
Кількість нападів РФ на медичні установи України у минулому році зросла майже на 50% Аналітика 13.02.2026 17:25 Укрінформ З початку широкомасштабної агресії Росія 2591 раз атакувала об’єкти медичної допомоги України.
Про це зазначено у дослідженні організації “Лікарі за права людини” та її партнерських організацій, повідомляє Укрінформ.
У дослідженні зазначається, що в період з 2024 по 2025 роки число зафіксованих випадків збільшилось з 445 до 663 – практично на 50%.
У 2022 році, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення, напади на медичні заклади стали одним з найбільш відчутних знаків російської кампанії проти українського цивільного населення. Лише за перший місяць система охорони здоров’я України щодня зазнавала руйнувань; протягом перших двох тижнів під ударом опинялись чотири-п’ять лікарень і поліклінік щоденно.
«Від самого початку російського вторгнення у 2014 році – із сталою регулярністю після повномасштабного вторгнення у 2022 році – атаки на об’єкти охорони здоров’я були важливою складовою російської війни. Ці атаки не випадкові та є частиною широкої кампанії проти цивільної інфраструктури, необхідної для виживання», – заявила координаторка програми PHR в Україні Уляна Полтавець.
Зареєстровані випадки включають:
- 1 389 нападів, що призвели до пошкодження або руйнування лікарень та поліклінік;
- 235 атак на автомобілі швидкої допомоги;
- 359 загиблих і 379 поранених медичних працівників;
- 127 атак, що вплинули на надання медичної допомоги дітям;
- 94 напади, що вплинули на надання медичної допомоги матерям.
На початку агресії більшість ударів наносились наземними видами озброєння, такими як артилерія та ракетні комплекси. Проте швидке розповсюдження використання дронів змінило характер атак. За останні місяці значно збільшилось використання розвідувальних та ударних безпілотників, що ускладнює медичну евакуацію, термінове реагування та надання медичної допомоги, часто через повторні або «подвійні» удари по рятувальникам.
«Наші дані показують, що ударні дрони зараз становлять серйозну небезпеку для безпеки медичної допомоги, збільшившись на понад 1000% з 2023 року: з 25 таких атак у 2023 році, до 87 у 2024 році і до понад 300 у 2025 році», – повідомила Крістіна Вілле, директорка Insecurity Insight.
У звіті підкреслили, що наслідки для здоров’я цивільного населення є значними, оскільки війна спровокувала загальнонаціональну кризу в області психічного здоров’я, ускладнила існуючі захворювання та створила нові ризики як для інфекційних, так і для неінфекційних хвороб.
У прифронтових регіонах відмічається обмежений доступ до медичної допомоги через пошкодження інфраструктури, високу вартість медикаментів та брак транспорту. Напади на пологові будинки по всій країні змусили жінок народжувати в дедалі небезпечніших обставинах, що призвело до зростання материнської смертності на 37% у 2024 році. Зараз смертність перевищує народжуваність майже в 2,8 раза, що ставить Україну серед країн з найвищим рівнем смертності у світі.
«Знищення інфраструктури охорони здоров’я України стало складовою військової стратегії Росії, проте тактика змінювалась з роками. Від цілеспрямованих і невибіркових нападів на лікарні та клініки, і на критичну інфраструктуру, яка їх підтримує, до використання охорони здоров’я як зброї на окупованих територіях, ця російська кампанія призводила до масової втрати життів, якої можна було б уникнути», – констатують аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні через російську агресію найнижчий за всю історію показник народжуваності – близько 0,8- 0,9 дитини на одну жінку.
Фото: прокуратура України
Медики Обстріл Лікарня Росія Війна
