межі, “у тому місці, де життя наполегливо б’ється за себе і за кожний належний йому міліметр”, – написано в анотації до французького видання.
В Україні книжка вийшла у 2025 році у видавництві "Дух і літера".
Збірка короткої прози "Мої жінки" письменниці, журналістки та волонтерки Юлії Ілюхи вийшла у британському видавництві The Indigo Press. Англійською мовою книгу переклала Ганна Левів. Це вже 14 адаптація видання.
Обкладинку створив графічний дизайнер і арт-директор Люк Берд. Ілюстрація на обкладинці – з українського видання, розроблена Ольгою Ротаєнко.
"Це вражаючий та унікальний роман, який складається з серії гострих новел про жінок, які стикнулися з незліченними звірствами війни. Він передає голоси і нищівні переживання тих, кого змусили замовкнути, тих, хто втратив рідних, тих, хто боровся і витримав, і тих, хто впав. Завдяки незвичному стилю та поетичній повторюваності безіменні героїні розповідають лаконічні та емоційно насичені історії, що відтворюють життя під час війни в Україні з болючою інтенсивністю, яка водночас глибоко зворушує", – написали у анотації до видання.
В Україні книжка-білінгва (українською та англійською мовами) "Мої жінки" побачила світ у 2024 році у видавництві "Білка". Того ж року видання отримало відзнаку Книга року ВВС.
Як повідомляв Укрінформ, роман Вікторії Амеліної “Дім для Дома” одержав грант для виходу на англомовний ринок.
Фото: Читомо
Британія Франція Література Литва Червона книга Переклад