Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про заставу для Юлії Тимошенко у сумі 33,28 млн грн. Їй інкримінують пропозицію неправомірної винагороди нардепам.
У п’ятницю, 16 січня, у приміщенні Вищого антикорупційного суду відбулося слухання щодо обрання превентивного заходу парламентарці, очільниці фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Політика підозрюється у пропонуванні незаконної вигоди народним обранцям, однак сама Тимошенко перетворила судовий процес на платформу для гострої критики антикорупційних відомств.
Зрештою, Вищий антикорупційний суд постановив заставу для Юлії Тимошенко в обсязі 33,28 млн грн, в той час як прокуратура клопотала про 50 млн грн.
“НАБУ – це дешева піар-агенція”
Засідання стартувало з емоційних тверджень підозрюваної. Юлія Тимошенко не стримувала своїх висловлювань, описуючи роботу детективів. За її словами, справа проти неї є цілком сфабрикованою та політично мотивованою.
Вкрай сумно, що НАБУ трансформувалось у дешеву PR-компанію. Ще немає жодних вироків, ані якихось звинувачень, нічого, вже НАБУ скинули (оприлюднили – ред.) всі матеріали справи, скинули всі закриті матеріали, котрі в принципі нам заборонили розповсюджувати, це просто вражає. Я вже не кажу про презумпцію невинуватості. Про це навіть кумедно говорити при такій роботі НАБУ. Це дешева PR-компанія, котра має на меті не правосуддя і не об’єктивність”, – зауважила Тимошенко на початку слухання.
Стратегія захисту Тимошенко: звинувачення в провокаціях
Тимошенко та її захисники зробили акцент на дискредитації основних учасників справи. Зокрема, лідерка “Батьківщини” відкрито звинуватила народного депутата Ігоря Копитіна (хоча власне обвинувачення називало фігуранта псевдонімом “депутат Мазур” і його справжньої особи не розголошувало) у співпраці з НАБУ та підготовці провокацій проти неї. Вона стверджує, що вся справа ґрунтується на свідченнях осіб, котрі мають особисту користь від її переслідування.
“Копитін напросився до мене на одну-дві-три зустрічі і сказав, що більше не бажає бути у фракції “Слуга народу”, не хоче більше працювати з більшістю та президентом (України – ред.) І він неодноразово пропонував колаборацію”, – заявила Тимошенко.
Керівниця “Батьківщини” підтвердила факт самої розмови, проте акцентувала увагу, що предметом обговорення була винятково діяльність у парламенті. Фрагменти запису, котрі стосуються пропозиції хабаря за лояльне голосування, політик назвала “компіляцією”.
“Я чітко заявляю, що Копитін для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності, передав (запис розмови – ред.) НАБУ або зробив усе, щоб це було скомпільовано”, – додала вона.
Фото: офіційний сайт “Батьківщини”
“Ми втратили контроль над державою”: давня мантра Тимошенко про колонізацію
Захищаючись від підозр НАБУ, Тимошенко перейшла до широкої критики поточної державної моделі, повернувшись до своєї перевіреної часом тези про втрату суб’єктності України. Вона заявила, що справа проти неї – це лише частина плану з придушення опозиції, яка заважає “зовнішньому керівництву”.
“Нам стверджують, що ми можемо обороняти увесь світ від навали, котра прямує на Європу, але керувати власною країною ми не в змозі. І ми нею не керуємо. Нацбанк виведений з-під контролю президента та парламенту. Наші національні корпорації – Енергоатом, Укрзалізниця, Укрпошта, державні банки – передані під керівництво іноземних наглядових рад. Це реальна гібридна колонізація”, – проголосила Тимошенко з трибуни суду.
На думку підозрюваної, державні підприємства трансформували на акціонерні товариства за “антиконституційними законами”, не порадившись з народом, а сама вона є чи не останньою перешкодою на шляху цього процесу.
Фото: офіційний сайт “Батьківщини”
Атмосфера під час судового засідання
Атмосфера судового засідання була напруженою, але разом з тим далекою від суто формальної. Обговорення процесуальних питань супроводжувалося іронічними ремарками, жартами та емоційними відповідями, котрі неодноразово викликали у залі сміх та оплески. З цієї причини судовий розгляд часом більше нагадував жваву публічну дискусію з політичним підґрунтям, ніж стриманий і сухий юридичний процес.
Адвокат Тимошенко заперечував щодо необхідності носіння електронного браслета. Він відзначив, що: “Тимошенко – жінка і жіноче взуття різниться від чоловічого. Взимку на морозі ходити у взутті, котре неможливо носити, ще й з браслетом – це фактично є катуванням”. Юлія Тимошенко при цьому іронічно посміхалася, під час обговорення “аксесуару”.
Суддя ВАКС Віталій Дубас неодноразово іронізував, викликаючи в залі сміх та оплески. Обговорюючи позицію прокурорів, котрі наполягали, що за пересуванням підозрюваної мають наглядати поліцейські навіть під час її закордонних відряджень, він відреагував наступним чином: “Наші поліцейські із задоволенням поїдуть за кордон. Без супроводу”.
Ця репліка прозвучала як прозорий сарказм і прямий натяк на реалії сьогодення: іноді самих правоохоронців доводиться стримувати від бажання виїхати з країни, тоді як у цьому випадку їм фактично пропонують цілком законний привід для перетину кордону.
Ще один потішний епізод засідання. Сторона захисту піддала сумніву саму логіку визначення застави у 50 мільйонів гривень. Адвокат звернув увагу, що слідчий обґрунтовував цю суму підрахунком сукупних доходів Юлії Тимошенко та її чоловіка з 1998 року до теперішнього часу. Разом з тим захист наголошував: такий підхід є некоректним, оскільки розмір застави не може автоматично виводитися з доходів за десятиліття й не враховує реальні обставини справи.
Коментуючи цю дискусію, суддя Віталій Дубас з іронією зауважив: “Якщо суд ухвалює рішення про заставу – неважливо, в якому розмірі, – вона буде внесена будь-якою особою. У нас вносять і сусіди, і знайомі, і друзі, і коханки, і коханці, і адвокати, до речі, також люблять вносити”
Зі свого боку Юлія Тимошенко у суді дозволила собі вкрай емоційну заяву, поставивши під сумнів законність перебування прокурора на посаді та його кваліфікацію.
“Ви справді пройшли конкурс у САП? Чи ви його купили?” – звернулася Тимошенко до прокурора.
Вона також наголосила, що дії сторони обвинувачення мають ознаки виконання політичного замовлення: “Таких прокурорів треба саджати, тому що він виконує політичне замовлення, а не здійснює правосуддя”.
Різка заява Юлії Тимошенко була реакцією не на абстрактні звинувачення, а на конкретні дії сторони обвинувачення під час судового процесу.
По-перше, на ігнорування результатів перевірок НАЗК. За словами захисту, прокурор фактично відкинув документи та декларації, котрі офіційно перевірялися НАЗК і до котрих не було встановлено жодних претензій, але водночас долучав до справи вибіркові матеріали, що не проходили повноцінної антикорупційної перевірки.
По-друге, на спосіб формування доказової бази. Прокурор, за твердженням захисту, самостійно підбирав декларації та документи, намагаючись створити потрібну версію обвинувачення, а не довести наявність конкретного складу злочину.
По-третє, на використання вироку судді Родіона Кірєєва як доказу. Долучення до матеріалів справи рішення судді, котрий виносив вирок проти Тимошенко у 2011 році за часів Януковича.
Також Юлія Тимошенко емоційно попросила суд не застосовувати до неї жодних запобіжних заходів, зокрема не обмежувати її у спілкуванні з народними депутатами. Вона вважає, що це унеможливить виконання її депутатських повноважень, оскільки робота у Верховній Раді передбачає постійну взаємодію з колегами. За її словами, вона бажає захищати народ і продовжувати ефективну роботу.
“Хочу попросити вас не застосовувати жодних запобіжних заходів. Стоячи перед вами, я запевняю, що я не пропущу жодного запрошення, адже для мене це справа честі – вивести цих людей на чисту воду. І я, ми обов’язково досягнемо проведення незалежної експертизи цих записів (плівок НАБУ – ред.), адже вони є сфальшованими”, — сказала парламентарка.
Фото: офіційний сайт “Батьківщини”
Реакція Тимошенко на обрання запобіжного заходу
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про заставу для Юлії Тимошенко в обсязі 33,28 млн грн, в той час як прокуратура клопотала про 50 млн грн. Обов’язку носити сумнозвісний електронний браслет немає.
Крім цього, суд поклав на парламентарку такі процесуальні зобов’язання:
- прибувати до детективів НАБУ за кожним їхнім викликом;
- не виїжджати за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ;
- повідомляти детективів про зміну свого місця проживання або роботи;
- утримуватися від спілкування з визначеним колом осіб.
Після оголошення судом рішення щодо запобіжного заходу Юлія Тимошенко виступила із заявою, в якій різко розкритикувала дії сторони обвинувачення та саму суть висунутих їй підозр. За її словами, кримінальне переслідування фактично базується на її політичній і парламентській діяльності.
“Мені інкримінується парламентська діяльність як злочин”, — акцентувала Тимошенко.
Окрім того, народна депутатка заявила, що не згодна з рішенням суду і має намір оскаржити його в апеляційному порядку.
Фото: офіційний сайт “Батьківщини”
Що маємо в результаті?
Рішення ВАКС – застава менша, ніж вимагало обвинувачення, і відмова від електронного браслета – виглядає певним компромісом. Рішення не підтвердило риторику Тимошенко про “репресії”, але й не зняло запитань щодо обґрунтованості підозри. Це залишає простір для подальшої політичної та юридичної інтерпретації з обох сторін – як з боку захисту, так і з боку антикорупційних органів. У підсумку справа Тимошенко – це черговий тест для антикорупційної системи на спроможність діяти переконливо, процесуально бездоганно та без політичного підтексту.