Парламентська група займається розробкою головного документа щодо організації електорального процесу в період війни. Перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко повідомив, що він буде готовий протягом найближчих кількох тижнів.
Парламентська група, яка розробляє правові основи на випадок можливого проведення виборів у період воєнних дій та після їх завершення, має намір підготувати головний документ щодо організації виборчого процесу в умовах війни протягом найближчих тижнів. Про це 12 лютого на зустрічі групи повідомив перший заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко, повідомляє УНН.
Деталі
За його твердженням, учасники групи вже повинні перейти від загальних дискусій до конкретних проєктів, які могли б показати практичний результат і структуру майбутніх дій. Мова йде про формування основи, яка окреслить головні підходи до виборів: які нормативи потребують змін, які процедури необхідно адаптувати, а також які загрози і обмеження слід врахувати у воєнний час.
Корнієнко також підкреслив, що робота групи повинна бути не тільки на словах, а й на ділі.
З цієї причини в найближчі тижні важливо прийти до узгодженого плану документа, який стане основою для подальших юридичних формулювань і можливих законодавчих ініціатив
– зазначив він.
Також, перший заступник голови ВРУ повідомив, що наступне засідання групи заплановано на 17 лютого.
Зараз група розглядає розробки семи підгруп, які протягом місяця провели 32 засідання. Вони розглядають різні питання, пов’язані з електоральним процесом у незвичних умовах.
Зокрема, це може стосуватися організації голосування, вимог безпеки, доступу громадян до виборчих процесів, а також загальних правил підготовки і проведення кампаній, які у воєнний час мають додаткові проблеми.
У центрі уваги залишаються питання, як у випадку політичного рішення забезпечити законність і прозорість виборів, не створюючи для людей додаткових загроз. Воєнний стан накладає обмеження як на звичайні виборчі процедури, так і на можливості повноцінної агітації, функціонування дільниць, перевезення матеріалів і контроль за дотриманням правил.
Окрема низка проблем пов’язана з тим, що значна частина громадян перебуває за кордоном або змінила місце проживання в межах країни, а деякі території залишаються тимчасово окупованими чи знаходяться на лінії фронту.
Отже, група у Верховній Раді зараз зосереджена на підготовці правової бази і можливих сценаріїв на майбутнє, створюючи основну структуру документів і збираючи пропозиції підгруп.
В той же час, політична лінія керівництва країни полягає в тому, що практичні рішення про вибори можуть розглядатися тільки за наявності відповідних гарантій безпеки для країни і громадян.
Вибори-2026: що говорять політики і пишуть ЗМІ
У 2026 році дискусія про можливі вибори в Україні базується на двох напрямках: публічній позиції керівництва країни про неможливість голосування без умов безпеки і паралельній підготовці парламентом і ЦВК можливих правових рішень на майбутнє.
Позиція президента та Офісу президента
Президент України Володимир Зеленський у своїх публічних виступах наголошував, що вибори та референдум не будуть проводитися, поки Україна не отримає достатніх гарантій безпеки і поки існують умови, які не дозволяють організувати голосування належним чином.
Зеленський також спростував інформацію про нібито підготовку оголошення термінів виборів, вказуючи, що такі заяви поширюються в медіа без підтверджених фактів.
Що кажуть в українському парламенті
У ВРУ тривала робота над можливими правовими ініціативами, які можуть знадобитися для організації виборів у воєнний або післявоєнний час. У січні-лютому 2026 року повідомлялося про роботу декількох підгруп і велику кількість засідань за короткий час.
Окремі організаційні питання, які виносили на обговорення
Політики та представники парламентського керівництва відкрито називали проблемні питання, які потребують вирішення:
- участь виборців за кордоном;
- забезпечення голосування для військових;
- облік внутрішньо переміщених осіб;
- обмеження, пов’язані з тимчасово окупованими територіями та прифронтовими зонами.
Під час професійних обговорень пропонувалися варіанти розширення можливостей голосування за межами країни, включаючи зміни в організації процесу, але без конкретних остаточних рішень.
Більш детально про це під час засідання спеціальної робочої групи 12 лютого розповіла заступник голови ВРУ і заступник голови робочої групи з підготовки правових пропозицій щодо виборів в особливий або післявоєнний період Олена Кондратюк.
За її словами, одним з найбільш складних і важливих питань залишається пасивне виборче право, тобто право громадян бути обраними.
Вона підкреслила: у проєкті документа, над яким зараз працює група, є головні положення (зокрема статті 11 і 12), які стосуються саме пасивного виборчого права. Навколо цих норм триває активна дискусія, зокрема в підгрупі, яка працює над організацією виборів за кордоном. Віцеспікерка наголосила, що це питання потребує найбільш ретельного опрацювання.
Окремо вона наголосила на необхідності деталізувати організацію голосування, особливо для українців за кордоном. Зокрема, робоча група повинна визначитися з пропозиціями або продовжити час голосування в день виборів, або дозволити голосування протягом двох днів за межами України. Кондратюк пояснила, що такі рішення повинні забезпечити реальну участь громадян і практичне забезпечення їхніх виборчих прав.
Також Кондратюк підняла питання фінансування виборчого процесу та можливих обмежень передвиборчої агітації. Вона зазначила, що потрібно окремо врегулювати відкриття рахунків і можливі фінансові інструменти, включно з обговоренням використання криптовалюти, особливо в контексті виборів за кордоном.
Вибори в Україні у 2026 році та позиція ЦВК
Центральна виборча комісія (ЦВК) в 2026 році також пропонувала свої підходи до законодавчого врегулювання виборів після завершення воєнного стану або в особливий період. Їх обговорювали у відповідних робочих групах.
Роль ЗМІ у дискусії про волевиявлення
Українські та іноземні ЗМІ у 2026 році постійно повертаються до теми виборів, фіксуючи заяви влади та аналізуючи правові та практичні обмеження. Основний акцент роблять на тому, що проведення виборів залежить від воєнного стану та безпеки, а також від можливості забезпечити рівний доступ до голосування та контролю за процесами.
В результаті зараз публічно переважає думка про неможливість виборів без безпечних умов, але при цьому парламент і відповідні органи продовжували підготовку сценаріїв і проектних рішень на випадок зміни обставин.
Нагадаємо
Нещодавно Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що рішення про проведення виборів в Україні під час війни є внутрішньою справою країни. Альянс не бачить причин для зовнішнього тиску на українське керівництво з цього питання.