Парламентська група готує основний документ стосовно організації виборчого процесу під час війни. Перший заступник голови Олександр Корнієнко зазначив, що його буде завершено найближчими тижнями.
Спеціальна група з Верховної Ради, що розробляє законодавчі положення для ймовірного проведення виборів під час війни та післявоєнного часу, повинна протягом найближчих тижнів створити основу головного документа з організації електорального процесу в умовах воєнного стану. Про це 12 лютого на засіданні групи повідомив перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, повідомляє УНН.
Деталі
За його словами, учасники групи вже мають перейти від загальних дискусій до конкретних проєктів, здатних показати практичний результат та структуру майбутніх рішень. Мова йде про створення основи, яка визначить головні підходи до виборів: які правила потребують змін, які процедури необхідно адаптувати, а також які ризики та обмеження слід враховувати у військовий час.
Корнієнко також підкреслив, що діяльність групи має бути практичною, а не декларативною.
Тому найближчими тижнями важливо досягти узгодженої структури документа, що стане базою для подальших юридичних формулювань та можливих законодавчих ініціатив
– підкреслив він.
Окрім того, перший віцеспікер ВРУ проінформував, що наступне засідання групи заплановано на 17 лютого.
На цей час група розглядає напрацювання семи підгруп, які за місяць провели 32 засідання. Вони працюють над різними блоками питань, пов’язаними з електоральним процесом у складних умовах.
Зокрема, це може стосуватися організації голосування, вимог безпеки, доступу громадян до електоральних процедур, а також загальних правил підготовки та проведення кампаній, які під час війни мають додаткові проблеми.
У центрі уваги залишаються питання, як у випадку політичного рішення забезпечити законність та прозорість виборів, не піддаючи людей додатковим ризикам. Воєнний стан накладає обмеження як на стандартні електоральні процедури, так і на можливості повноцінної агітації, роботи дільниць, логістики та контролю за дотриманням правил.
Окрема низка проблем пов’язана з тим, що велика кількість громадян перебуває за кордоном або змінила місце проживання всередині країни, а деякі території залишаються тимчасово окупованими або прифронтовими.
Отже, робоча група у Верховній Раді зараз зосереджена на підготовці законодавчого фундаменту та сценарних рішень на майбутнє, створюючи базову структуру документів та систематизуючи пропозиції підгруп.
Разом з тим, політична лінія керівництва країни зводиться до того, що практичні рішення щодо виборів можуть розглядатися тільки за умови наявності відповідних гарантій безпеки для країни та громадян.
Вибори-2026: що говорять політики та пишуть ЗМІ
У 2026 році дискусія щодо можливих виборів в Україні базується на двох аспектах: публічній позиції керівництва держави про неможливість голосування без безпечних умов та паралельній підготовці парламентом та ЦВК можливих законодавчих рішень на майбутнє.
Позиція президента та Офісу президента
Президент України Володимир Зеленський у своїх публічних виступах наголошував, що вибори та референдум не будуть проводитися, поки Україна не отримає достатніх гарантій безпеки і поки існують умови, які не дозволяють організувати голосування належним чином.
Зеленський також спростував інформацію про нібито підготовку оголошення термінів виборів, вказуючи, що такі заяви поширюються в медіапросторі без підтверджених рішень.
Що говорять в українському парламенті
У ВРУ тривала робота над можливими законодавчими ініціативами, які можуть знадобитися для організації виборів у воєнний або післявоєнний період. Станом на січень-лютий 2026 року повідомлялося про діяльність декількох підгруп і велику кількість засідань за короткий термін.
Окремі організаційні питання, які були винесені в публічну площину
Політики та представники парламентського керівництва публічно називали проблемні блоки, які потребують рішень:
- участь виборців, що перебувають за кордоном;
- забезпечення голосування для військовослужбовців;
- облік внутрішньо переміщених осіб;
- обмеження, пов’язані з тимчасово окупованими територіями та прифронтовими районами.
Під час експертних обговорень пропонувалися варіанти розширення можливостей голосування за межами країни, включаючи зміни в організації процесу, але без конкретних остаточних рішень.
Більш детально про це під час засідання спеціальної робочої групи 12 лютого розповіла віцеспікерка ВРУ та заступниця голови робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або післявоєнний період Олена Кондратюк.
За її словами, одним з найбільш складних і чутливих питань залишається пасивне виборче право, тобто право громадян бути обраними.
Вона підкреслила: у проєкті документа, над якими зараз працює робоча група, є ключові положення (зокрема статті 11 і 12), що стосуються саме пасивного виборчого права. Навколо цих норм точиться широка дискусія, у тому числі в підгрупі, яка працює над організацією виборів за кордоном. Віцеспікерка наголосила, що цей блок потребує дуже ретельного опрацювання.
Окремо вона наголосила на необхідності деталізувати організацію голосування, особливо для українців за кордоном. Зокрема, робочій групі потрібно визначитися з пропозиціями: або подовжити час голосування у день виборів, або дозволити голосування протягом двох днів за межами України. Кондратюк пояснила, що такі рішення мають забезпечити реальну участь громадян та практичне гарантування їхніх виборчих прав.
Також Кондратюк підняла питання фінансування електорального процесу та можливих обмежень передвиборчої агітації. Вона зазначила, що необхідно окремо врегулювати відкриття рахунків та допустимі фінансові інструменти, включно з обговоренням використання криптовалюти, особливо в контексті виборів за кордоном.
Вибори в Україні у 2026 році та позиція ЦВК
Центральна виборча комісія (ЦВК) у 2026 році також надавала свої підходи до нормативного врегулювання виборів після завершення воєнного стану або в особливий період. Вони обговорювалися у відповідних робочих форматах.
Роль медіа у дискусії про волевиявлення
Українські та міжнародні ЗМІ у 2026 році регулярно повертаються до теми виборів, фіксуючи заяви влади та аналізуючи правові та практичні обмеження. Основний акцент робиться на тому, що проведення виборів залежить від воєнного стану та безпеки, а також від можливості забезпечити рівний доступ до голосування та контролю за процедурами.
У підсумку на даний момент публічно домінує позиція про неможливість виборів без безпечних умов, але при цьому парламент та відповідні органи продовжували підготовку сценаріїв та проєктних рішень на випадок зміни обставин.
Нагадаємо
Днями Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що рішення щодо проведення виборів в Україні під час війни є внутрішньою справою країни. Альянс не бачить причин для зовнішнього тиску на українське керівництво з цього питання.