На початку 2026 року Дональд Трамп знов підняв питання щодо купівлі Гренландії, що спричинило погіршення відносин між Америкою та європейськими партнерами. Відмова Гренландії та Данії потягла за собою запровадження торговельних зборів проти європейських держав.
На початку 2026 року світова увага знову привернулася до Арктичного регіону. Дональд Трамп озвучив ініціативи стосовно Гренландії, що спровокувало ускладнення відносин між Сполученими Штатами та європейськими союзниками. Кризова ситуація щоденно збільшується і виходить за межі обговорень, переходячи до реальних недружніх кроків з боку партнерів.
Що конкретно говорить Трамп про Гренландію
4 січня 2026 року в розмові з The Atlantic Дональд Трамп вкотре публічно підіймає питання купівлі Гренландії. Його аргументи суворі та повторюються майже ідентично в усіх подальших висловлюваннях:
- Гренландія «дійсно необхідна США» з міркувань національної безпеки;
- Данія, за його словами, не має змоги захистити острів;
- Якщо там не буде США – там будуть росія або Китай.
Трамп напряму проводить паралелі з американською операцією у Венесуелі, даючи зрозуміти, що Сполучені Штати мають право діяти заздалегідь, якщо вбачають загрозу своїм стратегічним інтересам. Він постійно акцентує на американській військовій присутності – базі Туле (зараз Пітуффік), котра є складовою системи раннього попередження про ракетний напад.
Відмова Гренландії – і перехід до загроз
Згодом пролунала відповідь, котра зруйнувала будь-які надії Вашингтона. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен під час спільної пресконференції з Метте Фредеріксен заявив:
Гренландія не бажає належати або бути під управлінням США… ми обираємо Данію
– промовив він.
Трамп відреагував дуже суворо. Він назвав цю позицію “великою проблемою”, а самого гренландського прем’єра – людиною, про яку він “не знає”, але для якої “це буде великою проблемою”. Це був момент, коли дипломатія остаточно почала поступатися місцем тиску.
Чому Гренландія насправді така важлива
Гренландія – це не тільки найбільший острів у світі. Це ключ до майбутньої геополітики Арктики. Контроль над Гренландією означає контроль над двома ключовими шляхами XXI століття: Північно-Західний прохід – шлях вздовж Канади та Гренландії, який робить коротшим маршрут з Азії до Європи та США майже на 40%. Трансполярний маршрут – майбутній “арктичний хайвей” через Північний полюс. Гренландія стає першою точкою виходу цього шляху в Атлантику.
Окремо – економіка майбутнього. Острів ідеально підходить для гігантських дата-центрів ШІ: природне охолодження, недорога “зелена” енергія, фізична безпека та ізольованість. Для технологічних гігантів це – золоте дно.
Позиція Данії та Європи щодо Гренландії
Метте Фредеріксен 12 січня назвала риторику США “абсолютно неприйнятним тиском на найближчого союзника”. 6 січня сім європейських країн разом із Данією опублікували спільну заяву, в котрій прямо підкреслили: Гренландія – частина НАТО, і питання її безпеки вирішуються в межах Альянсу, а не шляхом ультиматумів.
Європейці також нагадують: США вже мають усе необхідне. Авіабаза Пітуффік діє на основі угоди 1951 року, котра дозволяє американським силам діяти в Арктиці без порушення суверенітету Данії. Пропозиція Європи проста: модернізувати угоду, посилити радари в районі GIUK (це військово-стратегічна абревіатура, що означає Greenland–Iceland–United Kingdom gap (прогалина Гренландія–Ісландія–Великобританія). Вона позначає морський та повітряний коридор між Гренландією, Ісландією та Великобританією, через який проходять стратегічні маршрути для переміщення військових кораблів, підводних човнів і авіації в Північній Атлантиці. GIUK має ключове значення для НАТО та США), але не чіпати суверенітет.
Перехід від слів до дій
Міністерка бізнесу Гренландії Наая Натаніельсен безпосередньо звернулась до Британії з проханням розглянути можливість гарантій безпеки.
14 січня Данія перекидає додаткові військові підрозділи. Країни Європи надсилають військові контингенти. Загалом – близько 30 осіб. Іронічно мало, але політично показово.
Трамп переходить до економічної війни проти Європи
У свою чергу 17 січня Трамп оголошує торгівельні санкції проти Данії та ще семи європейських країн. Причина – відмова продавати Гренландію.
- 10% мита з 1 лютого;
- 25% – з 1 червня, якщо Данія «не погодиться».
У своїх постах він знову повторює тезу про “дві собачі упряжки” і заявляє, що тільки США здатні реально захистити острів.
Зараз вони мають лише дві собачі упряжки як засіб захисту, один з яких додали нещодавно. Тільки Сполучені Штати Америки під керівництвом Президента Трампа можуть грати в цю гру – і робити це дуже успішно!
– написав американський президент.
Реакція Європи щодо Гренландії
Лідери восьми країн виступили зі спільною заявою, попередивши, що такі кроки Трампа відправляють трансатлантичні відносини в “небезпечний штопор”. Еммануель Макрон закликав Євросоюз застосувати “антипримусовий інструмент” – фактично, оголосити торгівельну війну США у відповідь на шантаж. Британський прем’єр Кір Стармер назвав тарифи за питання колективної безпеки НАТО “абсолютно неправильними”, а шведський лідер Ульф Крістерссон прямо заявив: “Ми не дозволимо себе шантажувати”.
Ми повністю беремо на себе це рішення, оскільки на кону стоїть безпека в Арктиці та на зовнішніх кордонах нашої Європи. Жодне залякування чи погроза не вплинуть на нас – ні в Україні, ні в Гренландії, ні деінде у світі, коли ми зіткнемося з такими ситуаціями. Тарифні погрози є неприйнятними та не мають місця в цьому контексті. Європейці реагуватимуть єдино та скоординовано, якщо вони будуть підтверджені. Ми забезпечимо дотримання європейського суверенітету. Саме в цьому дусі я буду взаємодіяти з нашими європейськими партнерами
– написав Президент Франції Макрон.
ЄС готується призупинити ратифікацію нової торгівельної угоди зі США. Також Європейський Союз розглядає можливість запровадження мит на товари з США на суму 93 млрд євро або обмеження доступу американських компаній на ринок у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа на адресу країн, котрі виступають проти захоплення Гренландії.
Масові протести у Данії та Гренландії
17 січня тисячі людей у Копенгагені та Нууку вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти вимог президента США Дональда Трампа передати Гренландію під американський контроль. Учасники акцій наголосили, що острів має право самостійно визначати своє майбутнє, і відкинули можливість будь-якої купівлі чи силового захоплення території.
Що означає для України ситуація з Гренландією
Для України ця історія – тривожний знак.
По-перше, США за Трампа дедалі частіше використовують безпеку як інструмент торгу, а не як принцип. По-друге, Європа починає думати про власну незалежну безпеку, і це може як посилити підтримку України, так і розпорошити ресурси. По-третє, Гренландія показує: навіть союзники по НАТО не захищені від тиску, якщо їхня територія стає стратегічно вигідною.
Світ входить у фазу, де кордони більше не є табу, а право сили повертається в глобальну політику. І в цьому світі Україні доведеться діяти максимально розсудливо, спокійно й прагматично. Як саме повинна діяти Україна на дипломатичному фронті – ми розібрали раніше у нашому матеріалі.