Відлиги, зміна температурних показників та функціонування гідротехнічних споруд у лютому роблять водні об’єкти для українців мінливими та небезпечними. Крига може здаватися стійкою, однак руйнуватися під вагою особи та занурювати її під воду.
Лише з початку року 22 українці померли через ігнорування правил поводження на кризі. Як уникнути їхньої долі та зберегти собі та близьким життя, розповіли представники ДСНС та “Укргідроенерго” під час дискусії “Коли крига стає пасткою”, як це сталося й 12 лютого у Києві, повідомляє УНН.
Померлі та врятовані українці: поточні дані щодо жертв криги
Директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький проінформував, що з початку року на водоймах загинули 22 особи.
“На жаль, одна з них – це дитина”, – підкреслив він.
Разом з тим, за його словами, в минулому році на цей же період статистика була гіршою. Поліпшення ситуації з безпекою на кризі, за його словами, певною мірою може бути наслідком регулярних попереджень та інформування населення про небезпеку виходу на лід.
У ДСНС також оприлюднили дані про врятованих на водоймах українців.
“Вийшло спочатку року врятувати 15 осіб, серед них четверо дітей”, — заявив Вітовецький.
Але наголосив, що ці показники не повинні розслабляти: службам необхідний час, щоб дістатися до місця події, а для людини в біді в умовах низьких температур його може просто не вистачити.
Де найчастіше трапляються трагічні випадки
За спостереженнями рятувальників, найбільша кількість загиблих – на річках. Вітовецький пояснив:
“Якщо ми говоримо про різні типи водойм, то на сьогодні більша частина загиблих спостерігається на річках — 15 осіб. І 7 осіб померло на ставках на інших внутрішніх водоймах”.
Серед причин смерті переважають не з’ясовані обставини (адже їх важко точно встановити після смерті людини, особливо, якщо поруч не було очевидців) і риболовля.
Регіональний розподіл: де реєструють найбільше смертей на воді
ДСНС оприлюднила й області, де з початку року зафіксовано найбільшу кількість летальних випадків.
“Цього року Дніпропетровська область – це п’ятеро людей, які померли, Вінницька – три, Закарпатська і Полтавська – по дві особи”, — зазначив директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Для порівняння, в минулому році серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд більш ризикована
Окремий акцент під час обговорення зробили на водосховищах і зонах поблизу ГЕС. Виконувач обов’язків генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький наголосив:
“У нашому регіоні і загалом в нашій кліматичній зоні немає стабільної криги. Тобто вся крига, яка зараз є, вона жива, вона нестійка”.
Ключова причина – робота гідрооб’єктів і коливання рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція створює рух мас води, зокрема підіймає тепліші шари, які підтоплюють кригу знизу. Крім цього, через війну енергосистема функціонує в нестандартних для себе режимах: після обстрілів або дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть вмикати на повну потужність. У результаті виникають помітні зміни рівня:
“Ці зміни можуть бути від 10 до 15-17 сантиметрів”, — пояснив Сухецький.
Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцна крига стає пасткою:
“Крига не встигає опуститися, і відразу формується такий повітряний прошарок і якраз крига стає досить ламкою”.
Додатковий фактор – мікровібрації від роботи агрегатів, які викликають мікротріщини в льодовому покриві. Такі процеси невидимі для неспеціаліста, але критично впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював базовий принцип максимально прямо:
“Головний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без зайвої потреби”.
Він підкреслив, що повністю гарантувати безпеку на кризі неможливо через поєднання природних і техногенних факторів. Адже просто неможливо передбачити, як “поводитиметься” крига.
Окремо він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку і швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка найголовніший ворог”, – підкреслив Туманов, кажучи про самопорятунок.
Авто на кризі: процес затоплення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на кригу виїжджають автомобілі.
Олександр Туманов зазначив: “Процес затоплення авто відбувається дуже швидко. Людина може просто не встигнути відкрити двері”.
За його словами, двері та замки можуть блокувати крига і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в реальності не діють.
У ДСНС наголосили: поїздки автомобілями по вкритій кригою водоймі — найбільш ризикований тип поведінки на водоймах взимку, тому що людина фактично залишає собі мінімум шансів на порятунок.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під кригу
У ДСНС радять в першу чергу викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112.
Далі, якщо людина, яка допомагає, не піддає себе смертельній небезпеці, діяти необхідно максимально обережно.
Віктор Вітовецький роз’яснив українцям основні правила.
Якщо необхідно наблизитися, слід підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, щоб не проламати кригу під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця або інший предмет, щоб подати потерпілому опору і не підходити впритул.
Якщо потерпілий непритомний або знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) і після витягування відразу перейти до домедичної допомоги.
Окремо Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це необхідна компетенція не лише для випадків на воді.
Рибалки на кризі: що мінімізує ризики
Рятувальники визнають: попри застереження, частина людей все одно виходить на кригу заради риболовлі. В такому випадку Олександр Туманов радить хоча б основні речі: не йти на кригу самому, мати напарника і взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А захопити також предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, яка дрейфує, але визнав: іноді навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову.
У фіналі дискусії спікери прийшли до спільного висновку: тепла погода і перепади температури, а також робота гідроспоруд перетворюють кригу на непередбачуване середовище, де звичайні інтуїтивні правила безпеки можуть не спрацювати.
Позиція ДСНС однозначна: без нагальної потреби на кригу краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити в смертельну пастку зростає в кілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів. З початку року зафіксували понад 1200 загорянь через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.