Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули близько 32 млн грн та завершили 8 кримінальних справ. З вересня 2025 року зареєстровано 177 заяв щодо утисків з боку правоохоронних органів.
Термін “тиск на бізнес” містить декілька аспектів: це вплив регуляторної та фіскальної систем, а також незаконний пресинг правоохоронних органів. Якщо до частих змін у законодавстві, трансформацій у підходах до оподаткування та звітності український бізнес певною мірою адаптувався, то ось зловживання з боку правоохоронних відомств часто стають справді гострою проблемою, яка здатна зупинити роботу.
За вирішенням саме цієї проблеми взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, котрий неодноразово організовував зустрічі з бізнесом ще під час перебування на попередній посаді – очільника Державної податкової служби, і розумів, “що турбує” українського підприємця.
Отже, у вересні 2025 року почав діяти портал “СтопТиск” – механізм прямого контакту бізнесу з прокуратурою у разі можливого тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. За кілька місяців діяльності на платформу надійшла велика кількість звернень, деякі з яких закінчилися для бізнесу поверненням майна, коштів і припиненням кримінальних проваджень. Про результати роботи платформи, відгук правоохоронних органів на масштабну перевірку справ та межі допустимого використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступниці начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року функціонує портал “СтопТиск”, через який бізнес може безпосередньо подавати скарги на утиски з боку правоохоронців. Яка загальна кількість таких скарг надійшла?
За даними на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” зареєстровано 177 повідомлень від представників бізнесу щодо вірогідного неправомірного тиску з боку правоохоронних і контролюючих структур. Вже незабаром після запуску платформи обсяг звернень почав поступово збільшуватися, що може свідчити як про підвищення поінформованості підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри бізнес-спільноти до прокуратури як установи, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання у господарську діяльність.
– Скільки з цих скарг вже оброблено? Які результати?
З загальної кількості заяв, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже розглянуто органами прокуратури. За підсумками перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дозволило оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у порядку ст. 284 КПК України.
У деяких випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи в соціальних мережах. Це підтверджує важливість функціонування порталу “СтопТиск” для бізнесу.
Разом з тим у 133 випадках підстав для реагування не встановлено. Пояснюється це в основному тим, що не підтвердилися вказані заявниками обставини або не було виявлено ознак нелегального тиску. Решта повідомлень знаходяться в процесі розгляду – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і повний розгляд.
– Ви говорите про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на практиці відновити їхні майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, конфіскованих під час обшуків?
Так, завдяки вжитим заходам власникам повернуто кошти, вилучені під час обшуків, у різній валюті на загальну суму, що в гривневому еквіваленті становить близько 32 млн грн. Крім цього, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, пристрої для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи здійснюється перевірка дій правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового розслідування в яких перебуває на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, вказує на систематичні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів з бізнесом, що потребують посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці подають скарги на процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення вилученого майна, безпідставне затягування досудового розслідування.
Прокуратура систематично відстежує дотримання законності, гарантує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку бізнесу?
Більшість звернень стосується діяльності Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних і податкових органів. Органи прокуратури посилюють моніторинг та реагують на кожне повідомлення про неналежний нагляд, збільшуючи ефективність захисту прав бізнесу.
– Чи спостерігається якась залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто стикається з тиском найчастіше?
– Незважаючи на те, що офіційно не проводиться облік звернень за розміром чи галуззю бізнесу, аналіз наявних випадків дозволяє виявити певні тенденції. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що обумовлено великими фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо вразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури оперативно реагують на кожне повідомлення про порушення прав бізнесу та вживають всіх передбачених законом заходів для унеможливлення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найвідоміші кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете повідомити?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які були закриті після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна відзначити кейси щодо ряду великих і середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів та повернення вилученого майна, що стало показовим прикладом дієвості механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, так би мовити, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з тим, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, спостерігаються випадки, коли деякі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути можливої відповідальності. Такі звернення іноді мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Разом з тим позиція прокуратури залишається принциповою: реагування здійснюється виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як інструмент звільнення від кримінальної відповідальності чи засіб для закриття справ без правових підстав.
– Чи існують якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є свідченням того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України судовий розгляд має здійснюватися у прийнятні строки. Разом з тим поняття “прийнятного строку” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто обумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, перш за все значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Насправді, трапляються випадки коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що проявляється у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на зволікання провадження.
Отже, сама по собі тривалість судового розгляду не може вважатися ознакою сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на підставі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо перевірки справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну сферу? Чи були перешкоди з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Відгук всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес був конструктивним, робочим і націленим на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень і дотримання прав суб’єктів господарювання.
За підсумками такої роботи закриті кримінальні провадження, в яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування зважених, пропорційних і мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності уникнення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, у свою чергу, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що збільшує якість прийнятих рішень.