Ситуація з мобільним зв’язком в українських регіонах нині безпосередньо залежить від функціонування енергетичної системи: планові та екстрені вимкнення електроенергії позначаються на забезпеченні обладнання, а масовані атаки рф на енергетичну інфраструктуру зробили електропостачання в багатьох областях непередбачуваним.
Чи зможуть українці хоча б здійснювати дзвінки у блекаути, що очікує на мобільний інтернет в Україні, та як енергетична скрута впливає на ціну основних тарифів для населення – УНН поспілкувався з головними вітчизняними мобільними операторами.
Зараз будь-який потужний удар по енергосектору автоматично зачіпає телеком: чим триваліші та непередбачуваніші відключення, тим частіше абоненти лишаються без Інтернету та навіть без можливості зв’язатися з близькими.
Держава та оператори звітують про “масштабне посилення автономії мереж”. Однак за гучними фразами криється проста істина: зв’язок функціонує до тих пір, поки виходить заливати пальне в генератори та встигнути зарядити акумулятори між відключеннями.
Ставка на акумулятори та генератори: чи це реально допоможе
За інформацією Мінцифри, 100% базових станцій оснащені акумуляторами, більше третини – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори замовили додатково.
Це виглядає як повне укріплення мережі зв’язку. Проте в дійсності батареї витримують лише короткочасні вимкнення, а генератори є не скрізь, їх необхідно обслуговувати, заправляти та фізично захищати.
Зокрема, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість відключень електроенергії на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го збільшилась до понад 16 годин на добу. За такого режиму батареї не встигають підзаряджатися, і жодні звіти про “посилену автономію” не змінюють факту: там, де немає стабільного електропостачання, зв’язок працює з перебоями.
Vodafone подає інші цифри: у Києві доступність мережі під час найдовших вимкнень не опускалася нижче 78%, у Київській області – 75%. Але ці відсотки мало тішать абонентів, які саме в періоди найбільших відключень відчувають труднощі як при спробах додзвонитися близьким, так і при необхідності скористатися мобільним інтернетом.
Регіональна нерівність: де функціонує майже 100% обладнання, а де — як пощастить
Оператори по суті визнають: фактична якість зв’язку залежить не стільки від інвестицій, скільки від стану енергетики в конкретній області. Там, де діють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура зруйнована, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або просто відключаються.
Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де працездатність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про роботу понад 90% мережі загалом по країні, Vodafone – про близько 87%.
Проте за цими середніми цифрами майже завжди стоять конкретні райони, які лишаються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.
Технічні обмеження, про які зазвичай не згадують
Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто не виходить дообладнати через розміщення на дахах чи технічні перешкоди. Аварійні бригади змушені вибирати, куди везти генератор і пальне в першу чергу, особливо коли одночасно необхідно відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві батареї з функцією самопідігріву мають ліміт: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повної зарядки. Морози, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час відключення переходять на мобільний – зменшують час автономної роботи та ще швидше “з’їдають” запас енергії. Фактично мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної функціональності, а не на реальний запас міцності.
Оператори радять українцям економно використовувати інтернет, уникати важкого відеоконтенту, заживлювати домашні роутери від павербанків, щоб не перевантажувати мобільну мережу.
Це корисні поради, але вони свідчать про інше: навіть після мільярдних інвестицій система залишається нестійкою та значною мірою перекладає відповідальність за її роботу на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються реанімувати мобільний зв’язок
lifecell повідомляє, що понад 94% його мережі здатні працювати автономно до 10 годин за умови повного заряду батарей. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. вже встановлено, додатково придбано 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюють у понад 2 млрд грн.
Vodafone говорить про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотні об’єктів на сонячному живленні.
Це значні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Пальне, логістика, ремонт обладнання, понаднормова робота інженерів, збитки через пошкодження інфраструктури – все це враховується в тарифах. Vodafone прямо заявляє, що проблеми зі світлом впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.
Тарифи доступні, але не безмежно
Формально всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів попередять заздалегідь. Насправді ж українці вже декілька разів бачили “оновлення лінійок” зі збільшенням вартості послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.
lifecell каже, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на мільярдних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” традиційно посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден з операторів не дає чіткої відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нового масованого удару по енергетиці. Досвід минулих років показує, що ризик далекий від нульового.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Мобільний зв’язок у час війни та блекаутів — базова інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології на зразок супутникового DirecttoCell дійсно посилюють стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “нестабільним”.
Оператори роблять багато, але їхня стійкість має межі. І чим довше триває енергетична криза, тим більше шансів, що її ціну українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.