Українські спеціалісти виявили пристрій Starlink на російському дроні БМ–35, що дає змогу керувати ним на значних відстанях, роблячи майже невразливим для РЕБ. Фахівець Андрій Крамаров роз’яснив небезпеку та способи боротьби з такими БПЛА.
Українські спеціалісти ідентифікували термінал Starlink на борту збитого російського безпілотного літального апарату БМ–35. Це надає можливість операторам здійснювати контроль над апаратом на великих відстанях, роблячи його практично несприйнятливим до РЕБ.
Інтегрування супутникового зв’язку SpaceX в структуру дрона дозволяє операторам управляти апаратом у реальному часі на колосальних відстанях. Головний виклик полягає в тому, що подібні безпілотники стають майже невразливими для стандартних засобів радіоелектронної боротьби.
Офіцер запасу ЗСУ та військовий аналітик Андрій Крамаров роз’яснив, в чому полягає загроза застосування росіянами безпілотників із супутниковим зв’язком Starlink та як це позначається на системі протиповітряної оборони України.
Не лише “Шахеди”, а різні види дронів
Найперше, це вже не тільки “Шахеди”. Росіяни почали використовувати дрони різних видів, як БПЛА-камікадзе, так і ті, що мають ціллю розвідувальну діяльність
– зауважує аналітик.
Андрій Крамаров пояснює, що основна небезпека криється у самому принципі управління.
Система Starlink надає можливість здійснювати повноцінний контроль завдяки постійному супутниковому зв’язку з великою швидкістю. Це надає можливість оператору в дійсності часу безперервно контролювати безпілотник
– каже він.
Аналітик наголошує на тому, що це суттєво збільшує можливості дронів.
Він може літати на більш малих висотах, здійснювати додаткову маневреність. Спочатку можуть бути введені координати і висоти, проте оператор може змінювати маршрут безпосередньо в процесі польоту
– зазначає Крамаров.
Практично повна неефективність РЕБ
Окремо експерт наголошує на проблемі протидії подібним БПЛА. Він пояснює, що з технічної точки зору заглушити чи блокувати сам канал передачі сигналу Starlink майже неможливо. Для цього необхідно або нівелювати будь-яку можливість супутникового сигналу, або безпосередньо проникнути в закриту систему Starlink і лише таким чином обірвати зв’язок з оператором.
Супротивник робить акцент на розвідку
Крамаров зауважує, що на даний момент ворог активніше використовує не дрони-камікадзе, а саме розвідувальні апарати.
Зараз супротивник більш схиляється до використання не БПЛА-камікадзе, а розвідувальні дрони. Те, що ми побачили першим – це не “Шахед”, це розвідувальний дрон моделі БМ-35. Він подібний до “Шахеда”, але більш компактний і менший. Плюс застосування на малих висотах, можливість маневру. Особливо в містах він може результативно маневрувати на небезпечних висотах
– каже він.
Як протистояти подібним безпілотникам
Розмовляючи про боротьбу з БПЛА, якими керують через Starlink, Крамаров акцентує:
“Протидія – це ППО і мобільні вогневі групи. Класичні зенітні засоби”, – підкреслює він.
Також Крамаров загострює увагу на складній ситуації в містах.
“Ми вже спостерігали це в Києві, у Львові, раніше – в Дніпрі та Запоріжжі, коли вдень, коли на вулицях діти і багато транспорту, ці розвідувальні безпілотники починають літати. Є певна небезпека самого акту збиття, це обмежує дії Повітряних сил”.
Чи можуть всі дрони РФ перейти на Starlink
Відповідаючи на питання про можливість масового переходу російських БПЛА на систему Starlink Крамаров відповідає прямо:
“Ні, це дуже технологічно складно і дуже недешево”.
Експерт роз’яснює, що кожен БПЛА потребуватиме індивідуального пункту управління, до того ж технологія Starlink зараз не настільки розширена у росіян.
Кожен БПЛА вимагав би індивідуального пункту управління. Навіть якщо вони запускатимуть 300–400 дронів одночасно, то на кожен потрібно по декілька операторів
– підкреслює він.
Найбільша небезпека в перспективі
Згідно зі словами Андрія Крамарова, найбільша небезпека полягає в тому, що у випадку, якщо Китай зможе створити таку ж систему зв’язку, масштабувати її і поділиться нею з росіянами – це буде створювати велику загрозу для нас.
Він відмічає, що росіяни фактично скопіювали підхід України:
Дане технологічне рішення скопійоване з українських безпілотників. Україна почала використовувати таку систему для далекобійних ударів значно раніше
– зазначає Крамаров.
ППО потрібно розвивати комплексно
Говорячи про протиповітряну оборону, експерт підкреслює, що нічого не можна виключати з переліку засобів ППО. Потрібно застосовувати максимально все і вибудовувати комплексну систему оборони.
Необхідно нарощувати систему аудіовізуального спостереження, котра в автоматичному режимі, у тому числі з використанням штучного інтелекту і машинного зору, зможе визначати загрози
– зазначив він.
Окремо Андрій Крамаров загострює увагу на дискусії щодо можливості обмеження військового використання Starlink. За його словами, ці розмови тривають в Конгресі Сполучених Штатів Америки ще з початку 2023 року. Вже є “певні теоретичні напрацювання” стосовно впровадження реєстрів терміналів – з фіксацією того, куди вони поставляються і як саме використовуються.
В той же час експерт підкреслює, що всі ці механізми наразі перебувають лише на початкових етапах. Він роз’яснює, що ідея полягає в тому, щоб у випадку нелегального або військового застосування термінали могли вимикатися.