Зараз є ряд системних прогалин: експерт сказав, що саме треба врахувати у новому житловому законодавстві 29.01.2026 17:29 Укрінформ Україна продовжує реформувати житлову сферу, наступний етап – вдосконалення правил адміністрування будь-якого житла, незалежно від його юридичного статусу, котрі повинні бути детально викладені у новому законодавстві.
Про це в ході презентації в Укрінформі результатів діяльності за 2025 рік всеукраїнської громадської організації Housing Ukraine розповів її почесний голова Сергій Комнатний.
«Будь-яке реформування житлової сфери неможливе без всебічного підходу. І питання модернізації галузі управління житловим фондом також є вирішальним для успіху даної реформи. На сьогодні в Україні та в українському законодавстві, що регулює галузь управління житлом, є певні системні недоліки саме в частині розпорядження житловим фондом, незалежно від його юридичного статусу», – зауважив Комнатний.
Серед нерозв’язаних питань він назвав відсутність чіткого розподілу відповідальності між співвласниками, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків і управителями.
Чинне законодавство також не містить дієвого механізму юридичного оформлення за співвласниками багатоквартирних будинків земельних ділянок, на яких вони розміщені, і прибудинкових територій. Також не визначені конкретні кваліфікаційні вимоги до керівників житлових будинків.
«У нас багато існує нормативних актів, проте відсутнє результативне управління як єдиний механізм. І, як наслідок, юридично незавершена модель права власності на житло і неефективне розпорядження ним», – підкреслив експерт.
Він нагадав, що у Мінрозвитку ведеться робота над законопроєктом «Про управління житловим фондом», в якій беруть участь фахівці Housing Ukraine. Серед запропонованих для розгляду ідей від організації – обов'язкове створення юридичної особи для кожного багатоквартирного будинку.
«Ми відстоюємо автоматичне закріплення земельних ділянок, на яких розміщений будинок, і прибудинкові території, за юридичною особою. Ми обстоюємо і даємо поради щодо цифровізації та створення реєстрів управління та повної бази даних житлового фонду з інтеграцією усіх державних реєстрів. Кваліфікаційні критерії до управителів – також один з важливих моментів, які дадуть нам більш результативне управління житловим фондом. І ми наполягаємо, щоб були встановлені чіткі диференційовані критерії до керівників», – сказав Комнатний.
За його словами, у своїй роботі над новим українським законодавством експерти Housing Ukraine спираються на досвід Естонії у сфері управління майном, який вважається одним з найкращих в Європейському Союзі. Ця країна пройшла подібний з Україною шлях трансформації після розпаду Радянського Союзу, але вже змогла побудувати сучасну систему управління житлом.
«Зокрема там встановлено чіткий правовий статус співвласників багатоквартирних будинків, визначені прозорі механізми користування землею. Ефективно управляються багатоквартирні будинки через повну цифровізацію процесів. У рамках україно-естонського проєкту "Разом за ефективне управління багатоквартирними будинками в Україні" (TEAM 2025) ми ретельно вивчаємо, що саме діє в Естонії, чому це діє і як це можливо адаптувати до українських вимог, умов і реалій з урахуванням нашого правового поля і соціального контексту», – додав Комнатний.
Як повідомлялося, 13 січня Верховна Рада ухвалила закон «Про основні засади житлової політики» (законопроєкт № 12377), який скасовує чинний Житловий кодекс 1983 року та змінює радянські правила функціонування житлової галузі.
Фото Укрінформу можна купити тут
Україна Закон Житло