
Постконфліктні вибори: робоча група ВР оприлюднила пропозиції до проєкту закону, Шуляк доповіла про зміни 12.02.2026 19:20 Укрінформ Депутати пропонують закласти в проєкт закону про майбутні вибори після війни обмеження на право бути обраним як додаткову санкцію за деякі правопорушення.
Про це поінформувала депутатка, співголова підгрупи з питань адміністрування виборчого процесу та інфраструктури Олена Шуляк під час зустрічі Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих ініціатив щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або постконфліктних виборів в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Робоча підгрупа розробила та оприлюднила ідеї до проєкту закону щодо організації виборів після війни. Частину ініціатив уже підтримали депутати, але є ще декілька ініціатив, які вимагають подальшого обговорення.
Підтримані ініціативи стосуються змін до Кримінального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Закону «Про Державний реєстр виборців», Виборчого кодексу, а також до положень про заходи безпеки та діяльність Міжвідомчої робочої групи.
Перша підтримана депутатами пропозиція стосується змін до Кримінального кодексу щодо обмеження пасивного виборчого права як додаткового покарання за певні злочини. Як роз’яснила Шуляк, йдеться, зокрема, про розширення переліку правопорушень, за які може застосовуватися як основне або додаткове покарання у вигляді «позбавлення права обіймати конкретні посади або займатися конкретною діяльністю», а також про подовження терміну дії такого обмеження.
Пропонується визначити, що за злочини проти основ національної безпеки (статті 109–114 ККУ), виборчих прав (статті 157–160), а також проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (статті 436-1 та 436-2) позбавлення права обіймати конкретні посади або займатися конкретною діяльністю призначатиметься на строк від 10 до 15 років.
Для цих злочинів також передбачається заборона:
- брати участь у виборах як кандидат і бути обраним на виборах Президента України, народних депутатів України та місцевих виборах;
- входити до складу окружних, дільничних, Центральної виборчої комісії та комісій із всеукраїнського референдуму;
- бути офіційним спостерігачем, представником, довіреною чи уповноваженою особою.
Депутати також пропонують внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства щодо встановлення фактів приховування кандидатами певних даних.
За словами Шуляк, йдеться про впровадження особливого порядку розгляду судових справ щодо встановлення фактів приховування кандидатами на Президента або народні депутати даних, пов’язаних з участю у збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором, а також фактів отримання фінансування від держави-агресора або з джерел, пов’язаних із нею.
Пропонується доповнити Кодекс новою статтею 276-1 «Особливості провадження у справах щодо приховування кандидатом на посаду Президента України, кандидатом у народні депутати України певних даних, надання кандидату на посаду Президента України, кандидату у народні депутати України, політичній партії внеску, фінансової (матеріальної) підтримки з джерел, які пов’язані з державою-агресором».
Пропонується передбачити, що подати позов зможуть уповноважені державні органи у сферах фінансового моніторингу та контролю, моніторингу політичних фінансів, захисту державного суверенітету та запобігання зовнішньому втручанню.
Підсудність визначена за апеляційним адміністративним судом в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Позов має бути поданий не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування, а суд зобов’язаний розглянути його не пізніше ніж за два дні з моменту надходження. Позовна заява подається без сплати судового збору.
Окремий блок змін пропонується внести до Кримінального кодексу. Вони передбачають встановлення кримінальної відповідальності за навмисне подання виборцем неправдивої інформації про свою адресу проживання під час звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зміни виборчої адреси.
Голова підгрупи зазначила, що для цього пропонується запровадити нову статтю 158-4 ККУ «Надання виборцем неправдивих відомостей про свою виборчу адресу».
Санкції відповідної статті передбачають: грошовий штраф або обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до двох років; за повторне вчинення або за попередньою змовою групою осіб – обмеження волі до трьох років або позбавлення волі від двох до п’яти років.
Також парламентарії пропонують внести зміни до Закону «Про Державний реєстр виборців» та Виборчого кодексу.
Серед основних нововведень:
- до персональних даних виборця віднесено реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), водночас виключено інформацію про місце народження;
- розпорядник Реєстру отримує право припиняти функціонування Реєстру або обмежувати доступ до нього у разі ризиків несанкціонованого доступу;
- розпорядника наділяють правом доступу до інформаційних систем, реєстрів, баз даних та електронних сервісів державних органів і органів місцевого самоврядування (порядок визначається законодавством);
- до заяви про включення до Реєстру додається копія паспорта громадянина України або копія закордонного паспорта;
- виборець, який мешкає або перебуває за межами України, може подати заяву про включення до Реєстру чи про внесення змін до персональних даних через портал «Дія»;
- уточнюється перелік відомостей, які подаються уповноваженими органами та посадовими особами для оновлення та уточнення даних Реєстру, а також розширюється перелік таких органів;
- розпорядника наділяють додатковими повноваженнями щодо уточнення персональних даних Реєстру.
Голова парламентського комітету з питань організації держвлади також повідомила, що пропонується внести зміни до статей 34 та 35 проєкту закону, що було надано ЦВК.
Депутати пропонують закріпити принцип організації діяльності виборчих комісій із недопущення ризиків для життя та здоров’я суб’єктів виборчого процесу, а також унормувати процедуру призупинення засідань, транспортування, прийому-передачі виборчої документації та/або голосування у разі небезпечних подій. Також пропонується передбачити, що у разі зупинення голосування можливість проголосувати буде забезпечена лише тим виборцям, які перебувають у приміщенні для голосування та вже отримали бюлетені.
Водночас наголошується, що Міжвідомча робоча група з питань протидії зовнішньому втручанню має бути утворена урядом не пізніше п’ятого дня після скасування або припинення воєнного стану. До складу групи мають увійти представники державних органів (зокрема ЦВК, РНБО, МВС, СБУ, НАЗК, Держфінмоніторингу та інших), а також представники фракцій і груп Верховної Ради. Серед завдань – протидія дезінформації, нелегальному фінансуванню, кіберзагрозам та іншим формам втручання, аналіз ризиків, підготовка протоколів і алгоритмів безпеки, а також взаємодія з міжнародними партнерами.
Як повідомляв Укрінформ, депутати та експерти обговорили розробку механізмів реалізації виборчого права військовослужбовців на повоєнних виборах, а також процедурні рішення для голосування внутрішньо переміщених осіб.
Фото: Олена Шуляк / Фейсбук
Україна Вибори Законопроєкт Верховна Рада Шуляк
