Державна заборгованість України у 2025 році досягла позначки у 9 трлн грн, що еквівалентно 213 млрд доларів, продемонструвавши зростання на 29,5% протягом року. Це відповідає 98,4% від прогнозованого ВВП, водночас середній термін до повернення коштів збільшився вдвічі, а ціна запозичень знизилася.
Державна заборгованість України у 2025 році перевершила 9 трлн грн, що становить 213 млрд доларів, показавши річний приріст майже на третину, за попередніми даними, відносно очікуваного ВВП у 2025 році це дорівнює 98,4%, разом з тим середній термін до моменту погашення збільшився більше ніж вдвічі, а середня ціна відчутно впала, про це повідомили у Міністерстві фінансів, інформує УНН.
Деталі
У Мінфіні збільшення розміру державного боргу визнали “об’єктивно неминучим”, мотивуючи це “значно збільшеними потребами державного бюджету в галузі безпеки та оборони”. Одночасно у відомстві наголосили, що “в умовах війни Україна забезпечує поліпшення основних боргових параметрів”.
“На 31 грудня 2025 року сукупна сума державного та гарантованого державою боргу України становила 9 042,7 млрд грн (213,3 млрд доларів США), що на 29,5% (28,4% у доларовому вираженні) більше, ніж на кінець 2024 року”, – повідомили в Мінфіні.
Впродовж 2025 року обсяг державного та гарантованого державою боргу України, як зазначено, збільшився у гривневому вираженні на 2,061 трлн грн (47,3 млрд доларів США) “переважно через збільшення довготривалого пільгового фінансування від іноземних партнерів”.
Найбільшим джерелом надходження коштів до державного бюджету у 2025 році у Мінфіні назвали:
- позики ERA від країн G7 у розмірі 37,9 млрд доларів США, які частково розглядаються як державний борг;
- надання коштів від ЄС на суму 12,1 млрд доларів США.
Протягом року заборгованість України за пільговими позиками ЄС, як було відзначено у міністерстві, збільшилась на 1,654 трлн грн (38,6 млрд доларів США). Виплати з погашення за позиками Ukraine Facility мають пільговий період терміном 11-12 років та можуть покриватись державами ЄС. Обслуговування та повернення позик ERA буде здійснюватися за рахунок джерел, не пов’язаних із державним бюджетом, зокрема надходжень від заморожених російських активів, що не створює додаткового боргового тягаря для України.
Структура
“На кінець 2025 року близько 75% державного та гарантованого державою боргу України є зовнішнім, при цьому більше половини цього боргу становлять зобов’язання перед ЄС (приблизно 40% від усього державного боргу)”, – повідомили у Мінфіні.
Разом з тим наголошується, що фінансування з боку ЄС надається на виключно преференційних умовах. Залишок зовнішньої заборгованості припадає на інші країни-партнери та міжнародні фінансові інституції.
“Доля комерційного зовнішнього боргу скорочена до рівня менше 10%. Приблизно 22% боргового портфеля складає внутрішній державний борг. Ще близько 3% припадає на гарантований державою борг, частка якого стабільно зменшується протягом останніх чотирьох років”, – йдеться у повідомленні.
За попередніми підрахунками, державний борг України до очікуваного ВВП у 2025 році складає 98,4%
– наголосили у Мінфіні.
Трансформація держборгу
З 2021 по 2025 рік Україна, повідомили у Мінфіні, “провела важливу трансформацію державного боргу, суттєво покращивши його термінову та вартісну структуру”. Середньозважений термін до повернення державного боргу, як зазначено, збільшився з 6,3 року у 2021 році до 13,37 року у 2025 році, тобто більше ніж у 2,1 рази. Терміновість зовнішнього державного боргу за цей період зросла з 6,3 року до 15,75 року, або у 2,5 рази, “що значно знизило ризики рефінансування”.
Одночасно, за інформацією Мінфіну, “відбулося здешевлення державного боргу”: середньозважена ціна державного боргу зменшилась з 7,2% у 2021 році до 4,55% у 2025 році, тобто у 1,6 рази. Ціна зовнішнього державного боргу, за повідомленням, скоротилася з 4,5% до 1,9%, або більш ніж у 2,3 рази, “завдяки збільшенню частки пільгового фінансування від міжнародних партнерів”.
“Такі позитивні зміни значно зменшують ризики рефінансування та підтримують стабільність державних фінансів у середньостроковій перспективі”, – підкреслили у Мінфіні.
Як вказали у Мінфіні, у розрізі кредиторів “основну частину державного та гарантованого державою боргу складають пільгові позики, отримані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав – 66%, випущені цінні папери на внутрішньому ринку – 22%, випущені цінні папери на зовнішньому ринку та позики, отримані від комерційних банків, інших фінансових установ – 10, інша заборгованість – 2%”.
У розрізі валютної структури державного та гарантованого державою боргу частка євро – 45%, дол. США – 23%, гривні – 21%, СПЗ – 8%, а в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах – 3%.
Реструктуризація
“У грудні 2025 року Україна здійснила реструктуризацію державних деривативів (ВВП-варантів) шляхом їх обміну на новий випуск єврооблігацій. Завдяки цій операції Україна повністю ліквідувала інструменти, що являли собою значний ризик для стійкості державних фінансів”, – повідомили у Мінфіні.
За підрахунками Міністерства фінансів, без реструктуризації виплати за ВВП-варантами у 2025-2041 роках могли б становити від 6 до 20 млрд доларів США в залежності від темпів економічного розвитку.