На Всесвітньому економічному саміті в Давосі Україна планує оформити домовленості щодо гарантій безпеки зі Сполученими Штатами та щодо економічного підйому на суму $800 млрд. Президент Зеленський сподівається на затвердження документів, незважаючи на суперечливу позицію Дональда Трампа.
У понеділок, 19 січня, у швейцарському Давосі розпочав роботу 56-й Всесвітній економічний форум, який триватиме до 23 січня. За твердженням аналітиків, для України цьогорічний форум є чимось більшим, ніж платформа, яка визначатиме зовнішньоекономічний курс на поточний рік. Давос-2026 зараз не стільки про економіку, скільки про війну та безпеку. Це свого роду дипломатична арена, на якій офіційний Київ, США та країни-партнери знову спробують зупинити воєнні дії на території України. Чого очікувати Україні від цьогорічного глобального економічного форуму, з’ясовували УНН.
Слід зазначити, що очільник держави Володимир Зеленський вже озвучив свої сподівання щодо Давосу-2026. Він переконаний, що саме на форумі країна зможе зробити перший крок до припинення війни.
“Зараз працюємо над двома документами. Команда відправилася до Сполучених Штатів Америки доопрацьовувати деякі матеріали, що стосуються гарантій безпеки. Якщо це буде схвалено американською стороною, тоді буде можливе укладення під час Давоса”, – заявив Зеленський 16 січня під час пресконференції.
Гарантії безпеки для України: чим може закінчитися політична гра Трампа у Давосі
Мова йде про надання надійних міжнародних гарантій безпеки для України. Офіційний Київ вже завершив роботу над проєктом двосторонньої угоди зі США про гарантії безпеки та має намір завізувати його на найвищому рівні.
Як зауважив Президент України Володимир Зеленський, українська сторона фактично підготувала документ і очікує на “особисте “так” Дональда Трампа” (тобто політичне схвалення від президента США). Давос обрали саме тим майданчиком, де планують залучити Трампа до спільної зустрічі з Зеленським і лідерами країн-союзників – Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Канади, а також керівництвом Єврокомісії.
Проте невизначеною величиною залишається позиція самого Дональда Трампа. Незважаючи на намагання команди Зеленського отримати підтримку Білого дому, лідер Білого дому останнім часом публічно висловлюється критично на адресу Києва.
Так, в інтерв’ю Reuters він заявив, що, на його думку, російський президент володимир путін “готовий укласти мирну угоду”, в той час, як Україна “менш готова”. На питання, чому мирні переговори досі не принесли результату, Трамп відповів одним словом – “Зеленський”, натякнувши на нібито провину української сторони.
Ці заяви викликали негайну реакцію офіційної москви: у кремлі погодилися з риторикою Трампа, відкрито назвавши Зеленського головною перешкодою для миру.
Офіційний Київ, у свою чергу, неодноразово підкреслював: причина затягування війни – агресивні амбіції росії. Як заявив Зеленський, прагнення москви знищити Україну доводить, що їй потрібні не угоди, а продовження агресії. Тому українська влада наполягає, що шлях до реального миру лежить не через поспішні домовленості з агресором, а через зміцнення оборони та міжнародної підтримки України.
Зважаючи на перелічене вище, після Давосу Україна може опинитися перед кількома новими варіантами розвитку подій:
- підписання рамкової угоди про гарантії, якщо лідер США погодиться на створення сприятливих і безпечних умов для України;
- Вашингтон перекладає основну частину відповідальності за завершення війни в Україні на європейських партнерів. При цьому США віддаляються від проблеми;
- Сполучені Штати уникають будь-яких зобов’язань щодо воєнних дій в Україні й офіційний Київ опиняється в “сірій зоні” після можливого перемир’я.
Економічні “відновлення та процвітання” України й Давос-2026: який документ планують підписати
Україна сподівається, що після завершення Всесвітнього економічного форуму в Давосі зможе “укласти ключовий документ, який стосуватиметься економічного відновлення та довгострокового процвітання України”. Про це інформує Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з ходом переговорів.
За інформацією видання, мова йде про масштабну угоду щодо відбудови країни обсягом близько 800 млрд доларів. Передбачається, що підпишуть цей документ саме в Давосі, на полях економічного саміту, де зазвичай обговорюють глобальні фінансові та інвестиційні ініціативи.
Логіка офіційного Києва полягає в тому, щоб стимулювати Сполучені Штати до активної підтримки, запропонувавши взаємовигідне партнерство.
За словами посла України у США Ольги Стефанішиної, робота над цією угодою триває окремо від підготовки до укладення безпекової. Розкривати більше подробиць про документ дипломат не стала.
Тим часом The Telegraph з посиланням на власні джерела в політикумі та дипломатичних колах пише про те, що саме європейські союзники запропонували укласти цю угоду у Давосі як нейтральному місці, і очікується, що документ підпишуть особисто Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Документ може включати довгострокові інвестиції США у відновлення зруйнованої інфраструктури, доступ американських компаній до українських природних ресурсів і проєктів розвитку.
Дональд Трамп, який неодноразово наголошував на своєму бізнес-підході, може позитивно поставитися до подібних пропозицій української сторони. Власне, адміністрація Білого дому вже демонструє готовність пов’язувати підтримку України з економічною вигодою для Америки. Проте залишається питання: чи не обмежиться Вашингтон лише фінансово-інвестиційними проєктами, уникаючи прямих безпекових зобов’язань? Іншими словами, план відновлення не повинен стати заміною оборонної підтримки, а лише її доповненням.
До слова, президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що українська делегація перед Давосом працювала у Вашингтоні саме над двома взаємопов’язаними пакетами – безпековим та економічним. Якщо обидва документи будуть узгоджені, їх можуть урочисто підписати під час форуму або незабаром після нього.
Таким чином, у позитивному варіанті, укладення “Угоди про процвітання” дасть поштовх економічному відродженню і стане політичним знаком безповоротної підтримки України з боку Заходу. Інвестування американського капіталу в українські проєкти створить додаткові гарантії, що Вашингтон буде зацікавлений у стабільності та безпеці на українській території.
Втім, слід враховувати й ризики: величезні кошти від донорів будуть надходити лише за умови прозорості та реформ, а також після встановлення стабільного миру. Крім того, надмірний акцент на економіці без паралельного зміцнення обороноздатності може виявитися недостатнім стримувальним фактором для Росії.
Тому завдання Києва – переконати партнерів, що відбудова України та її безпека є невіддільними складовими єдиного плану. Давос надає можливість представити це бачення світовим лідерам і закріпити його у конкретних домовленостях.
Мирні переговори з росією: чому крапки над “і” можуть розставити саме на форумі
Ще одна важлива для України тема, про яку говоритимуть у Давосі, швидше за все, не лише за лаштунками, це переговори про мир з президентом рф володимиром путіним.
І тут вже зараз у коаліції союзників України відбувся розкол.
Деякі лідери Західної Європи все голосніше говорять про необхідність залучити москву до діалогу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон 6 січня заявив, що Париж працює над встановленням контактів із путіним “найближчими тижнями”.
А прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні підтримала цю ідею, запропонувавши призначити спеціального посланника ЄС для переговорів із кремлем.
Таку позицію поділив і новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який висловив надію на поступове “переналаштування відносин ЄС із Росією”.
Ці заяви свідчать: у провідних столицях Європи формується потреба у відновленні діалогу з москвою, навіть якщо міцний мир ще не досягнутий.
Водночас інший табір союзників рішуче заперечує проти передчасних поступок кремлю.
Велика Британія відкрито виступила проти ідеї “раннього діалогу”. Глава МЗС Британії Єветт Купер 15 січня наголосила, що не бачить “жодних доказів, що Путін дійсно хоче миру”. За її словами, поки москва не продемонструє серйозної готовності припинити агресію, говорити з нею не на часі; натомість слід збільшувати військову допомогу Україні та тиск санкцій.
Аналогічної думки дотримуються країни Східної Європи та балтійські держави: будь-які переговори заради процесу лише легітимізують захоплення українських територій і дадуть Кремлю перепочинок.
Таким чином, у межах самого ЄС окреслилася лінія поділу: частина лідерів вважає за можливе сісти з путіним за стіл, інша частина вважає це небезпечним відхиленням від принципової лінії.
Наслідки домовленостей між союзниками на полях Давосу для України можуть стати неоптимістичними. Якщо впливові столиці ЄС почнуть схилятися до компромісів із Путіним, зростає ризик тиску на Київ погодитися на невигідні умови миру.
З іншого боку, тверда позиція таких союзників, як Британія, Польща, країни Балтії та скандинавські держави, дає Україні дипломатичну підтримку. Їхній меседж зрозумілий: переговори з агресором можливі лише після зміни його поведінки, а не ціною односторонніх поступок.
Саме тому Давос-2026 для України стає не стільки економічним форумом, скільки перевіркою на міцність західної коаліції та на здатність Києва “зв’язати” безпеку й відбудову в один пакет.
Ключова інтрига зводиться до того, чи перетвориться прагматизм Дональда Трампа на реальні безпекові зобов’язання, а не лише на інвестиційні обіцянки під майбутні контракти.
Паралельно Європа входить у фазу внутрішньої дискусії про допустимість діалогу з москвою, і результат цієї дискусії безпосередньо визначатиме, чи посилиться тиск на Україну щодо компромісного миру, чи навпаки буде закріплена лінія на примус росії до зміни поведінки.
У підсумку, головний актив України на полях Давосу, це здатність донести до партнерів просту логіку: інвестиції працюють лише там, де є гарантії безпеки, а мир можливий лише там, де агресор позбавлений стимулів продовжувати війну. Якщо ці дві формули не зафіксують у конкретних рішеннях і документах, Давос ризикує увійти в новітню історію України гучними заявами, але слабкими реальними діями.