Пам’яті головного кулеметника Андрія Волощука (псевдо «Мольфар») Момент тиші 08.02.2026 09:00 Укрінформ Оборона України була для нього покликом душі, честі і спомину
Відстоюючи Україну, обірвалося життя Андрія Волощука з села Сваричів Рожнятівської ОТГ на Івано-Франківщині. Про його кончину брат Богдан сповістив 21 грудня – через два тижні після того, як із бійцем, який обороняв Куп’янськ, зник контакт.
"Війна вчергове принесла безмірний сум у нашу громаду. Ми втратили оборонця України – Волощука Андрія Богдановича. Псевдонім – "Мольфар". Головний кулеметник розвідувального підрозділу у складі "Хартії". Андрій був зовсім юним – нещодавно виповнилося 23 роки. У перспективі мало бути майбутнє, прагнення, задуми, проте він обрав інше – стати на захист України", – зазначив Богдан.
До лав Сил оборони воїн вступив у жовтні 2024 року, власноруч підписавши угоду. Андрій покинув працю на посаді очільника одного з філіалів Нової Пошти у Львові, оскільки відчував потребу продовжити шлях старшого брата Олега, котрий у листопаді 2022 року загинув на Бахмутському напрямку.
"Для Андрія це був порив серця, гідності та пам’яті. Він неодноразово здійснював бойові завдання під ворожим артилерійським і мінометним обстрілом, виходив із найнебезпечніших обставин, збивав ворожі FPV-дрони та до останнього тримався поряд із товаришами по зброї", – розповів Богдан.
2 грудня "Мольфар" відсвяткував на передовій своє 23-річчя, а через менш ніж тиждень відійшов у засвіти.
"7 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання, Андрій поліг поблизу міста Куп’янськ Харківської області. Його життя обірвала підступна ворожа сейсмічна міна ПОМ-3… Два брати. Одна любов до України. Одна битва – до кінця. Битва – ціною власного життя", – написав про двох братів-Героїв Богдан.
На сторінці Богдана у Фейсбуці люди реагують численними співчуттями і тугою.
«Світла і вічна пам’ять оборонцю нашому….Невимовна скорбота за таке молоде життя …за зруйновані долі…назавжди в серцях два братики як відважні серця…», – написала Аллуся Креховецька.
«Щирі співчуття родині у зв’язку з такою непоправною втратою. Смерть молодого життя – це незмірний біль, а коли лихо заходить у дім не вперше, слів стає ще менше», – висловилася Zinoviya Melnyk.
«Світла і вічна пам'ять Андрійкові! Невимовний біль і жаль стискає серце… Ще одне молоде життя віддане за волю і незалежність України,ще одна доля розбита клятою війною, ще одне щире серце перестало битися!.. Відійшов у кращий світ не лише добрий брат, друг, побратим, товариш, … ,а й мудрий, чуйний і чемний юнак, сусід, одним словом – Божа дитина…», – сумує Maria Kanjuk.
Вічна пам’ять і честь Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Bogdan Voloshchuk
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ разом з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам'ять Війна Війна з Росією Хвилина мовчання