На початку 2026 року Дональд Трамп знову підняв питання про придбання Гренландії, що спричинило загострення взаємин між США та європейськими партнерами. Відмова Гренландії та Данії призвела до встановлення торговельних зборів проти держав Європи.
На початку 2026 року глобальна увага знову була прикута до Арктичного регіону. Дональд Трамп запропонував ідеї стосовно Гренландії, що викликало напруження у відносинах між Сполученими Штатами та європейськими партнерами. Кризова обстановка щодня ускладнюється та виходить за рамки заяв, переходячи до конкретних недружніх дій з боку союзників.
Що саме говорить Трамп про Гренландію
4 січня 2026 року в бесіді з The Atlantic Дональд Трамп знову відкрито підіймає тему купівлі Гренландії. Його аргументи категоричні й повторюються майже дослівно в усіх наступних висловлюваннях:
- Гренландія «дійсно необхідна США» з оглядів національної безпеки;
- Данія, за його словами, не в змозі забезпечити захист острова;
- Якщо там не буде США – там будуть Росія або Китай.
Трамп безпосередньо проводить паралелі з американською операцією у Венесуелі, натякаючи, що Сполучені Штати мають право діяти завчасно, якщо вбачають загрозу своїм стратегічним інтересам. Він постійно акцентує увагу на американській військовій присутності – базі Туле (зараз Пітуффік), яка є частиною системи раннього попередження про ракетний напад.
Відмова Гренландії – і перехід до погроз
Згодом прозвучала відповідь, яка розвіяла будь-які сподівання Вашингтона. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен під час спільної пресконференції з Метте Фредеріксен заявив:
Гренландія не хоче бути власністю або під управлінням США… ми обираємо Данію
– сказав він.
Трамп відреагував максимально різко. Він назвав цю позицію “великою проблемою”, а самого гренландського прем’єра – людиною, про яку він “не знає”, але для якої “це буде великою проблемою”. Це був момент, коли дипломатія остаточно почала поступатися місцем тиску.
Чому Гренландія насправді така важлива
Гренландія – це не лише найбільший острів у світі. Це ключ до майбутньої геополітики Арктики. Контроль над Гренландією означає контроль над двома основними маршрутами XXI століття: Північно-Західний прохід – шлях вздовж Канади та Гренландії, який зменшує маршрут з Азії до Європи та США майже на 40%. Трансполярний маршрут – майбутній “арктичний хайвей” через Північний полюс. Гренландія стає відправною точкою цього маршруту в Атлантику.
Окремо – економіка майбутнього. Острів ідеально підходить для гігантських дата-центрів ШІ: природне охолодження, недорога “зелена” енергія, фізична безпека та ізольованість. Для технологічних гігантів це – справжнє багатство.
Позиція Данії та Європи щодо Гренландії
Метте Фредеріксен 12 січня охарактеризувала риторику США “абсолютно неприйнятним тиском на найближчого союзника”. 6 січня сім європейських країн разом із Данією опублікували спільну заяву, в якій прямо заявили: Гренландія – частина НАТО, і питання її безпеки вирішуються в межах Альянсу, а не шляхом ультиматумів.
Європейці також нагадують: США вже мають усе необхідне. Авіабаза Пітуффік функціонує на основі угоди 1951 року, яка дає змогу американським силам діяти в Арктиці без порушення суверенітету Данії. Пропозиція Європи проста: модернізувати угоду, посилити радари в районі GIUK (це військово-стратегічна абревіатура, яка означає Greenland–Iceland–United Kingdom gap (прогалина Гренландія–Ісландія–Велика Британія). Вона позначає морський та повітряний коридор між Гренландією, Ісландією та Великою Британією, через який пролягають стратегічні маршрути для переміщення військових кораблів, підводних човнів і авіації в Північній Атлантиці. GIUK має ключове значення для НАТО та США), але не зачіпати суверенітет.
Перехід від слів до дій
Міністерка бізнесу Гренландії Наая Натаніельсен безпосередньо звернулась до Британії з проханням розглянути можливість гарантій безпеки.
14 січня Данія перекидає додаткові військові підрозділи. Країни Європи відправляють військові контингенти. Загалом – близько 30 осіб. Звучить смішно, але політично показово.
Трамп переходить до економічної війни проти Європи
У свою чергу 17 січня Трамп оголошує торговельні санкції проти Данії та ще семи європейських країн. Причина – відмова продавати Гренландію.
- 10% мита з 1 лютого;
- 25% – з 1 червня, якщо Данія «не погодиться».
У своїх повідомленнях він знову повторює тезу про “дві собачі упряжки” та заявляє, що лише США здатні реально захистити острів.
Зараз вони мають лише дві собачі упряжки як засіб захисту, один з яких додали нещодавно. Тільки Сполучені Штати Америки під керівництвом Президента Трампа можуть грати в цю гру – і робити це дуже успішно!
– написав американський президент.
Реакція Європи щодо Гренландії
Лідери восьми країн виступили зі спільною заявою, попередивши, що такі дії Трампа відправляють трансатлантичні відносини в “небезпечний штопор”. Еммануель Макрон закликав Євросоюз застосувати “антипримусовий інструмент” – фактично, оголосити торговельну війну США у відповідь на шантаж. Британський прем’єр Кір Стармер назвав тарифи за питання колективної безпеки НАТО “абсолютно неправильними”, а шведський лідер Ульф Крістерссон прямо заявив: “Ми не дозволимо себе шантажувати”.
Ми повністю беремо на себе це рішення, оскільки на кону стоїть безпека в Арктиці та на зовнішніх кордонах нашої Європи. Жодне залякування чи погроза не вплинуть на нас – ні в Україні, ні в Гренландії, ні деінде у світі, коли ми зіткнемося з такими ситуаціями. Тарифні погрози є неприйнятними та не мають місця в цьому контексті. Європейці реагуватимуть єдино та скоординовано, якщо вони будуть підтверджені. Ми забезпечимо дотримання європейського суверенітету. Саме в цьому дусі я буду взаємодіяти з нашими європейськими партнерами
– написав Президент Франції Макрон.
ЄС готується призупинити ратифікацію нової торговельної угоди зі США. Також Європейський Союз також розглядає можливість введення мит на товари з США на суму 93 млрд євро або обмеження доступу американських компаній на ринок у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа на адресу країн, які виступають проти захоплення Гренландії.
Масові протести у Данії та Гренландії
17 січня тисячі людей у Копенгагені та Нууку вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти вимог президента США Дональда Трампа передати Гренландію під американський контроль. Учасники акцій наголосили, що острів має право самостійно визначати своє майбутнє, і відкинули можливість будь-якої купівлі чи силового захоплення території.
Що означає для України ситуація з Гренландією
Для України ця історія – тривожний сигнал.
По-перше, США за Трампа дедалі частіше використовують безпеку як інструмент торгу, а не як принцип. По-друге, Європа починає думати про власну автономну безпеку, і це може як посилити підтримку України, так і розпорошити ресурси. По-третє, Гренландія показує: навіть союзники по НАТО не застраховані від тиску, якщо їхня територія стає стратегічно вигідною.
Світ входить у фазу, де кордони більше не є табу, а право сили повертається в глобальну політику. І в цьому світі Україні доведеться діяти максимально тверезо, холодно й прагматично. Як саме має діяти Україна на дипломатичному фронті – ми розібрали раніше у нашому матеріалі.