Постконфліктні вибори в Україні: приготування та основні питання 06.02.2026 10:33 Укрінформ Україна розпочала розробку нормативної бази для голосувань, прагнучи поєднати безпекові потреби та конституційні принципи Питання проведення виборів після завершення війни в Україні поступово переходить з області теоретичних обговорень у фазу практичної підготовки. Парламент, Центральна виборча комісія та громадянське суспільство одночасно розробляють підходи, які мають відповісти на головне питання: де, коли і за яких обставин вибори після війни будуть здійсненні без небезпеки для населення та з дотриманням демократичних норм. ВИБОРИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ Ідея розробити спеціальні правові інструменти не виникла раптово. Передусім, широкомасштабна війна призупинила звичайний електоральний цикл. Українська конституція та чинне законодавство прямо забороняють організацію президентських чи парламентських голосувань під час дії воєнного стану. По-друге, позиція уряду тісно пов’язана з ідеєю угоди про мир та гарантій безпеки. У грудні минулого року Президент Володимир Зеленський заявив, що після укладення такої угоди Україна готова якнайшвидше організувати президентські вибори, але тільки за наявності безпекових і демократичних умов. Верховна Рада, за його словами, зможе призначити дату голосування одразу після підписання або під час реалізації угоди.
Володимир Зеленський «Якщо мова йде про те, що дехто дуже прагне виборів в Україні та що це надає якусь надію на можливість досягнення політичними засобами того, чого вони не змогли досягти військовим шляхом, то вони це підтримують. Однак це не означає, що український народ саме так це сприйматиме. Україна може організувати вибори та зробити це в інтересах України як демократичної держави», – пояснив Зеленський. Якщо президентські вибори можна провести оперативніше після підписання мирної угоди, то парламентські та місцеві голосування можливі лише після припинення дії воєнного стану через конституційні обмеження та більший обсяг організаційної діяльності. Зеленський також не виключає, що референдум щодо плану мирного врегулювання війни може відбутися одночасно з президентськими виборами, за умови виконання всіх необхідних умов. Він наголосив, що рішення громадян на референдумі матиме більшу юридичну силу, ніж його підпис: «Навіть якщо я підписав договір як Президент, остаточне рішення, ухвалене на референдумі, має найвищу юридичну силу». Ця позиція стала відповіддю і на зовнішні сигнали, і на внутрішні очікування. Західні партнери у своїх мирних ініціативах та обговореннях щодо гарантій безпеки пов’язують майбутні голосування з досягненням миру. Проте наразі немає жодних передумов для швидкого укладення будь-якої мирної угоди.
РОБОТА НАД ЗАКОНОДАВСТВОМ Питаннями організації виборів після війни у Центральній виборчій комісії (ЦВК) почали займатися ще у 2023 році. Під час розробок основна увага була зосереджена на ризиках, які можуть виникнути під час їх проведення. А також на тому, як забезпечити голосування українців за кордоном: з урахуванням значної міграції, складної логістики та реальних фінансових можливостей держави. Робоча група розглядала різні варіанти голосування за кордоном, зокрема поштове та електронне. Аналіз показав, що обидва формати мають серйозні ризики. Поштове голосування є складним в організації, дорогим і не гарантує конфіденційність та чесність вибору. Електронне додає ще й кіберзагрози, проблеми з ідентифікацією виборців та низьку довіру до результатів, які неможливо повторно перевірити. «Постконфліктні вибори будуть особливо відповідальними з огляду насамперед на спричинене війною виснаження суспільства, гострий запит на чесні голосування. Запровадження нових форм голосування саме на постконфліктних виборах значно ускладнить організацію виборчого процесу й може негативно вплинути на забезпечення належного здійснення виборчих процедур, спостереження за голосуванням та контролю за достовірністю встановлення волевиявлення виборців. Тому є значний ризик втрати довіри виборців, суспільства та міжнародних партнерів до результатів цих виборів», – зазначили у ЦВК. Там підкреслили, що необхідно підготувати окремий закон, який врегулює особливості організації виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Він має стати додатковим спеціальним регулюванням до нового Виборчого кодексу України, прийнятого у 2019 році. І робота над законодавчою базою вже розпочалася. З кінця грудня 2025 року у Верховній Раді діє Робоча група (РГ) під керівництвом першого заступника голови парламенту Олександра Корнієнка. До роботи залучені народні депутати, ЦВК та представники громадського суспільства.
Олена Шуляк «Вже на початку січня для професійного опрацювання було створено сім підгруп, які повинні були до 30 січня передати на РГ підготовлені пропозиції для обговорення широким колом. Мета Робочої групи – знайти найкращі варіанти для проведення перших виборів після війни», – розповідає Укрінформу Олена Шуляк, народна депутатка від фракції «Слуга народу». На порядку денному – питання від термінів проведення виборів до агітації в засобах масової інформації. ЩО ОБГОВОРЮЮТЬ ДЕПУТАТИ На сьогодні робота над законом активна. Передусім, тривають консультації щодо проведення президентських виборів, а стосовно парламентських відбудуться згодом. «Слід розуміти, що це нешвидкий процес, адже в результаті цього маємо отримати якісний документ. На сьогодні в нас є низка пропозицій від ЦВК, з якими також працюємо», – розповідає Шуляк. З основного – вибори Президента України призначаються протягом 1 місяця з дня припинення або скасування воєнного стану. Початок виборчого процесу починається не раніше, ніж через 6 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану, а його тривалість визначена 90 днями. Вибори народних депутатів України призначаються на останню неділю 90-денного терміну з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України. Початок виборчого процесу – через місяць після оголошення результатів виборів Президента України, а його тривалість – 60 днів. «Безсумнівно, у контексті виборів усі підтримали думку, що потрібен тривалий підготовчий процес. Зокрема, має бути оцінено проведення виборів на певних територіях, проаналізовано готовність виборчої інфраструктури з урахуванням руйнувань. Також попередньо необхідно провести розрахунки витрат на додаткові дільниці за кордоном, забезпечити взаємодію державних реєстрів для уточнення інформації. Окрім цього, потрібна підготовка і для ЦВК: проведення організаційних заходів, фінансове планування та ін.», – розповідає народна депутатка від СН.
Дискусії тривають і щодо інших питань. Наприклад, важливе питання – як організувати виборче право та право на балотування для військовослужбовців. Серед пропозицій – можливість утворення спеціальних виборчих дільниць за поданням Міністерства оборони України (за потреби); надання відпустки кандидатам для реєстрації, балансу безпеки і прозорості, щоб була забезпечена присутність кандидатів, спостерігачів і засобів масової інформації за окремим порядком, а також надання гарантій участі військовослужбовців у виборах як кандидатів. «Що стосуються ВПО, то ми порушували питання лібералізованих процедурних змін виборчої адреси та тимчасової зміни місця голосування (зокрема, електронних заяв). Окрім цього, ЦВК пропонує створити додаткові звичайні виборчі дільниці (не пізніше ніж за 12 днів до дня виборів), а також ввести особливий порядок утворення виборчих комісій, додаткових виборчих дільниць. Також запровадити нові особливості складання списків виборців, щоб усі могли скористатися виборчим правом, без винятків», – коментує Шуляк Укрінформу. Для організації виборів за кордоном парламент та ЦВК очікують допомогу від Міністерства закордонних справ. До початку виборчого процесу слід забезпечити активну реєстрацію українців, після чого можливе утворення додаткових дільниць. Але щодо голосування через «Дію» говорити зарано. «Адже навіть якби було бажання організувати онлайн-голосування, слід розуміти, чи є технічні можливості для реалізації такого масштабного голосування, а головне – чи буде довіра людей до такого процесу. Тому мій прогноз щодо онлайн-голосування – негативний», – зазначила Шуляк. Одностайна позиція учасників законодавчого процесу полягає в тому, що на територіях Росії та Білорусі виборчі дільниці утворюватися не будуть. Не проводитиметься голосування і на територіях України, тимчасово окупованих РФ. З приводу інших питань, як-от особливості запобігання участі у виборах кандидатів, що можуть бути пов’язані з Росією, а також захист виборчого процесу від втручання РФ загалом, можливість введення спеціального юридичного статусу для великих телеграм-каналів на період виборів, щоб зобов’язати їх розкривати власників та маркувати агітацію, консультації в РГ тривають. БЕЗПЕКА ЯК ПЕРЕДУМОВА Одним із небагатьох інструментів, який уже сьогодні дає предметне уявлення про стан готовності територій до виборів, стали безпекові аудити громад, які проводить Громадянська мережа ОПОРА. Аудит побудований як діагностичний інструмент. Громади оцінюють за 35 критеріями, згрупованими у чотири блоки: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічна ситуація та стан демократичних процесів. Безпека в цьому підході – поняття значно ширше, ніж наявність укриттів. Йдеться про інфраструктуру, доступ до освіти, медицини, соціальних послуг і про сам факт присутності людей у громаді. Найбільшу групу в дослідженні становлять громади, що перебувають у зоні бойових дій або поруч із нею: Краматорська, Херсонська, Новомиколаївська, Нікопольська, Великописарівська. До вибірки також увійшли прикордонні громади на Півночі: Олевська та Сновська, деокуповані Ізюмська і Первомайська, а також тилові Кременчуцька та Південнівська. Результати прогнозовані: прифронтові, прикордонні та деокуповані громади демонструють низькі показники майже за всіма блоками аудиту. Тилові – навпаки, мають суттєво кращі стартові позиції. Одним з важливих чинників є демографія. У деокупованих і прифронтових громадах кількість мешканців скоротилася на 50–75% порівняно з довоєнним рівнем. У Херсонській громаді залишилося близько чверті населення, у Великописарівській – трохи більше ніж 30%, у Первомайській – 44%. Навіть у Краматорську – менш як 70%. Це означає не лише меншу кількість виборців, а й дефіцит людей, які можуть працювати у виборчих комісіях і забезпечувати сам процес. Фізична безпека є окремим вузьким місцем. У жодній з 11 громад дільниці не забезпечені укриттями в радіусі 500 метрів на 100%. Найгірші показники зафіксовані у Херсонській та Великописарівській громадах. Навіть за умови припинення воєнного стану позитивну оцінку за цим блоком могли б отримати лише три громади – дві тилові й одна прифронтова. «Виявлені проблеми можна усунути до початку виборчого процесу за наявності необхідних інвестицій і часу. Водночас необхідно розробити законодавчу рамку для визначення територій, де проведення безпечних і демократичних виборів не є можливим. Будь-які рішення, що стосуються конституційних прав громадян, мають бути обґрунтованими за допомогою верифікованих даних», – ідеться в дослідженні.
ПОЗИЦІЯ ПАРЄ ЩОДО ВИБОРІВ Наприкінці червня свою позицію щодо проведення виборів в Україні висловилися і в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Там підтвердили, що організація виборів під час дії воєнного стану є неможливою відповідно до міжнародних демократичних стандартів. У резолюції «Вибори в часи кризи» Асамблея наголошує, що війна створює обставини, коли держава не може гарантувати безпеку, рівний доступ і вільне волевиявлення громадян, а також назвала повномасштабну агресію РФ одним із найбільших викликів для прав людини й функціонування демократичних інституцій. ПАРЄ рекомендує країнам, що пережили серйозні кризи, оновлювати виборче законодавство й готувати умови для безпечних і прозорих виборів, щойно це стане можливим згідно з європейськими стандартами, а також закликала міжнародну спільноту посилити підтримку України. У документі окремо наголошено на важливості адаптації законодавства та розробленні стратегій протидії гібридним загрозам, зосібна дезінформації й кібернападам. Над цим і працюють депутати. Тепер усі підгрупи РГ у парламенті – на стадії зведення своїх пропозицій про вибори після війни та надання їх голові Робочої групи. Планується, що завершення цього етапу відбудеться в середині лютого. Тоді ж будуть представлені напрацювання. Марина Шашкова ЦВК Депутат Конституція ПАРЄ Президент Вибори Воєнний стан Агресія РФ Верховна Рада