СБУ провадить розслідування стосовно групи авіаційних підприємств Романа Мілешка за ймовірне сприяння рф, попри те, що за багато років розслідування не було встановлено жодних конкретних доказів злочину. Ще декілька подібних розслідувань, проведених іншими правоохоронними органами за заявами неурядової організації, пов’язаної з компанією-конкурентом, були припинені, що вказує на замовний характер переслідувань.
Служба безпеки України веде слідство у кримінальному провадженні, розпочатому Національною поліцією ще наприкінці 2022 року, відносно групи авіаційних фірм, пов’язаних з підприємцем Романом Мілешком. Офіційно йдеться про нібито допомогу країні-агресору та привласнення власності. Однак до цього часу не стало зрозуміло, у чому саме полягала підтримка країні-агресору, а також яким саме майном нібито незаконно заволоділа група фірм. Все натякає на замовний характер справи, націленої на звільнення ринку для конкурентів, пише УНН.
Як виникла справа і чому її передали в СБУ
Кримінальна справа №12022000000001276 проти підприємця і його фірм була зареєстрована 25 листопада 2022 року Головним слідчим управлінням Нацполіції за заявою очільника ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського. Саме цю громадську організацію асоціюють з, можливо, найбільшим конкурентом Мілешка на авіаринку – компанією “Українські вертольоти”.
У своїй заяві до поліції Мошковський виклав теорію “російської змови”. За його словами, громадянин росії, авіаційний експерт Віктор Мілешко, який є батьком громадянина України, підприємця Романа Мілешка, у 2022 році розробив план ослаблення економічної безпеки України шляхом захоплення ключових підприємств авіаційної галузі, а його син у Києві залучив до втілення цього плану свої українські фірми та менеджерів. У заяві навіть згадувалося про нібито спробу захоплення держпідприємства “Антонов” та ПрАТ “Українські вертольоти” в інтересах країни-агресора.
Саме на цій заяві була побудована фабула кримінальної справи. Окрім підприємств, що увійшли до групи фірм “Константа” Романа Мілешка, у справі також фігурують компанії в ОАЕ, через які, згідно з версією слідства, й була організована схема фінансування рф і блокування діяльності українських конкурентів.
Однак за майже 4 роки слідства так і не були встановлені факти, які б підтвердили заяву очільника ГО “Рада ветеранів АТО”. Більше того, сам перебіг подій заперечує будь-які так звані звинувачення Мошковського.
Як розповів у коментарі УНН сам Роман Мілешко, його батько тривалий час мав серйозні проблеми зі здоров’ям і помер у 2022 році. Тому він фізично не міг робити те, що йому приписав у своїй заяві Мошковський.
Тривалий час, починаючи з 2014 року, мій батько мав значні проблеми зі здоров’ям і фізично не міг робити нічого з того, що йому приписують у цій справі. У 2022 році батько пішов з життя. Тому всі звинувачення просто безглузді
– зазначив Мілешко.
Попри те, що Кримінальний процесуальний кодекс відносить злочини за ст.111-2 ККУ (допомога країні-агресору) до компетенції Служби безпеки України, Головне слідче управління Нацполіції розслідувало справу аж до 2025 року.
Під час розслідування підприємця навіть допитали, а після того, як слідчі дізналися про смерть Мілешка-старшого ще у 2022 році, очевидно усвідомили безперспективність розслідування. Адже замість того, аби закрити справу відразу “перекинули” в СБУ.
“Російський слід” в ОАЕ, якого не існує
Слідство також використовує тезу про те, що компанії, пов’язані з Мілешко, співпрацюють з підприємствами з ОАЕ, які нібито підконтрольні резидентам рф. Однак ця інформація, за словами представників групи фірм підприємця, не є правдивою.
Генеральний директор ПрАТ “Авіакомпанія Константа” Вадим Вдовенко підкреслив, що всі іноземні контрагенти проходили суворий комплаєнс з боку міжнародних структур та банків. За його словами, є всі документи, які підтверджують, що жодних резидентів рф ніколи не було.
Кожна компанія, з якою співпрацює Роман Мілешко, була перевірена банками ЄС, ОАЕ та України. Група фірм безпосередньо законтрактована з ООН, WFP (Всесвітня продовольча програма – ред.), урядами багатьох країн ЄС. Комплаєнс зазначених міжнародних та національних структур є одним із найвищих у світі, і говорити про фінансування країни-агресора є, м’яко кажучи, абсурдним
– зазначив Вдовенко в коментарі УНН.
Крім того, за його словами, за час діяльності групи фірм фінмоніторинг жодного державного банку не зафіксував підозрілих операцій, які могли б свідчити про фінансування рф або інші ризики.
Обшуки, арешти рахунків і техніки: як блокували діяльність фірм
Паралельно із побудовою теорії “російської змови” слідчі ініціювали силовий тиск на групу фірм.
28 березня 2023 року Печерський райсуд Києва дозволив масштабні обшуки в офісах фірм, пов’язаних із Романом Мілешком, а також за місцем проживання підприємця і топменеджерів. Під час слідчих дій було вилучено документи, носії інформації, сервери, техніку.
Вже наступного дня, 29 березня 2023 року, суд дав дозвіл на тимчасовий доступ до банківських документів, а за два місяці, 22 травня 2023-го ухвалою наклав арешт на кошти на рахунках фірм “Константа”, “НЗОперейшінс” та Xena. Це фактично паралізувало їх звичайну господарську діяльність, адже вони виконували контракти для українських військових та міжнародних гуманітарних місій. Частина міжнародних контрактів була зірвана, що негативно вплинуло на надходження інвестицій в Україну.
Після допиту у 2024 році головного бухгалтера групи фірм усі слідчі дії фактично зупинилися. Проте вилучена техніка й документація досі не повернуті власникам.
В групі фірм наголошують: арешт був накладений попри відсутність будь-яких зауважень від фінмоніторингу державних банків. На їхню думку, силовики таким чином відпрацьовували замовлення щодо тиску на бізнес, легалізуючи все заявою підконтрольної “Українським вертольотам” ГО “Рада ветеранів АТО”.
Інші провадження за тими ж заявами вже закривали
Кримінальна справа №12022000000001276 – це не єдина спроба тиску на групу фірм Романа Мілешка.
У 2023 році СБУ вже проводила розслідування у кримінальній справі №22023000000000628. Вона також була відкрита за заявою тієї ж ГО “Рада ветеранів АТО” і “теорія змови” там озвучена була такою ж. За результатами ретельної перевірки слідчі не виявили жодних порушень і нікому не повідомили про підозру. Однак, як і в першому випадку, відбулися виїмки документів та техніки з метою паралізування роботи компаній.
Подібна ситуація була й у Державному бюро розслідувань. Справа №62023000000000305, відкрита за аналогічними звинуваченнями, також завершилася без встановлення складу злочину.
Як повідомляв раніше УНН, СБУ та Головне управління розвідки Міністерства оборони офіційно підтвердили відсутність підстав для внесення Романа Мілешка та пов’язаних із ним компаній до списків санкцій через нібито співпрацю з компаніями, пов’язаними з росією. Фактично одна й та сама фабула – про “російські гроші”, “підрив обороноздатності” та “заволодіння стратегічними підприємствами” – неодноразово перевірялась різними органами й щоразу розвалювалась.
Колишній перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков у коментарі УНН зазначив, що описана ситуація дуже нагадує типову схему замовного переслідування бізнесу.
Коли хочуть замовити конкурента і, скажімо так, вибити його, створити йому додаткові проблеми для того, щоб він не був такий конкурентоспроможний, свідомо направляються до різних правоохоронних органів такі заяви, для того, щоб створювали проблеми цьому підприємству
– зазначив він.
Бабіков пояснив, якщо один із правоохоронних органів закриває провадження, це логічно мало б бути причиною для закриття всіх інших справ із ідентичною фабулою.
Стратегічні авіапідприємства під тиском: кому це корисно
На цьому тлі ключовим питанням залишається: кому корисно багаторічне переслідування групи компаній, які неодноразово проходили міжнародний комплаєнс і працюють зокрема в міжнародних гуманітарних місіях.
ПрАТ “Авіакомпанія Константа” та ТОВ “НЗОперейшінс” є підрядниками ключових військових відомств України, виконують завдання у сфері авіації та логістики, у тому числі в інтересах ЗСУ та інших силових структур. Наприклад, у березні-квітні 2022 року пілоти “НЗОперейшінс” спільно з Нацгвардією під керівництвом ГУР МО здійснювали евакуаційні рейси з “Азовсталі” в Маріуполі. Тоді частина екіпажів із цих спецзавдань, на жаль, не повернулася.
Крім того, представники групи компаній, зокрема й з-поміж керівного складу з перших днів повномасштабного вторгнення служать у Збройних силах України.
На цьому фоні звинувачення у “сприянні державі-агресору” виглядають не лише відірваними від реальності, а й небезпечними з точки зору національної безпеки. Адже блокування діяльності стратегічно важливих авіакомпаній через сумнівні й очевидно замовні провадження грає на руку не Україні, а саме країні-агресору.